Педагогіка - Фіцула М.М. - Короткий термінологічний словник

Акселерація (лат. acceleratio - прискорення) - прискорений Індивідуальний розвиток, за якого середньофізичні та психофізіологічні константи дитини або підлітка випереджають оптимальні.

Бесіда - метод навчання, що передбачає запитання-відповіді.

Викладання - діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок.

Виправлення - складний психічний процес перебудови особистості, що відбувається під впливом перевиховання і самостійної роботи особистості над усуненням відхилень у своїй свідомості та поведінці.

Виховання - процес цілеспрямованого формування особистості дитини.

Відставання - невиконання вимог (або однієї з них) на одному з проміжних етапів того відрізка навчального процесу, який є тимчасовою межею для визначення успішності.

Вікова періодизація (класифікація) - поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки (періоди), що вимірюються роками.

Вправи - багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням.

Тендерна (англ. gender, від грец. genos - рід) педагогіка - галузь педагогіки, що функціонує як сукупність підходів, спрямованих на успішну підготовку дітей до статеворолевої поведінки в суспільстві.

Групова навчальна діяльність - форма організації навчання в об'єднаних загальною навчальною метою малих групах учнів за опосередкованого керівництва вчителем І його співпраці з учнями.

Демонстрування - використання приладів, дослідів, технічних установок та ін.

Дидактика (грец. didaktikos - повчальний) - галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, виховання у процесі навчання.

Дитячий колектив - об'єднання дітей, згуртованих спільною корисною діяльністю (навчанням, працею, спортом, громадською роботою).

Диференційоване (лат. differentia - різниця) навчання - організація навчально-виховного процесу з урахуванням типових індивідуальних особливостей учнів.

Діяльність - спосіб буття людини у світі, ЇЇ здатність вносити в дійсність зміни.

Дослідницький метод у навчанні - метод залучення учнів до самостійних пошуків, на основі яких вони встановлюють зв'язки між предметами, явищами і процесами об'єктивної дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності.

Духовна педагогіка - галузь педагогічних знань і досвіду з виховання і навчання особистості засобами релігії.

Екологічне (грец. oikos - середовище / iogos - вчення) виховання - систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.

Економічне виховання - організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури учнів.

Естетичне (грец. aisthëtikos - чуттєво сприйманий) виховання - складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

Етика (грец. êthos - звичай, правило) - наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і відповідних взаємовідносин між людьми в суспільстві.

Етнізація (грец. ethnikos - племінний, народний) - наповнення виховання національним змістом, що забезпечує формування в особистості національної самосвідомості.

Загальна освіта - сукупність знань основ наук про природу, суспільство, людину, її мислення, мистецтво, а також відповідних умінь і навичок, необхідних кожній людині.

Задатки - вроджені анатомо-фізіологічні якості індивіда, природна передумова його розвитку.

Закон - необхідні, істотні, стійкі, повторювані відношення між явищами об'єктивної дійсності.

Закономірність - упорядкованість подій, відносна постійність детермінованих чинників, регулярність зв'язку між певними речами.

Закономірності навчання - об'єктивні, стійкі й істотні зв'язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність.

Закріплення знань, умінь І навичок - спеціальна робота вчителя щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння учнями навчального матеріалу.

Засоби виховання - вид суспільної діяльності, який впливає на особистість у певному напрямі.

Засоби навчання - допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями.

Звичка - схильність людини до відносно усталених способів дій.

Здібності - психічні властивості індивіда, що є передумовою успішного виконання певних видів діяльності.

Зміст освіти - система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.

Знання - узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука.

Ідеал - уявлення про взірець людської поведінки і стосунки між людьми, що ґрунтуються на розумінні мети життя.

Ідея (грец. idea - ідея, вигляд) - вища форма пізнання зовнішнього світу, яка відображає об'єкт і спрямована на його перетворення.

Ілюстрування - оснащення ілюстраціями статистичної наочності, плакатів, карт, рисунків на дошці, картин та ін.

Індивідуальність (франц. individuel - особистий) - цілісна характеристика окремої людини, оригінальність, самобутність її психічного складу.

Інспектування (лат. inspectio - огляд, погляд) - система державного контролю за виконанням закладами й установами освіти постанов, директив і вказівок уряду в галузі освіти, навчальних планів і програм, інструкцій, наказів і розпоряджень керівних органів з одночасною практичною допомогою тим, кого контролюють, вжиттям заходів щодо запобігання й усунення недоліків.

Інструктаж (лат. instructio - настанова) - ознайомлення зі способами виконання завдань, використання інструментів, приладів і матеріалів, дотримання техніки безпеки, показ трудових операцій та організації робочого місця.

Інтерес - спрямованість людини на певний об'єкт чи певну діяльність, зумовлена позитивним, зацікавленим ставленням до чогось, когось.

Колектив (лат. collectivus - збірний, нагромаджений) - організована форма об'єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності.

Лабораторні роботи - вивчення у шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.

Лекція (лат. lectio - читання)-усний виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу.

Мета виховання - сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство.

Метод навчання - спосіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Метод науково-педагогічного дослідження - шлях вивчення й опанування складними психолого-педагогічними процесами формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання.

Методи виховання - способи взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки.

Методологія педагогіки - вчення про принципи, форми і методи наукового пізнання педагогічної дійсності.

Мислення - процес опосередкованого й узагальненого пізнання предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відносинах.

Модульно-рейтингове навчання - послідовне засвоєння навчального матеріалу рівними, цілісними, логічно впорядкованими і обґрунтованими частинами (модулями), результати якого є підставою для визначення місця (рейтингу) учня серед однокласників.

Моральне (лат. moralis - моральний, від mores - звичаї) виховання - виховна діяльність школи і сім'ї, метою якої є формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння Ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Навичка - психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію, раціонально, з належною точністю І швидкістю, без зайвих затрат фізичної та нервово-психічної енергії.

Навчальна програма - документ, що визначає зміст І обсяг знань з кожного навчального предмета, умінь і навичок, які необхідно засвоїти, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.

Навчальний план - документ, що визначає структуру навчального року, перелік та розподіл предметів для вивчення в конкретному навчальному закладі, тижневу й річну кількість годин, відведених на кожний навчальний предмет.

Навчальний посібник - книга, матеріал якої розширює межі підручника, містить додаткові, найновіші довідкові відомості.

Навчальний предмет - педагогічно обґрунтована система наукових знань і практичних навичок та вмінь, що втілюють основний зміст і методи певної науки.

Навчання - цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якого відбувається засвоєння знань, формування вмінь і навичок.

Народна педагогіка - галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання.

Наукове дослідження - особлива форма процесу пізнання, систематичне цілеспрямоване вивчення об'єктів, в якому використовують засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знань про досліджуваний об'єкт.

Науковий світогляд - цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності й до самої себе.

Національне виховання - виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій мудрості, духовності.

Неуспішність - невідповідність підготовки учнів вимогам змісту освіти, фіксована через певний період навчання (вивчення розділу, наприкінці чверті, півріччя).

Нові інформаційні технології навчання - методологія і технологія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів, передусім ЕОМ.

Норми оцінок - конкретні вимоги, які регулюють виставленні? оцінок з різних навчальних предметів за усну відповідь чи письмову роботу.

Освіта - процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил (здібностей.

Осмислення навчального матеріалу - процес мислительної діяльності, спрямований на розкриття Істотних ознак, якостей предметів, явищ і процесів та формулювання теоретичних понять, ідей, законів.

Особистість - людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально-неповторного.

Оцінювання знань - визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в оцінних судженнях учителя знань, умінь і навичок учнів відповідно до вимог шкільних програм.

Педагогіка (грец. pals (paidos) - дитина і ago - веду) - сукупність теоретичних І прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання і розвитку особистості.

Педагогіка народознавства - напрям сучасної педагогіки, шкільної практики", який забезпечує практичне засвоєння учнями (в процесі продовження творчих традицій, звичаїв і обрядів, у діяльності, поведінці) культурно-історичних, мистецьких надбань батьків" дідів і прадідів.

Педагогічна технологія (грец. techno - майстерність і logos - слово, вчення) - сукупність психолого-педагогічних настанов, які визначають спеціальний підхід і композицію форм, методів, способів, прийомів, засобів (схем, креслень, діаграм карт) у навчально-виховному процесі.

Педагогічний досвід - сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем у процесі навчально-виховної роботи.

Педагогічний процес (лат. processus - просування вперед) - спеціально організована, цілеспрямована взаємодія педагогів і вихованців, метою якої є вирішення освітніх проблем і розвиток особистості.

Перевиховання - виховний процес, спрямований на подолання негативних рис особистості, що сформувалися під впливом несприятливих умов виховання.

Переконання - психічний стан особистості, який характеризується стійкими поглядами, впевненістю у правильності власних думок, поглядів, це сукупність знань, ідей, концепцій, теорій, гіпотез, в які людина вірить як в істину.

Підручник - книга, яка містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни, викладені згідно з цілями навчання, визначеними програмою і вимогами дидактики.

Пізнання - процес цілеспрямованого відображення об'єктивної реальності у свідомості людей.

Погляди - прийняті людиною як достовірні ідеї, знання, теоретичні концепції, передбачення, що пояснюють явища природи І суспільства, є орієнтирами в поведінці, діяльності, стосунках.

Позакласна робота - різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.

Позашкільна робота - освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.

Позашкільні навчально-виховні заклади-широкодоступні заклади освіти, які дають дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.

Політехнічна (грец. poli - багато і techno - майстерність) - сукупність знань про головні галузі й наукові принципи виробництва, оволодіння загальнотехнічними вміннями, необхідними для участі в продуктивній праці.

Поняття - основна форма знань, що відображає істотні, необхідні ознаки і відношення предметів та явищ.

Потреба - необхідність у чомусь, яка задовольняється переважно завдяки трудовій діяльності, у процесі якої створюються необхідні людині предмети.

Почуття - психічні стани і процеси, в яких відображено емоційний бік духовного світу людини, її суб'єктивне переживання подій та емоційне ставлення до навколишнього світу.

Пояснення - словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів тощо.

Правове виховання - виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки школярів.

Предмет педагогіки - виховна діяльність, що здійснюється в закладах освіти людьми, уповноваженими на це суспільством.

Прийом виховання - частина, елемент методу виховання, необхідний для ефективнішого застосування методу в конкретній ситуації.

Принципи виховання - керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації та методів виховного процесу.

Принципи навчання (дидактичні принципи) - основні положення, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчальної роботи школи.

Проблемне навчання - один із типів розвивального навчання, суть якого полягає у формулюванні проблемних завдань, проблемному викладі й поясненні знань учителем, у різноманітній самостійній роботі учнів.

Програмоване навчання - навчання з використанням програми управління процесом засвоєння знань, умінь І навичок і відповідного контролю за ним.

Професійна освіта - сукупність знань, практичних умінь i навичок, необхідних для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності.

Профільне навчання - одна з форм диференційованого навчання, яке забезпечує диференційоване засвоєння, з урахуванням вимог вищих навчальних і професійно-технічних закладів освіти, групи споріднених навчальних предметів, і вивчення решти їх в оптимально інтегрованому режимі.

Процес виховання - система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Робота з підручником - організація самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.

Розвивальне навчання - спрямованість змісту, принципів, методів і прийомів навчання на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей школярів (сприймання, мислення, пам'яті, уяви та ін.).

Розповідь - послідовне розкриття змісту навчального матеріалу.

Розуміння - мислительний процес, спрямований на виявлення істотних ознак, властивостей і зв'язків предметів, явищі подій дійсності.

Розумове виховання - цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці.

Самовиховання - свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.

Самостійне спостереження - безпосереднє сприймання явищ дійсності.

Свідомість - властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об'єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій, у попередньому мисленому накресленні їх і передбаченні наслідків, у регулюванні відносин людини з людиною і соціальною дійсністю.

Середовище - комплекс зовнішніх явищ, які стихійно діють на людину і значною мірою впливають на її розвиток.

Соціалізація (лат. socialis- громадський) людини - перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, залучення до суспільного життя як активної, дієвої сили.

Спадковість - відновлення в нащадків біологічної схожості з батьками.

Сприймання - відображення предметів і явищ навколишнього світу, що діють у даний момент на органи чуття людини.

Статеве виховання - складова загального процесу виховної роботи школи і сім'ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і молоді.

Схильність - стійка орієнтованість людини на щось, бажання виконувати певну працю.

Темперамент (лат. temperamentum - належне співвідношення частин) - індивідуально-типологічна характеристика людини, яка виявляється в силі, напруженості, швидкості та зрівноваженості перебігу її психічних процесів.

Теоретичні знання - логічні узагальнення щодо практики реального людського буття, тобто поняття, системи понять, абстракції, теорії, гіпотези, закони, методи науки.

Теорія (грец. theoria- розгляд, дослідження) - система знань, що описує i пояснює сукупність явищ окремої галузі дійсності й зводить відкриті в ній закони до загальної основи (наприклад, теорія пружності, теорія пластичності та опору матеріалів, атомно-молекулярна теорія у природознавстві).

Технологія навчання - шлях освоєння конкретного матеріалу в межах певного предмета, теми, питання.

Трудове виховання - процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Узагальнення - логічний процес переходу від одиничного до загального або від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей явищ дійсності.

Уміння - здатність на належному рівні виконувати певні дії, заснована недоцільному використанні людиною знань і навичок.

Управління процесом виховання - діяльність педагогів, що забезпечує планомірний і цілеспрямований виховний вплив на вихованців.

Урок - форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Учіння - цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками.

Фактичні знання - ознайомлення з реальними, дійсними, одиничними поняттями, тобто ознаками, цифрами, буквами, географічними назвами, історичними особами, подіями.

Фізичне виховання - система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.

Форма організації навчання - зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку І в певному режимі.

Характер - комплекс сталих психічних властивостей людини, що виявляються в її поведінці та діяльності, у ставленні до суспільства, до праці, колективу, до самої себе.

Шкільна дисципліна (лат. disciplina- навчання, виховання) - дотримання учнями правил поведінки в школі та за її межами, чітке й організоване виконання ними своїх обов'язків, підкорення громадському обов'язку.

Школознавство - галузь педагогічної науки, що має своєю метою дослідження змісту і методів управління шкільною справою, розкриття особливостей системи керівництва школою, організації її роботи.











© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru