Інформаційна політика - Почепцов Г.Г. - 8.2. Інформаційні війни/психологічні операції і національна безпека

Психологічні операції, як зазначалося, мають такі цілі щодо зміни поведінки аудиторії, які б відповідали національним інтересам тих, хто породжує цю комунікацію^*150. Тобто чітко зрозумілі загальні стратегічні настанови, якими керуються у питаннях інформаційних війн.

*150: { McLaurin M.D. Psychological operations and national security // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New Yonc, 1982. – P. 2.}

У. Швартау бачить як загальну мету створення національної інформаційної політики, а серед можливих рівнів застосування інформаційної зброї – такі^*151:

*151: { Schwartau W. An introduction to information warfare // War in the information age: new challenges for U.S. security policy. – Washington etc., 1997. – P. 52–54.}

• особиста інформаційна війна, куди відносять різні види маніпуляцій з особистою електронною інформацією:

• корпоративна інформаційна війна, куди відносять ситуації атаки інформаційних систем компаній;

• глобальна інформаційна війна, де інформація розглядається як національний здобуток, за яким можуть полювати інші країни.

Як бачимо, ця класифікація побудована за рівнем об'єктів: від однієї людини до цілої держави. І це є найпростішим варіантом можливої класифікації, оскільки вона має суто формальний характер, і не розкриває змістовне наповнення.

М. Вікерс розглядає можливості інформації у двох аспектах: зміни форми та паралізування^*152. Перший варіант передбачає маневри для введення в оману супротивника, другий – паралізування його центрів управління. Усе це пов'язано із втручанням в інформаційні системи супротивника. До речі, саме входження в системи прийняття рішень і є найголовнішою новою ціллю майбутніх воєн.

*152: { Vickers M.J. The revolution in military affairs and military capabilities // War in the information age: new challenges for U.S. security policy. – Washington etc., 1997. – P. 39.}

На думку Д. Маклауріна, нерозрізнення стратегічних і тактичних психологічних операцій може призводити до зниження їх ефективності^*153. У випадку стратегічних психологічних операцій є більший вибір можливостей. Помилковим він вважає використання в'єтнамськими пропагандистами у листівках проти американських солдат стратегічних концептів (на кшталт "американські імперіалісти") тоді як слід було наголошувати на питаннях виживання, які для солдата на фронті є більш важливими. До цього слід додати ще й те, що до концепту "американські імперіалісти" ставлення двох різних сторін конфлікту буде різним, а проблема виживання є нейтральною.

*153: { McLaurin M.D. Objectives and policy: the nexus // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New YorK, 1982.}

К. Лем вважає, що психологічні операції важче провадити в невійськових ситуаціях, оскільки виникає необхідність динамічного реагування на тактичні зміни^*154. Наприклад, після бойових дій в Сомалі необхідно було відразу оголосити реакцію Америки на події. Швидкі зміни ситуації потребують таких самих швидких змін у проведенні психологічних операцій. Інформаційні війни принципово змінюють стратегічні й тактичні принципи сучасної армії, без застосування яких є неможливим подальший розвиток військової доктрини. Хоча, за класифікацією Дж. Купера, ми ще не пройшли всі етапи впровадження нових інформаційних ідей і технологій^*155. За інформаційною революцією мають відбуватися військова тех нічна революція, революція у військових справах і революція в питаннях безпеки. Дії американських військ у війні в Перській затоці належать лише до першої категорії, інші ще не реалізовані. Надалі інформація та інформаційні технології насправді стануть новими джерелами національної могутності.

*154: { Lamb Ch. J. The impact of information age technologies on operations other than war // War in the information age: new challenges for U.S. security policy. – Washington etc., 1997. – P. 268.}

*155: { Див.: O'Neill R.P. Integrating offensive and defensive information was fare // War in the information age: new challenges for U.S. security policy. – Washington etc., 1997.}

Взагалі, сучасні військові доктрини, наприклад, США, переходять від концепції інформаційної війни до концепції війни знань, оскільки інформація змінює знання, на підставі яких будуть прийматися ті чи інші рішення. Слід згадати приклад з новітньої історії: коли перебудова змінила типи знань, якими володіла масова свідомість, остання почала приймати інші рішення.