Інформаційна безпека - Остроухов В.В. - Верховна Рада України

В межах повноважень, визначених Конституцією України, визначає засади внутрішньої та зовнішньої (зокрема інформаційної) політики, основи національної безпеки в інформаційній сфері, формує законодавчу базу в цій сфері, визначає загальну структуру, чисельність, функції Збройних сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законів України.

Завдання та функції Верховної Ради України щодо забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері визначені в

Конституції України (ст. 86) та в Законі України "Про основи національної безпеки України" (статті 9,11):

- визначає засади зовнішньої та внутрішньої політики держави в інформаційній сфері;

- здійснює законодавче регулювання політики національної безпеки України в інформаційній сфері (нормативно закріплює права і свободи людини і громадянина в інформаційній сфері, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; закріплює основи національної безпеки, засади цивільно-правової відповідальності; визначає діяння, які е злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них);

- створює правові засади функціонування системи забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері;

- затверджує загальнодержавні програми в цій сфері та контролює хід їх виконання;

- затверджує бюджетні асигнування для фінансування діяльності із забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері;

- визначає порядок створення та повноваження Ради національної безпеки і оборони України;

- призначає за поданням Президента України, Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, Голови Служби безпеки України, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, звільнення зазначених осіб з посад. Вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови Служби безпеки України;

- призначає на посади та звільняє половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (НРУТР);

- надає згоду на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; може висловлювати недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

- призначає на посаду та звільняє з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховує його щорічні доповіді про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

- здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції та закону;

- здійснює парламентський контроль у межах, визначених Конституцією України та чинним законодавством;

- здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.

При цьому окремо слід звернути увагу на те, що у складі Верховної Ради України функціонує парламентський Комітет з питань свободи слова та інформації. Сфера діяльності Комітету полягає у розробленні та удосконаленні законодавчої бази держави,- що регулює відносини в інформаційній сфері, діяльність засобів масової інформації, сприяє утвердженню свободи слова.

Зокрема Комітет здійснює підготовку законодавчих актів, що стосуються діяльності електронних та друкованих ЗМІ, правовідносин у сфері реклами, розвитку мережі Інтернет. У своїй діяльності Комітет співпрацює з Державним комітетом України з питань інформаційної політики, телебачення і радіомовлення, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Державним департаментом зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку України.

З метою підготовки законопроектів зазначений Комітет може залучати провідних вітчизняних фахівців у сфері інформаційного права, співпрацює з Громадською радою з питань свободи слова та інформації. Комітет регулярно ініціює та організовує парламентські слухання, присвячені проблемам інформаційних відносин та свободи слова в Україні, реагує на звернення громадян щодо порушення їх права на доступ до інформації та свободу слова.

Окрім того, Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань, що стосуються інформаційної сфери України (ст. 89 Конституції). Також Верховна Рада України для проведення розслідування з питань у сфері інформаційних відносин, що становлять суспільний інтерес, може створювати тимчасові слідчі комісії. Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.

Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.

Рада національної безпеки й оборони України як координаційний орган з питань національної безпеки й оборони при Президенті України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади в інформаційній та інших сферах національної безпеки й оборони; з урахуванням змін у геополітичній обстановці вносить Президенту України пропозиції щодо уточнення Стратегії національної безпеки України та Воєнної доктрини України. Рішення Ради національної безпеки й оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Правовий статус Ради національної безпеки І оборони України щодо забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері визначений у Конституції України (ст. 107), законах України "Про основи національної безпеки України" (ст. 9) та "Про Раду національної безпеки і оборони України".

Головою РНБО України є Президент України, який формує її персональний склад. До складу РНБО України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. У засіданнях РНБО України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України" (статті 3, 4). Зокрема, відповідно до ст. З Закону функціями РНБО України є:

1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики в інформаційній та інших сферах національної безпеки і оборони;

2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади в інформаційній та інших сферах національної безпеки й оборони у мирний час;

3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади в інформаційній та інших сферах національної безпеки й оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та під час виникнення кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Відповідно до функцій, визначених цим Законом, Рада національної безпеки й оборони України (ст. 4 Закону) розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції та законів України, Закону України "Про основи національної безпеки України", Воєнної доктрини України належать до сфери національної безпеки і оборони, та подає пропозиції Президентові України щодо:

1) визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони в інформаційній, політичній, економічній, соціальній, воєнній, науково-технологічній та інших сферах;

2) проектів державних програм, доктрин, законів України, указів Президента України, директив Верховного Головнокомандувача Збройних сил України, міжнародних договорів, інших нормативних актів та документів з ключових питань національної безпеки і оборони;

3) удосконалення системи забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади в цій сфері;

4) проекту Закону України про Державний бюджет України по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки України в інформаційній сфері;

5) матеріального, фінансового, кадрового, організаційного та іншого забезпечення виконання заходів із питань національної безпеки і оборони;

6) заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково-технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру, відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України;

7) доручень, пов'язаних із вивченням конкретних питань та здійсненням відповідних досліджень у сфері національної безпеки і оборони, органам виконавчої влади та науковим закладам України;

8) залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що функціонують у системі виконавчої влади, до здійснення контролю за своєчасністю та якістю виконання прийнятих РНБО України рішень, введених у дію указами Президента України;

9) забезпечення і контролю надходження та опрацювання необхідної інформації, її збереження, конфіденційності та використання в інтересах національної безпеки України, аналізу на П основі стану і тенденції розвитку подій, що відбуваються в Україні й у світі, визначення потенційних та реальних загроз національним інтересам України;

10) оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях, оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Окрім того, РНБО України в межах своїх повноважень: - здійснює контроль за реалізацією заходів в інформаційній та інших сферах національної безпеки (зокрема поточний контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони), подає Президентові України відповідні висновки та пропозиції;

- залучає посадових осіб та фахівців органів виконавчої влади, державних установ, наукових закладів, підприємств та організацій усіх форм власності до аналізу інформації щодо стану забезпечення національної безпеки України в інформаційній та інших сферах;

- ініціює розроблення нормативних актів та документів із питань національної безпеки в інформаційній та інших сферах, узагальнює практику їх застосування та результати перевірок їх виконання;

- координує і контролює діяльність органів місцевого самоврядування в межах наданих повноважень під час введення воєнного чи надзвичайного стану;

- координує та контролює діяльність органів виконавчої влади щодо організації захисту населення від негативних інформаційних впливів та забезпеченню його життєдіяльності в інформаційній сфері, охороні конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, підтриманню громадського порядку в умовах воєнного та надзвичайного стану та під час виникнення кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Роль і значення РНБО України важко переоцінити: її основа роль полягає в стратегічному управлінні національною безпекою України в різних сферах її існування. На сучасному етапі в умовах відсутності механізму парламентського, прокурорського, судового контролю за діяльністю суб'єктів управління національною безпекою, РНБО України фактично є єдиним органом, який здійснює контроль за органами виконавчої влади у цій сфері. Однак фактично поза його компетенцією залишається діяльність органів законодавчої і судової влади щодо забезпечення національної безпеки в інформаційній та інших сферах.

Розглядаючи повноваження РНБО України щодо забезпечення її інформаційної безпеки не можна залишити поза увагою Міжвідомчу комісію з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки (далі - Комісія), створену при РНБО України Указом Президента України "Про Міжвідомчу комісію з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України" від 22 січня 2002 р. № 63, яким було затверджено Положення про Міжвідомчу комісію з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при РНБО України. Формально Комісія, як і сама Рада, є консультативно-дорадчим органом. Основними завданнями Комісії є:

1) здійснення аналізу стану і можливих загроз національній безпеці України в інформаційній сфері та узагальнення міжнародного досвіду щодо формування та реалізації інформаційної політики;

2) здійснення аналізу здійснення галузевих програм і виконання заходів, пов'язаних із реалізацією міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади державної політики в інформаційній сфері;

3) розроблення і внесення Президентові України та РНБО України пропозицій щодо:

- визначення національних інтересів України в інформаційній сфері, концептуальних підходів до формування державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки держави;

- здійснення системних заходів, спрямованих на вдосконалення інформаційної політики України, реалізацію державної стратегії розвитку і захисту національного інформаційного простору та входження України у світовий інформаційний простір;

- удосконалення системи правового та наукового забезпечення інформаційної безпеки України;

- розвиток інформаційної інфраструктури в державі, зокрема з питань модернізації її матеріально-технічної бази та належного фінансового забезпечення;

- організація та порядок міжвідомчої взаємодії міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки;

- удосконалення системи оперативного інформаційно-аналітичного

забезпечення Президента України, зокрема альтернативною інформацією у сфері національної безпеки й оборони. Рішення Комісії є обов'язковими для розгляду органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.

До складу Комісії за посадою входять керівники чи заступники міністерств, відомств, правоохоронних органів (зокрема й СБУ), представники Генерального штабу Збройних сил України, державних комітетів, комітетів Верховної Ради України, наукових та дослідницьких установ, діяльність яких стосується проблематики інформаційної безпеки. Таке представницьке коло осіб створює реальні можливості для всебічного та своєчасного реагування на загрози, що виникають, налагодження ефективної міжвідомчої співпраці.

Кабінет Міністрів України
Місцеві державні адміністрації
Прокуратура України
Збройні сили України
Служба безпеки України
Міністерство внутрішніх справ України
РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
9.1. Системно-структурний аналіз підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки у провідних країнах світу
9.1.1. Актуальність проблеми підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в умовах розвитку інформаційного суспільства
9.1.2. Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у США
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru