Ринкові відносини, що склались у реформованому аграрному секторі України, обумовили потребу удосконалення національної системи фінансово-економічного контролю. Для задоволення потреб нових груп споживачів економічної інформації відбулося становлення і продовжується розвиток аудиту - незалежної форми контролю.

У сучасних умовах "Аудит" є однією з основних дисциплін контрольного спрямування. Необхідність опанування студентами цієї дисципліни обумовлює актуальність даного навчального посібника.

Мета дисципліни передбачає отримання студентами базових теоретичних знань, засвоєння знань з організації і методики аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства, набуття практичних навичок проведення аудиту та виконання інших видів аудиторських послуг.

Виходячи з поставленої мети, основними завданнями вивчення дисципліни є:

- засвоєння теоретичних основ аудиту як незалежного фінансового контролю;

- вивчення та засвоєння законодавчих актів, нормативно-інструктивних матеріалів, Міжнародних стандартів аудиту, Кодексу професійної етики аудиторів;

- засвоєння методики і техніки, методичних та технічних прийомів і процедур проведення аудиту та надання аудиторських послуг;

- набуття практичних навичок з організації і планування аудиту, виконання комплексу окремих аудиторських процедур, надання аудиторських послуг, оформлення робочих та підсумкових документів аудитора.

Вивчення дисципліни "Аудит" передбачає наявність фундаментальних знань з таких дисциплін: "Теорія бухгалтерського обліку", "Фінансовий облік", "Управлінський облік", "Звітність", "Економіка підприємства", "Статистика", "Фінанси"- "Економічний аналіз" "Цивільне право", "Трудове право", "Господарське право" тощо

У посібнику в десяти темах, що формують два модулі ("Теоретичні та організаційні основи аудиту" і "Методика аудиту"), висвітлені теоретичні, організаційні та методичні питання аудиту, що відповідає освітньо-професійній програмі підготовки бакалавра за напрямом 6.030504 "Економіка підприємства".

Матеріал викладений з урахуванням Міжнародних стандартів аудиту та законодавства України станом на 01.01.2011 р. У навчальному посібнику зроблено акцент на умови господарювання аграрного сектора економіки України.

МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ АУДИТУ

Тема 1. Сутність, предмет, метод і об'єкти аудиту

1. Передумови виникнення аудиту в Україні

Аудит як форма фінансового контролю має свою історію виникнення. Одні із перших згадок про аудит (1130 р.) наводяться в англомовних облікових документах, що зберігаються в архівах Казначейства Англії і Шотландії. Також є дані про існування аудиту з 1299 по 1324 pp., коли королівським указом були призначені аудитори в окремих графствах Великобританії.

Проте офіційно перші аудитори були зареєстровані в 1853 р. у Великобританії. А вже після цього вимога обов'язкового здійснення аудиту фінансової звітності компаній була закріплена законодавством Франції у 1867 р.9 США - в 1887, Швеції - в 1895, Німеччини -в 1931 р. На території України у складі царської Росії вже у 1811 році існував державний контроль в особі державного контролера.

У процесі розвитку аудиту як форми фінансового контролю у світі сформувалися два принципово відмінні напрями регулювання аудиторської діяльності.

Перший сформувався в країнах континентальної Європи, а саме Австрії, Іспанії, Франції, Німеччині тощо. У цих країнах основними користувачами аудиторських висновків є державні органи. А тому і аудиторська діяльність тут суворо регламентована централізованими органами, на які фактично покладено функції державного контролю за аудиторською діяльністю. Основна увага приділяється законодавству та фіскальним вимогам.

Другий має місце в англомовних країнах: США, Великобританії, Австралії тощо. Оскільки аудит у цих країнах орієнтований переважно на потреби акціонерів, інвесторів, кредиторів та інших господарюючих суб'єктів, то і регулювання аудиторської діяльності в цих країнах здійснюється в основному професійними громадськими аудиторськими об'єднаннями.

В Україні аудиторська діяльність почала розвиватись з переходом до ринкових відносин, а отже, і становленням різних форм власності. За цих умов виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що зумовило потребу створення поряд із державними формами фінансового контролю госпрозрахункової форми, тобто аудиту.

Аудиторська діяльність в Україні започаткована з 1989 р. у зв'язку із виникненням ринкових відносин і створенням в Україні (на той час УРСР) спільних підприємств, достовірність звітності яких іноземний інвестор вимагав підтвердити традиційним учасником цивілізованого ринку - аудитором. Це і стало передумовою створення дочірнього відділення всесвітньо відомої компанії "Інаудит" в Україні (Інаудит-Україна). До складу цієї першої аудиторської фірми увійшли колишні держслужбовці контрольно-ревізійного управління Мінфіну України. Проте значного розвитку аудит в Україні набув лише після розпаду Радянського Союзу.

Основними видами послуг перших аудиторських фірм в Україні були консультації з питань бухгалтерського обліку, правил оподаткування або безпосереднє здійснення бухгалтерського обліку та складання звітності.

Отже, необхідність проведення аудиту обумовлена потребою користувачів у достовірній інформації про фінансовий стан господарюючого суб'єкта. Користувачами інформації можуть бути власники, керівництво управлінського апарату, інші фізичні та юридичні особи, що мають матеріальну зацікавленість у фінансово-господарській діяльності цього суб'єкта, а також усі ті, кому необхідно бути впевненим у достовірності та повноті наданої інформації про фінансовий стан суб'єкта господарювання.

На той час аудит набув поширення у зарубіжних країнах. Основною передумовою виникнення аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (в особі його власників), держави (в особі державних органів виконавчої влади) і самого аудитора в забезпеченні реальності і достовірності обліку та звітності. Розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів власників підприємств і апарату управління цим підприємством. Для попередження недоліків, зловживань, приховування реальних доходів та витрат, спотворення фінансових результатів з боку найманих управлінців власники були змушені залучати до перевірки фінансової звітності незалежних аудиторів. Ці та ряд інших причин стали поштовхом до виникнення незалежного контролю, який отримав назву аудит.

Офіційно розвиток аудиту в Україні розпочався з прийняттям 22 квітня 1993 р. Закону України "Про аудиторську діяльність", створенням Аудиторської палати України та Спілки аудиторів України. Однак в той час аудит не отримав широкого розповсюдження в Україні. Обов'язковий аудит був проведений в Україні в 1994— 1995 pp. всіма суб'єктами підприємницької діяльності і це певною мірою вплинуло на адаптацію аудиту в Україні. А в 1996 р. проведення обов'язкового аудиту було відмінено на більшості суб'єктів господарювання. Але, незважаючи на це, аудит стає важливим елементом інфраструктури ринкової економіки.

На сьогодні в Україні понад 3,3 тисячі сертифікованих аудиторів, які надають послуги у складі 1550 аудиторських фірм, а також близько 800 аудиторів-підприємців, які діють одноосібно, зареєструвавши свою аудиторську діяльність. При цьому основними проблемами розвитку аудиту на сьогодні є такі:

- недостатня кількість методичних розробок з аудиторського контролю;

- брак належного досвіду аудиторської діяльності;

- недостатня кількість кваліфікованих аудиторів, а тому неосвоєний ринок аудиторських послуг;

У відсутність типових форм документів з аудиту тощо.