Інформаційна політика України - Губерський Л.В. - Польське радіо й телебачення

У Швеції функціонують три громадські мовники — Шведське телебачення, Шведське радіо, Освітнє мовлення. Всі вони є незалежними компаніями. Юридично вони зорганізовані як товариства з обмеженою відповідальністю. До 90-х років минулого століття їхніми співвласниками були так звані "народні рухи", тобто профспілки, освітні організації, медіа-об'єднання тощо. Проте із виникненням приватного мовлення багато які з цих організацій обрали новий статус і, таким чином, не змогли залишатися співвласниками мовлення громадського.

За рішенням парламенту в 1994 р. система була реформована. Уряд створив фонд, який володіє та керує акціями усіх трьох громадських мовників. Завдання фонду — забезпечувати незалежність та не корумпованість мовлення. Правління фонду призначається урядом відповідно до відсоткового співвідношення місць у парламенті між різними політичними силами.

Викликають інтерес і джерела фінансування громадського мовлення у Швеції. Це не прибутки від реклами (вона на громадському мовленні відсутня) чи державні дотації, а ліцензійний податок, який щорічно збирається з населення (близько 150 $ на рік). Певні кошти надходять також від спонсорів [94].

Громадське мовлення у Франції

29 червня 2002 р. у Франції був прийнятий закон, що реформує аудіовізуальний сектор. Його метою вважалося зміцнення громадського мовлення шляхом створення холдінгу "France Television", до складу якого увійшли три національні канали: "France 2", "France 3" та "La Cinquieme". Глава холдінгу обирається Вищою аудіовізуальною радою строком на п'ять років. Обсяг реклами на громадському мовленні обмежується вісьмома хвилинами на годину. Крім того, закон визначає правові рамки розвитку наземного цифрового ефірного телебачення. Пізніше були визначені практичні завдання для громадського сектора наземного телебачення.

Громадські служби мають пропонувати споживачеві від восьми до 33 каналів, причому канали "France 2", "France 3", "La Cinquieme", "ARTE", парламентський канал, вісім регіональних каналів "France 3", спеціальний канал новин, канал повторів передач трьох загальнонаціональних каналів мають здійснювати свої передачі безкоштовно в незакодованому вигляді. Від 55 до 70 % коштів громадське мовлення у Франції отримує від ліцензійних зборів. Від 19 до 41% становлять прибутки від рекламних надходжень [27; 38; 94; 129].

Польське радіо й телебачення

Певний інтерес у дослідженні даної проблеми становить також досвід, набутий країнами Східної Європи. Зокрема, в Польщі перші недержавні радіостанції були створені в 1990 р. Вони були організовані згідно з рішенням Римсько-католицького костьолу. Радикальних змін система телерадіомовлення в Польщі зазнала після того, як у грудні 1992 р. Сейм прийняв Закон про радіомовлення і телебачення. Відповідно до цього документа державне об'єднання "Польське радіо і телебачення" було трансформоване в загальнонаціональне й 17 регіональних акціонерних товариств для радіомовлення, а також одне — для телебачення. Всі акції в цих товариствах належать державі в особі Міністра фінансів. Фінансуються публічні телерадіостанції за рахунок абонентських оплат, а розподілом коштів опікується Національна Рада з питань радіомовлення й телебачення. Додаткові кошти польські телерадіоорганізації отримують за рахунок реклами [90; 94; 98].

Громадські радіо й телебачення Естонії

Хоча є й інші приклади. В Естонії спочатку були створені окремі громадські радіо і телебачення. Однак у серпні 2001 р. згідно з рішенням уряду відбулося їх об'єднання в єдину організацію — Естонське національне мовлення. Фінансування відбувається за рахунок платних ліцензій на приватне мовлення [98].

Громадські радіо й телебачення Естонії
Перспективи, передумови та проблеми створення громадського мовлення в Україні
Передумови та можливі моделі суспільного мовлення
Концепції створення суспільного телерадіомовлення в Україні
Розділ 4. ПРАВОВІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА БЕЗПЕКОВІ СКЛАДОВІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І КОМУНІКАЦІЇ
ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
Концептуальні засади національної інформаційної політики
Інформаційна політика у сфері безпеки й безпека інформаційної діяльності в Україні
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru