Соціальна педагогіка - Пальчевський С.С. - Стратегія соціально-педагогічної роботи з клієнтами у світлі концепції особистості Г.С.Костюка (1899 -1982)

Цей відомий російський психолог (19071972) вважав, що для розуміння особистості важливим є вивчення зв'язку між її інтеріндивідуальною структурою та інтеріндивідуальною структурою того соціального цілого, до якого ця особистість належить, оскільки саме різноманітність цих зв'язків визначає не лише згадану структуру особистості, а й її внутрішній світ та організацію особистісних властивостей. У свою чергу, стійкі комплекси особистісних властивостей регулюють обсяг та характер соціальних контактів особистості, зумовлюють створення нею власного середовища розвитку. Структура особистості упродовж життя складається поступово. У ній наявні взаємозв'язки між соціальними, соціально-психологічними та психофізіологічними характеристиками людини. Вибудовується ця структура за двома основними типами взаємозв'язків-суборди-наційними та координаційними, що забезпечує їй збереження цілісності у взаємодії із середовищем.

Згідно з цими поглядами стратегія соціально-педагогічної роботи з певним клієнтом повинна бути спрямована на формування стійкого комплексу його особистісних властивостей, що, насамперед, дозволило б підопічному не віддаватися стихії різноманітних зв'язків із соціальним середовищем, а, навпаки, доцільно регулювати обсяг та ступінь соціальних контактів. Це дозволило б створювати власне середовище розвитку, наближаючи до референтних груп у відповідній їхній ієрархії.

Формування таких стійких комплексів, на нашу думку, переважно можливе навколо певної стиржневої основи. В її якості нерідко виступає захоплення тими чи іншими видами творчої діяльності, які гармонійно поєднують власно-особистісне "хочу" та загальносуспільне "треба". Однак таке захоплення може спрямовуватися і в соціально небезпечному напрямі, штовхаючи людину до контактів з антисоціальними елементами. У цьому випадку зусилля соціального педагога слід спрямувати на формування у клієнта внутрішнього психологічного "дому" на основі загальнолюдських цінностей. З цією метою найчастіше використовують психотехнічні системи мистецтва, релігії, народних звичаїв і традицій.

Стратегія соціально-педагогічної роботи з клієнтами у світлі концепції особистості Г.С.Костюка (1899 -1982)

Згідно з цією концепцією психічна діяльність особистості відбувається в результаті інтеграції психічних процесів та властивостей і здійснюється нейрофізіологічними механізмами. Таким чином, особливості нейродинаміки відіграють суттєву роль у становленні індивідуальної своєрідності особистості, яка здатна усвідомлювати власні слабкі сторони і певним чином за рахунок сильних компенсувати їх. Протиставляти природне і суспільне, біологічне і соціальне в житті особистості не слід. Проблеми структури особистості доцільно розглядати на основі аналізу її діяльності, оскільки суспільні умови визначають психічні властивості особистості лише через дії самого індивіда. Структуру її складають, передусім, свідомість та самосвідомість. Формою існування свідомості є знання, які входять у систему психічних властивостей як підсистема, що характеризує освіченість людини. Другою важливою підсистемою особистості є спрямованість її діяльності, визначеної потребами, цілями та установками, ціннісними орієнтаціями, інтересами. Особистість характеризується також способом здійснення своїх домагань, реалізації цілеспрямованості. Важливе значення мають її здібності та вольові якості. Важливою складовою структури особистості є психофізіологічні властивості. Загалом вона являє собою діалектичну єдність різноманітних взаємопов'язаних психічних процесів і властивостей, виступаючи системою, що сама себе регулює і вдосконалює. Для неї характерна єдність протилежних процесів і тенденцій - інтеріоризації та екстеріоризації, диференціації та інтеграції, бажання спілкування та усамітнення, об'єднання та відокремлення тощо. Стійкість та цілеспрямованість особистості дозволяють їй уникнути рабства обставин.

Стратегію соціально-педагогічної роботи у світлі цієї концепції слід спрямувати, насамперед, на формування динамічної та стійкої особистості, яка, з одного боку, здатна враховувати мінливість обставин і співвідносити свої дії із цими змінами, а з іншого боку, твердо дотримуватися своїх намірів і планів, створюючи для них відповідні умови реалізації. Для цього поряд із створенням організаційних умов такого формування важливу роль відігратимуть суґестивні комплекси, для змістової основи яких доцільно використати вислови відомих людей світу:

Французький письменник і філософ Альбер Камю (1913 - 1960): "Бажання бути завжди правим - ознака вульгарного розуму". Російський учений-геолог і географ В.А.Обручев (1863-1956): "Будьте настійливі, напористі, але не вперті. Не чіпляйтеся за свої висновки. Пам'ятайте, що на світі є багато розумних людей, які можуть помітити ваші помилки, і якщо вони праві, не соромтеся погодитися з ними".

Німецький письменник Герман Гессен (1877 - 1962): "Кожний, хто йде в житті власним шляхом - герой. Кожний, хто ... здійснює те, на що здатний, - герой".

Англійський письменник Джордж Бернард Шоу (1856 - 1950): "Люди завжди звалюють вину на силу обставин. Я не вірю в силу обставин. У цьому світі досягає успіху тільки той, хто шукає потрібних йому умов, і, якщо не знаходить, створює їх сам".

Важливим для роботи соціального педагога на етапі діагностики внутрішньої інтенційної спрямованості клієнта є врахування особливостей його нейродинаміки, які відіграють суттєву роль у становленні індивідуальної своєрідності особистості. В окремих випадках для цього необхідна співпраця з іншими фахівцями. Доцільною буде також допомога підопічному у виявленні власних слабких сторін і в знаходженні шляхів компенсації їх за рахунок сильних.

Розглянуті стратегії соціально-педагогічної роботи соціального педагога з клієнтами у світлі основних теорій особистості накреслюють лише найзагальніші напрями соціалізації. Достатнім чином виявляти свій ефект вони можуть тільки у поєднанні з технологіями, методиками і тактиками соціально-педагогічної діяльності, які враховують унікальність особистості, обставин і умов, у яких їй доводиться жити і діяти.