Педагогіка вищої школи - Туркот Т.I. - Критерії ефективності технологій навчання

Упровадження дидактичних технологій у педагогічну практику ВНЗ слід здійснювати з урахуванням їх ефективності. У дидактиці вищої школи (О.Б. Хохлов, Д.В. Чернилевський) розроблені відповідні критерії та запропонована їх система (рис. 14).

На етапі проектування дидактичної технології слід ураховувати наступні вимоги:

- Сукупність і послідовність процедур і операцій, які складають технологічний процес, повинні спиратися на внутрішню логіку функціонування і розвитку даного процесу.

- Обов'язковим є чітке визначення всіх дій і операцій, а також характеристика послідовності їх виконання.

- Необхідним має бути опис інструментарію зворотного зв'язку у системі "викладач - студент" та характеристика умов, які його забезпечують.

На етапі функціонування нових технологій необхідно мати на увазі кількісні та якісні показники їх ефективності.

Рис. 14. Система критеріїв оцінки ефективності дидактичної технології

До якісних показників відносять:

- цілісність відображення в змісті освіти завдань навчання, виховання і розвитку особистості студента;

- структурну відповідність змісту навчання прийнятій психолого-педагогічній концепції засвоєння знань та умінь;

- відображення в змісті навчання сучасного рівня розвитку науки, техніки і виробництва;

- оптимальне співвідношення емпіричного і теоретичного, конкретного і абстрактного.

У комплексі з якісними показниками бажано використовувати кількісні показники, наприклад:

- інформативну ємність навчального матеріалу, яка встановлюється шляхом співвідношення елементів змісту, окресленого навчальною програмою, з елементами змісту, які доводяться до відома студентів за одиницю часу;

- засвоюваність навчального матеріалу, що визначається співвідношенням обсягу навчального матеріалу, який засвоюється студентом за одиницю часу, до обсягу матеріалу, який повідомляється студентам за той же час. Одиниця засвоєння навчального матеріалу є умовною величиною, в якості якої можна приймати знання формул, правил тощо.

До критеріїв ефективності результатів навчання відносять:

- глибину знань, яка характеризується кількістю усвідомлених суттєвих зв'язків одного знання з іншим, які співвідносяться;

- дієвість знань, що визначає готовність та вміння студентів використовувати їх в типових і проблемних ситуаціях;

- системність, котра визначається як система знань у свідомості студентів, структура якої відповідає структурі наукового знання;

- усвідомленість знань, яка полягає в розумінні зв'язків між ними, шляхів отримання знань, умінь їх використовувати.

Як приклад оцінки ефективності результатів навчання можна привести зміни показника глибини знань від рівня засвоєння: 1) рівень впізнавання - студент може відрізнити даний об'єкт або дію від їх аналогів, демонструючи поверхневі знання щодо об'єкту чи процесу, що вивчається;

2) репродуктивний рівень - студент може на основі низки ознак вибрати той чи інший об'єкт чи явище, а також дати визначення поняття, переказати своїми словами інформацію, отриману в процесі лекції чи самостійної роботи;

3) рівень продуктивної діяльності - студент не тільки демонструє розуміння функціональних залежностей між явищами, що вивчаються, але й розв'язує задачі чи виконує завдання, розкриваючи причинно-наслідкові зв'язки, вміє використовувати отримані знання для вирішення практичних завдань;

4) рівень трансформації - студент виявляє уміння шляхом цілеспрямованого вибіркового використання знань вирішувати творчі завдання, пропонує нові прийоми і методи вирішення проблемних завдань.

Особливість пропонованих критеріїв полягає у можливості оцінювати як теоретичні знання так і практичні вміння. У першому випадку інтегральним критерієм може слугувати критерій засвоєння навчального матеріалу, у другому - критерій сформованості професійних умінь та навичок.