Банківські операції - Ковальчук К.Ф. - 9.1.4. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

Узагальнюючими показниками ефективності використання трудових ресурсів є:

а) рентабельність персоналу (Я_п):

Яп = П/Ч_пвп , (9.7)

де П - прибуток від реалізації продукції, грн.;

Чпвп - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб;

б) продуктивність праці, для оцінки рівня якої застосовується система узагальнюючих показників та їхніх показників-факторів [43].

Узагальнюючі показники продуктивності праці: середньорічний, середньоденний і середньогодинний виробіток одним робітником продукції на одного працюючого у вартісному виразі по підприємству в цілому або у натуральному та умовно-натуральному виразі - по цеху.

Факторами узагальнюючих показників продуктивності праці є:

- індивідуальні показники: витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному виразі за один людино-день або людино-годину;

- допоміжні показники: витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу.

Оціночним показником продуктивності праці є середньорічний виробіток продукції одним працюючим:

В_Рк = (Ур /100) o РД o Т_РД o В_а (9.8)

де В_РІК - середньорічний виробіток продукції одним працюючим. грн./особу або т/особу;

Ур _- питома вага робітників у складі працюючих, %;

В_{г -} середньогодинний виробіток одного робітника, грн./особу або т/особу.

Абсолютне відхилення середньорічного виробітку продукції одним працюючим за рахунок впливу зазначених показників-факторів (факторний аналіз) визначається за допомогою прийому ланцюгових підстановок наступним чином:

- за рахунок зміни питомої ваги робітників у складі працюючих:

Після виконання факторного аналізу виявляють причини відхилень для розробки заходів щодо усунення тих з них, які вплинули на продуктивність праці негативно.

Дані для аналізу загальної оцінки виконання плану продуктивності праці у звітному році в умовах сталеплавильного цеху наведені в таблиці 9.3.

Таблиця 9.3

АНАЛІЗ ОЦІНКИ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ В УМОВАХ СТАЛЕПЛАВИЛЬНОГО ЦЕХУ ЗА ЗВІТНИЙ РІК

Як видно з даних таблиці 9.3, зростання фактичної питомої ваги робітників у складі працюючих проти плану викликало підвищення середньорічного виробітку на одного працюючого на (0,903-0,902) х х 219 х 8 х 1,6 = +2,8 т/особу.

Менший ступінь виконання плану з середньорічного виробітку на одного робітника - 101,4% (на одного працюючого - 101,6%) при зіставленні його з відповідним ступенем виконання плану з середньоденного виробітку - 106,1% (105,9%) обумовлено зменшенням фактично відпрацьованих днів за рік одним робітником (працюючим). За рахунок негативної дії цього фактора середньорічний виробіток на одного працюючого знизився на 0,903 o (210-219) х 8 х 1,6 = - 104,0 т/особу.

Менший ступінь виконання плану з середньоденного виробітку на одного робітника - 106,1% при зіставленні з відповідним ступенем виконання плану з середньогодинного виробітку - 112,5% обумовлено зменшенням середньої тривалості робочого дня. За рахунок негативної дії цього фактора середньорічний виробіток на одного працюючого знизився на 0,903 х 210 х (7,6-8) х 1,6 = -121,4 т/особу.

Позитивне збільшення середньогодинного виробітку на одного робітника відносно планового завдання зумовило підвищення середньорічного виробітку на одного працюючого на 0,903 х 210 х 7,6 х х (1,8-1,6) = + 264,1 т/особу.

Загальне збільшення (абсолютне відхилення) середньорічного виробітку на одного працюючого відносно планового завдання становить: 2637,9 - 2596,4 = + 41,5 т/особу, що підтверджується результатами проведеного факторного аналізу:

+ 2,8 - 104,0 - 121,4 + 264,1= + 41,5 т/особу.

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві й рівень продуктивності праці необхідно розглядати в динаміці та в тісному зв'язку з оплатою праці.