Педагогіка вищої школи — суспільна гуманітарна наука. Вона пов'язана з іншими науками: педагогічною психологією, логікою, філософією, соціологією, частинними методиками тощо.
Педагогічна психологія. Педагогіка вищої школи не може вирішити своїх завдань без такої науки, як психологія, що вивчає такі важливі питання:
психологію студентства на різних етапах навчання;
закономірності розвитку особистості молодої людини в умовах навчання у вищому навчальному закладі;
діяльність розумового апарату студентів у процесі засвоєння знань та умінь;
психолого-педагогічні принципи керування навчальним процесом у вищому навчальному закладі та багато інших.
Ці психології враховують під час складання навчальних тестів, програм, написання підручників і навчальних посібників. Психологія допомагає педагогам вищих навчальних закладів подолати захисні системи людської психіки та відкрити секрети найбільш раціонального навчання.
Навчальний предмет — це логічно оброблений науковий матеріал. Він передбачає бездоганну логічну послідовність викладання та засвоєння знань, ясність визначень. Логіка дає змогу розкрити склад і структуру навчального процесу, встановити внутрішні зв'язки складових елементів його, забезпечити логічний виклад матеріалу, розвиток логічного мислення у студентів — здатності їх визначати та класифікувати, узагальнювати й абстрагувати, доводити і спростовувати.
Будучи наукою суспільною та соціальною, педагогіка вищої школи не може обійтись без такої науки, як соціологія. Соціологічні дослідження, а також дані статистики, допомагають ученим і педагогам виявити тенденції та закономірності тих чи інших явищ, пов'язаних з навчанням і вихованням студентів.
Педагогіка вищої школи становить основу для викладання всіх дисциплін. Частинна методика є додатком до загальних принципів педагогіки, до викладання певного предмета. Частинна методика — це наука про керування процесом навчання певної дисципліни. Частинних методик стільки, скільки загальноосвітніх та спеціальних дисциплін викладається у вищому навчальному закладі.
Слід зазначити, що всі кафедри вищого навчального закладу так чи інакше займаються методикою викладання: вони визначають зміст предмета, розробляють завдання курсових і дипломних робіт, обговорюють лекції, встановлюють засоби перевірки знань студентів та критерії їх оцінки, створюючи навчальні посібники, підручники. Методична робота кафедр завжди має спиратися на загальну теорію навчання та виховання, урахування дидактичних принципів педагогіки вищої школи.
Методи педагогіки вищої школи здебільшого збігаються з традиційними методами дослідження шкільної педагогіки: 1) методи спостереження, у тому числі опосередковане, суцільне та вибіркове; 2) метод виділення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду; 3) метод діагностичного перевірювального (уточнюючого) та перетворюючого (формуючого) експерименту; 4) метод природних лабораторних експериментів, що проводяться на основі педагогічної, зокрема дидактичної, гіпотези; 5) метод тестування (тестом прийнято називати перевірювальне або діагностуюче завдання стандартної форми, стандартизоване звичайно і за питаннями та за відповідями); 6) педагогіка вищої школи, насамперед теорія виховання студентства, використовують також методи конкретних суспільних досліджень (анкетування — іменне, анонімне, відкрите, закрите; інтерв'ювання — звичайне та формальне), вивчення навчальної документації, письмових робіт студентів.
Розвиток педагогіки вищої школи на етиці перелічених вище наук внаслідок процесу диференціації та інтеграції наукового знання веде до запозичення і використання при подальшій трансформації неспецифічних для педагогіки методів цих наук уже не на рівні обслуговування й обробки, а на рівні "вростання" цих методів у процес саме педагогічних досліджень. До них слід віднести: 1) методи розрахунку та вимірювання; 2) методи моделювання; 3) застосування структурно-логічних, інформаційних, у тому числі алгоритмічних, граф-схем; 4) фізичне (зокрема електронне) моделювання діяльності педагога, екзаменатора, спільної діяльності вчителя й учня; б) створення технічних засобів, на яких можна "програвати" дидактичні ситуації та здійснювати відповідний тренаж; в) використання математичного моделювання і математичних методів дослідження.
Предмет і методи педагогіки вищої школи нерозривно пов'язані. Педагогічне дослідження є надзвичайно складним процесом, оскільки має справу з людиною — істотою суто індивідуальною у своєму розвитку, яка зазнає, навіть у період ЇЇ дослідження, істотних змін.
Загальне поняття методології
Загальна методологія
Загальнонаукова методологія
Частково наукова методологія
1.3. Основи наукового педагогічного дослідження
1.3.1. Методологія педагогічного дослідження
1.3.2. Принципи педагогічного дослідження
Принцип цілісного вивчення педагогічного явища чи процесу.
Принцип комплексного використання методів дослідження під час вивчення проблем педагогіки.