Дослідники націобезпекової проблематики виділяють чимало складових, що становлять сутнісне наповнення національної безпеки. Однією з них є інформаційна складова.
Дискусійним залишається питання: чи є інформаційна безпека складовою національної, чи необхідно, зважаючи на неподільність та цілісність національної безпеки, казати про національну безпеку в інформаційній сфері, відтак розглядати прояви національної безпеки у цій сфері.
У ст. 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету та територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу'7.
У Законі України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003 р.' йдеться "про основні сфери національної безпеки", серед яких виокремлюється й інформаційна.
У концептуальному плані вважається, що національна безпека становить собою цілісний екзистенціальний феномен, відтак не може бути репрезентована сукупністю корелятивно пов'язаних складових (економічна, інформаційна, політична безпека тощо). Національну безпеку слід аналізувати крізь призму її системних властивостей, отже доцільно казати про національну безпеку в інформаційній сфері, екологічній та ін. Адже із появою інших "складових" національна безпека як така не змінить своєї сутності. Водночас, коли йтиметься про прояви національної безпеки у різних сферах життєдіяльності, то поява чи то нових суспільних відносин, чи то сфер життєдіяльності жодним чином не вплине на зміст національної безпеки, лише змінить її форму, оскільки національна безпеки знаходитиме свій прояв в нових сферах.
Органічна ж сукупність елементів, що входять до націобезпекового середовища, поєднані між собою кореляційними зв'язками, утворюють систему національної безпеки. Саме у цьому полягає основні відхилення наукових досліджень безпекової проблематики, котрі при дослідженні даного феномену не використовують евристичний потенціал націобезпекознавчого підходу.
Інтегруючи положення щодо розглядуваного питання, викладемо основні постулати авторського бачення даної проблеми.
1. Національні інтереси, загрози їм, управління цими загрозами в усіх галузях національної безпеки знаходять свій вираз, реалізуються через інформацію та інформаційну сферу.
2. Людина та її права, інформація та інформаційні системи та права на них - це основні об'єкти не лише національної безпеки в інформаційній сфері, але й основні елементи всіх об'єктів безпеки в усіх галузях.
3. Розв'язання завдань національної безпеки пов'язано з використанням інформаційного підходу як основного науково-практичного методу.
4. Проблема національної безпеки має яскраво виражений інформаційний характер19.
5. Нехтування розвитком інформаційної сфери унеможливлює забезпечення національної безпеки.
6. Інформаційна складова є притаманною будь-якій сфері життєдіяльності.
4. Підходи до визначення поняття "інформаційна безпека"
Такі поняття, як інформаційна безпека, інформаційний суверенітет, інформаційний простір та поняття, що пов'язані з даною проблематикою, є досить популярними та, на перший погляд, зрозумілими. Втім, не можна оминути той факт, що вони є доволі дискусійними в наукових колах, через що досі не знайшли свого уконституювання у відповідних законодавчих актах.
Продуктивним є методологічний підхід до дослідження джерел з націобезпекової тематики, зроблений Ліпканом В.А., який виокремлює три групи визначення поняття "національна безпека", а саме: нормативно-правова (в основі лежить аналіз нормативно-правових актів, які містять дефініцію певних видів безпеки), доктринальна (в основі - аналіз визначень в роботах науковців, дослідників даної проблематики), енциклопедична (аналіз визначень, що містять словники, енциклопедії)-'0.
Незважаючи на актуальність інформаційної складової національної безпеки України, на сьогодні в законодавстві відсутня норма, яка б містила дефініцію поняття "інформаційна безпека", враховуючи різницю між інформаційною безпекою та безпекою інформації. Для всебічного, повного розгляду поняття "інформаційна безпека" та, використовуючи запропонований Ліпканом В.А. алгоритм дослідження базового поняття, зупинимось на кожній з груп.
4.1. Нормативно-правова група
4.2. Енциклопедична група
4.3. Доктринальна група
РОЗДІЛ 2. НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ
Вступ
1. Поняття "національних інтересів" і його відмінність від поняття "національна безпека"
2. Обумовленість національних інтересів
3. Класифікація національних інтересів
4. Національні інтереси в інформаційній сфері