Політологія - Логвина В.Л. - Тема 4. ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ В РОСІЇ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

Вивчаючи самостійно тему, студенти повинні звернути увагу на те, що політична думка Росії першої половини XIX ст. хоч і не виступала видатною школою мислення, але під впливом прогресивної політичної думки Заходу поступово розвивалась, розширювалась і збагачувалась. Розпад та криза феодально-кріпосницької системи в Росії зумовили значне зростання суспільної думки, появу ліберальної течії, представниками якої були середня буржуазія та дворянська інтелігенція. Вони пропонували реформи "зверху" і, хоч визнавали переваги західноєвропейських порядків та буржуазного парламентаризму, проте вважали, що Росія ще не досягла рівня введення конституції і політичних свобод. Як і західноєвропейські ліберали, російські ідеологи цього напрямку були противниками революції, особливо революційного руху мас.

Студенти повинні ознайомитися з політичними поглядами М.М. Сперанського (1772-1839), М.М. Карамзіна (1776-1826), що були характерні для більшості російського ліберального дворянства, розібратися в політичних позиціях слов'янофілів та західників й особливу увагу приділити консервативному напрямку політичної думки, який був пануючим і в Росії у першій половині XIX ст. Він був представлений, перш за все, офіційною ідеологією самодержавства. Крім того, студенти не повинні обійти увагою політичні погляди А.І. Герцена (1812-1870), М.Г. Чернишевського (1828-1889), М.А. Добролюбова (18361861), яких можна віднести до видатних російських революційних мислителів. По-перше, вони були матеріалістами. По-друге, вірили в творчі сили свого народу і вважали його головною силою історичного розвитку. По-третє, не розуміли до кінця закономірностей суспільного розвитку і реальних процесів, які відбувалися в Росії, і вважали, що вона може перестрибнути через капіталізм і побудувати соціалізм на базі селянської громади.

Студентам рекомендовано розібратися в причинах і наслідках помилкових поглядів російських революціонерів-демократів на цю проблему.

Для самоконтролю студенти можуть перевірити свої знання теми, відповівши на такі запитання:

1. Що собою уявляв консервативний напрямок політичної думки Росії у першій половині XIX ст.?

2. Які ідеї були характерні для ліберальної течії першої половини XIX ст. у Росії?

3. Що пропонували змінити революціонери-демократи в політиці Росії цього часу?

Тема 5. ПРОСВІТНИЦЬКІ ІДЕЇ ПРО СУСПІЛЬСТВО ТА ПРАВО В УКРАЇНІ У XVIII СТ

При самостійному ознайомленні з темою студентам рекомендується звернути увагу на вивчення таких питань:

1. Розвиток концепції "істотного права" у працях Г. Сковороди.

2. П. Лодій про громадську волю та незалежність від влади.

3. Я. Козельський про перебудову держави та республіканське правління.

Нагадаємо, що просвітницькі ідеї у XVIII ст. в Україні відображали зміни, які відбувалися в суспільно-політичному й економічному житті Росії взагалі: зростання антикріпосницьких і антисамодержавних рухів, перехід до буржуазного суспільства, що потребувало затвердження "юридичного світогляду", тобто права, закону як юридичної гармонії громадянина, його прав і свобод. Українські просвітники XVIII ст. піддавали критиці кріпосництво і самодержавство, які протидіяли нормам права, й пропагували концепцію "істотного права", відстоювали ідеали демократії і гуманізму.

Акцентуючи увагу на першому питанні, необхідно розглянути позицію Григорія Савича Сковороди (1722-1794) - видатного гуманіста, поета, філософа. Шлях до ідеального суспільства, в якому всі рівні, він вважав у самовихованні на основі праці. У ліквідації наживи, зла, користі бачив суть методів вирішення соціальних проблем.

Просвітники зводили побудову суспільного ідеалу на основі ідей свободи, рівності й власності. Цікава з цього приводу позиція Петра Лодія, який вважав, що громадська свобода - це незалежність від законодавчої влади у здійсненні таких дій, які сприяють досягненню особистої мети й блага, якщо здійснення їх не проти мети держави. Просвітницькі тлумачення рівності містилися у визначенні рівності людей перед законом. Право власності є істотним правом.

Концепцію "істотного права" розвивав і Яков Козельський. Він вважав справедливими тільки ті державні закони, які базуються на істотних правах людини. В питанні про форму правління держави Я.Козельський пріоритет віддавав республіці.

Студенти повинні не обійти увагою ідеї про суспільство та право інших представників українського просвітництва XVIII ст.: С. Десницького, М. Гаврилова, В. Золотницького, В. Каразіна, які внесли значний внесок у політичну думку України.

Формою звіту про результати самостійного вивчення є домашні контрольні роботи або реферати.