Соціальна педагогіка - Богданова І.М. - Завдання до теми 2. Актуальні питання соціалізації особистості

І ступінь складності

1. Підготуватися до мікровиступу за темою "Спільні і відмінні риси двох процесів: соціалізації і виховання".

2. Підготувати і провести бесіду за темою "Принципи соціалізуючого процесу".

3. Підготувати запитання для виконання ролі кореспондента педагогічної газети на прес-конференції за темою "Соціальні проблеми сучасної молоді".

4. Скласти бібліографію до теми "Проблеми соціалізації молоді в Україні".

ІІ ступінь складності

1. Підібрати необхідні нормативно-правові матеріали для розкриття теми "Особливості впровадження державної молодіжної політики у різних сферах життєдіяльності" і оформити у вигляді рукописної книги.

2. Підібрати необхідні матеріали для розкриття теми "Аналіз діяльності молодіжних організацій на Одещині", оформити у вигляді статті до педагогічного журналу "Збірник наукових студентських праць".

3. Скласти план виховної роботи для студентів першокурсників з метою формування згуртованого студентського колективу.

4. Розробити план підготовки та проведення студентської науково-практичної конференції за темою "Державна молодіжна політика у галузі освіти і культури".

III ступінь складності

1. Провести наукове спостереження з групою студентів з метою виявлення їх інтересів, потреб, бажань у соціально-економічній сфері. Оформити у вигляді доповіді на семінарі.

2. Провести інтерв'ю з групою студентів з метою виявлення їх належності до молодіжних організацій. Оформити у вигляді доповіді на семінарі.

3. Провести анкетування з групою студентів з метою виявлення їх інтересів, потреб, бажань у галузі освіти і культури. Оформити у вигляді доповіді на семінарі.

4. Провести бліцопитування з групою студентів з метою виявлення їх інтересів, потреб, бажань у сімейно-побутовій сфері. Оформити у вигляді доповіді на семінарі.

Інструктивні матеріали до запропонованих завдань

Рекомендації щодо підготовки мікровиступу

1. Як зробити переконливим виступ? Визначити основну думку, уточнити послідовність її розкриття, перевірити достовірність використаних фактів, зробити висновки.

2. Вимоги до тих, хто виступає: розповідати вільно, спираючись на матеріальні носії інформації або власні знання, звертатися безпосередньо до аудиторії, дивлячись в очі своїм співбесідникам, висловлювати власну позицію до сказаного.

Рекомендації щодо підготовки мікровикладення методом розповіді

1. Розповідь — монологічна форма викладення навчального матеріалу.

2. Педагогічна функція розповіді така:

а) акцентування вчителем уваги учнів на конкретних фактах, явищах, подіях, мобілізація слухового сприймання учнів;

б) активізація розумової діяльності, психічних процесів уявлення, пам'яті.

3. Розповідь має відповідати таким вимогам:

а) бути закінченою, логічно завершеною, чіткою за структурою;

б) бути спрямованою на залучення учнів до сумісної діяльності, на зацікавленість і активність розумового процесу за допомогою змістових і риторичних запитань;

в) бути емоційною (застосування художніх образів, висловлення власного ставлення до викладеного матеріалу).

Рекомендації щодо підготовки мікровикладення методом пояснення

1. Пояснення — монологічна форма викладення певного явища або події, його місця в системі зв'язків і взаємозв'язків з іншими явищами або подіями.

2. Педагогічна функція пояснення полягає у розкритті матеріалу за допомогою логічних прийомів, переконливих аргументів і доказів наукової сутності законів, правил, істин.

3. Вимоги до використання методу пояснення: точне і чітке формулювання завдання, сутності проблеми, питання; послідовність розкриття причинно-наслідкових зв'язків, аргументів; використання порівнянь, аналогій із залученням яскравих прикладів; одержання зворотної інформації про глибину осягнення істини вихованцями; корекція засвоєних знань; створення доброзичливої атмосфери.

Рекомендації щодо розробки і проведення бесіди

1. Бесіда — діалогічна форма викладення та засвоєння навчального матеріалу.

2. Педагогічна функція бесіди така: використання знань та власного досвіду слухачів з метою активізації їх пізнавальної діяльності, включення в активний розумовий процес; розв'язання суперечностей, які виникли; спонукання вихованців до самостійних висновків та узагальнень.

3. Види бесід і їх функції: вступна — підготовка слухачів до сприймання навчальної інформації; евристична — спрямована на зображення нового підходу до розв'язання проблеми; узагальнююча — повторення і систематизація отриманих знань; контрольно-оцінююча — перевірка і оцінювання засвоєних знань.

4. Вимоги до вибору питань: репродуктивно-мнемічні питання мають активізувати пам'ять і бути спрямованими на закріплення раніше вивченого навчального матеріалу; репродуктивно-пізнавальні мають бути спрямовані на розв'язання завдань засвоєними раніше способами; продуктивно-пізнавальні мають бути спрямовані на евристичний пошук або розв'язання проблем новими способами.

б. Вимоги до постановки питань: продуманість, чіткість і однозначність висловлювань, точність термінології, доброзичливість.

Рекомендації щодо складання бібліографії і написання анотації

1. Бібліографія — це: 1) перелік книжок, статей стосовно якоїсь проблеми чи питання; 2) науковий, систематизований за певною ознакою перелік і описання книжок та інших видань.

2. Педагогічна функція складання бібліографії така:

а) оволодіння бібліографічною культурою, яка включає уміння користуватись алфавітними і систематичними каталогами, різноманітними картотеками в бібліотеках, довідниками, посібниками;

б) самостійний пошук літератури сприяє використанню більш широкого за тематикою кола видань.

3. Анотація — коротка характеристика книги, статті тощо, яка викладає зміст цих творів у вигляді переліку основних питань і інколи дає їм оцінку.

4. Педагогічна функція написання анотації — уміння коротко і чітко висловлювати зміст праці, узагальнювати й аналізувати, систематизувати і робити висновки.

Рекомендації щодо виконання ролі кореспондента

1. Кореспондент — співробітник газети або журналу, радіо та інших засобів масової інформації, які надсилають повідомлення з місця проведення певного заходу.

2. Педагогічна функція ролі кореспондента полягає в умінні підібрати фактичний матеріал для ознайомлення й аналізу з метою постановки продуманих, чітких питань і збагачення власного кругозору. Коло питань, які цікавлять кореспондента, треба окреслити заздалегідь.

Рекомендації щодо написання статті

1. Стаття — науковий або публіцистичний твір невеликого обсягу, в якому викладені власні думки, роздуми та дослідження з певної проблеми.

2. Педагогічна функція написання статті полягає у розвитку уміння складати та реалізовувати її план, до складу якого входять такі розділи: вступний — висловлення головної думки чи тези; основний — аналіз розглянутих явищ, фактів, подій, процесії* і доведення головної думки або тези; заключний — формулювання висновки).

3. Вимоги до написання наукової статті:

— постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими або практичними завданнями;

— аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

— формулювання цілей статті (постановка завдання);

— виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

— висновки проведеного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.

Рекомендації щодо складання програми

1. Програма — зміст і план подальшої діяльності, роботи з поданням основних принципів, намічених завдань і цілей.

2. Педагогічна функція складання програми полягає в упорядкуванні наміченої роботи або діяльності.

3. Вимоги до складання програми: програма має містити цілі і завдання діяльності, її основний зміст, шляхи і засоби реалізації, подальші перспективи.

Рекомендації щодо проведення наукового спостереження Об'єкт спостереження бажано не змінювати протягом всіх етапів дослідження.

1. Наукове спостереження — це метод дослідження, який полягає у безпосередньому, планомірному і тривалому сприйманні педагогічних явищ без втручання дослідника і має цілеспрямований характер, тобто точно підпорядковується меті дослідження. Спонукальними мотивами наукового спостереження є інтерес і потреби. Потреби викликають бажання володіти предметом, а інтерес — ознайомитися з ним.

2. Інтерес — це тенденція особистості, яка заключається в спрямованості або зосередженості її роздумів на визначеному предметі. Інтерес — це також мотив, який діє у зв'язку зі своїм усвідомленим значенням й емоційною привабливістю. Він реалізується у спрямованості уваги, думок, роздумів.

3. Потреби — вихідні (початкові) спонукання до дії — означають відчутну людиною потребу в тому, що знаходиться поза нею. Вони виявляються у нахилах, бажаннях, волі. Потреби поділяються на біологічні, соціальні, ідеальні.

Біологічні потреби полягають у забезпеченні індивідуального і видового існування людини.

Соціальні потреби — належність до соціальної групи, знаходження на визначеному місці, користування увагою і прихильністю навколишніх людей, бути об'єктом їх поваги і любові.

Ідеальні потреби — це потреби пізнання навколишнього світу в цілому і його частин зокрема, свого місця в ньому, пізнання сутності і значення свого існування.

4. Педагогічна функція проведеного дослідження полягає у фіксації подій, фактів, явищ, ситуацій, характерних для проявів особистостей в будь-яких умовах перебування, не порушуючи нормального, природного ходу подій, процесії).

б. Вимоги до методу наукового спостереження такі: ясність і чіткість спостереження; визначеність об'єкта; систематичність і різносторонність; достатня кількість зафіксованих фактів ; своєчасність і правильність, об'єктивність фіксації; простота й економічність техніки запису; вдумлива, кропітка і ретельна обробка зібраного матеріалу; врахування всіх впливів на перебіг досліджуваних явищ; виділення істотних, стійких, повторюваних фактів, відокремлення їх від другорядних та випадкових елементів; відсутність упередженості у тлумаченні матеріалу, в оцінюванні фактів і висновках щодо них.

Критерії та показники якості виконаних завдань