Зовнішня політика України - Чекаленко Л.Д. - З Декларації Празького саміту Північноатлантичної ради

(21 листопада 2002 р.)

1. Ми, глави держав та урядів країн-членів Організації Північноатлантичного договору, взяли участь у засіданні, під час якого ухвалили рішення щодо розширення Альянсу та подальшого зміцнення його ролі з метою гарантування більш ефективного протистояння новим серйозним загрозам та широкомасштабним викликам у галузі безпеки, що виникли у XXI столітті. Об'єднані спільним баченням, яке закладене у Вашингтонському договорі, ми зобов'язуємося втілити трансформацію НАТО, прийнявши до Альянсу нових членів, а також шляхом вдосконалення потенціалу наших країн та розвитку нових відносин з країнами-партнерами. Ми рішуче налаштовані зберегти трансатлантичний зв'язок, продовжувати виконання основоположних завдань НАТО у галузі безпеки, зокрема, нашу місію щодо гарантування колективної безпеки; підтверджуємо нашу відданість спільним демократичним цінностям, а також вірність положенням Статуту Організації Об'єднаних Націй.

2. Ми ухвалили рішення запросити Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину та Словенію розпочати переговори щодо вступу до Альянсу. Ми вітаємо їх із цим історичним рішенням, ухвалення якого саме у Празі видається символічним. Вступ цих нових членів сприятиме зміцненню безпеки в інтересах усіх народів, що населяють євроатлантичний простір, та допоможе досягти нашої спільної мети — побудування вільної та неподільної Європи, об'єднаної миром та загальними цінностями. Двері НАТО залишаються відкритими для демократичних європейських країн, які прагнуть та здатні перебрати на себе відповідальність та обов'язки, що випливають із членства в Альянсі відповідно до статті 10 Вашингтонського договору.

<...>

4. З огляду на вищезазначене ми ухвалили таке рішення:

a) створити сили НАТО швидкого реагування (СПІР), які складатимуться із передових за технічним оснащенням, гнучких, здатних до оперативних розгортань, оперативно сумісних та витривалих підрозділів, включаючи сухопутні, військово-морські та військово-повітряні сили, готові негайно прибути у будь-який район за рішенням Ради НАТО. CHIP також стануть чинником, що стимулюватиме та прискорюватиме процес вдосконалення військового потенціалу країн-членів Альянсу;

b) здійснити раціоналізацію механізмів військового командування НАТО;

c) ухвалити Празьке зобов'язання щодо вдосконалення потенціалу (ПЗП) як складову частину зусиль, що їх продовжує докладати Альянс,
з метою поліпшення та розвитку нових військових можливостей за сучасних умов ведення війни у середовищі із підвищеним рівнем загроз.
Окремі країни-члени НАТО взяли на себе чіткі та тверді політичні зобов'язання, які стосуються поліпшення оборонного потенціалу їхніх
країн у таких галузях, як захист від хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї; розвідка, спостереження та виявлення цілей; наземне
спостереження з повітря; системи командування, управління та зв'язку; ефективність бойових дій, зокрема боєприпаси точного наведення та
пригнічення протиракетної оборони противника; стратегічні повітряні та морські перевезення; дозаправлення у повітрі; здатні до розгортання
підрозділи безпосередньої підтримки та тилового забезпечення. Наші зусилля вдосконалити військовий потенціал у рамках ПЗП та намагання Європейського Союзу поліпшити військовий потенціал у рамках Плану дій щодо потенціалу європейських країн є двома окремими ініціативами, які покликані доповнювати одна одну, водночас поважаючи незалежність кожної з двох організацій та у дусі відкритості;

d) ввести в дію узгоджену військову концепцію захисту від тероризму. Ця концепція є частиною програми заходів, спрямованих на вдосконалення потенціалу НАТО у цій галузі, що також передбачає поліпшення обміну розвідувальними даними та механізмів реагування на кризи.

Тероризм, який для нас є однозначно неприйнятним і який ми одностайно засуджуємо в усіх його формах та проявах, становить серйозну і дедалі гострішу загрозу безпеці населення, територій та збройних сил наших країн, а також безпеці у світі загалом. Ми рішуче налаштовані боротися з цим злом, скільки буде необхідно. Щоб ефективно протистояти тероризму, ми повинні бути здатними діяти всеохоплююче та у різних напрямах.

<...>

5. Приєднання Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини та Словенії як нових членів Альянсу сприятиме поліпшенню здатності НАТО протистояти нинішнім та майбутнім загрозам.

<...>

7. Рада євроатлантичного партнерства (РЄАП) та програма НАТО "Партнерство заради миру" суттєво сприяли зміцненню безпеки та стабільності в усьому євроатлантичному регіоні.

8. Ми вітаємо значні здобутки діяльності Ради Росія — НАТО за час, що минув після проведення історичного Римського саміту Росії та НАТО. Поглиблення наших відносин відповідає інтересам усіх народів євроатлантичного регіону. Країни — члени НАТО та Росія співпрацюють у рамках Ради Росія — НАТО на засадах рівноправного партнерства, разом досягаючи успіху у таких галузях, як миротворчість, оборонна реформа, запобігання поширенню ЗМЗ, пошуково-рятувальні операції, планування на випадок цивільних надзвичайних станів, протиракетна оборона та боротьба з тероризмом, аби досягти нашої спільної мети, яка полягає у побудові стабільної, мирної та неподільної Європи. Відповідно до Основоположного акта Росія — НАТО та Римської декларації ми прагнемо активізувати та розширити нашу співпрацю з Росією.

9. Ми залишаємося відданими розвитку міцних відносин між Україною та НАТО відповідно до положень Хартії про Особливе партнерство. Ми взяли до уваги прагнення України слідувати курсом цілковитої євроатлантичної інтеграції та закликаємо Україну втілювати усі необхідні для цього реформи, щоб досягти цієї мети, це, зокрема, стосується вдосконалення системи контролю над експортом. Новий План дій, який ми укладемо з Україною, є важливим кроком у цьому напрямі; у документі визначені політичні, економічні, військові та інші галузі реформ, у яких Україна зобов'язується просуватися вперед і у яких НАТО продовжуватиме надавати підтримку. Щоб гарантувати стабільний процес щодо поглиблення та зміцнення наших відносин, Україна має довести непохитну відданість цінностям, які поділяються країнами євроатлантичної спільноти. <...>

11. НАТО та Європейський Союз поділяють спільні стратегічні інтереси. Ми залишаємося відданими рішенням, ухваленим під час Вашингтонського саміту та подальших засідань на рівні міністрів, які мали на меті поглибити співпрацю між НАТО та ЄС.

<...>

12. З метою сприяння зміцненню миру і стабільності у євроатлантичному регіоні НАТО продовжуватиме свою продуктивну та тісну співпрацю з Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), зокрема, у таких суміжних галузях, як запобігання конфліктам, врегулювання криз та процеси відбудови після припинення конфліктів.

13. Альянс відіграв провідну роль з питань відновлення середовища безпеки у Південно-Східній Європі. Ми знову підтверджуємо нашу цілковиту підтримку територіальної цілісності та суверенітету країн цього стратегічно важливого регіону. Ми і надалі співпрацюватимемо з нашими партнерами у рамках діяльності сил СФОР та К.ФОР, з Організацією Об'єднаних Націй, ОБСЄ та іншими міжнародними організаціями, щоб сприяти встановленню миру, стабільності та демократії в країнах Південно-Східної Європи, які мають серйозно взятися за втілення процесу реформ, щоб поступово інтегруватися до євроатлантичних структур.

Юрид. вісн. України. 2002. 21—27 груд.