Аудит - Утенкова К.О. - Тема 3. Внутрішній аудит

1. Сутність внутрішнього аудиту, його об'єкти і суб'єкти

Внутрішній аудит є одним з видів внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Внутрішній аудит являє собою незалежну діяльність суб'єкта господарювання спрямовану на перевірку та оцінку його діяльності в інтересах керівництва.

Метою внутрішнього аудиту є захист інтересів власників щодо збереження та ефективного використання ресурсів підприємства, а також отримання достовірної та повної інформації для прийняття обгрунтованих управлінських рішень.

Особливий попит на внутрішній аудит виник в останнє десятиліття. Сьогодні внутрішні аудитори надають свої послуги як державним, так і приватним підприємствам. Необхідність внутрішнього аудиту обумовлена низкою факторів. Зростання обсягів діяльності підприємств утворює проблему обміну інформацією в багаторівневому апараті управління, таким чином ускладнюється контроль різних ланок управління з боку центрального керівництва, що збільшує ризик помилок і сприяє зловживанням з боку персоналу. Наявність внутрішнього аудиту є актуальним для власників, які безпосередньо не займаються управлінням підприємства, а передали ці функції менеджерам. Тому, незважаючи на професіоналізм менеджменту, актуальним стає питання контролю за діяльністю підприємства, одним із головних інструментів якого може бути внутрішній аудит.

Запровадження внутрішнього аудиту особливо доцільно на великих і середній підприємствах, яким притаманна хоча б одна з ознак:

- складна організаційна структура;

- наявність філій чи відокремлених підрозділів;

- наявність різних видів діяльності;

- можливість кооперування;

- бажання вищого керівництва мати об'єктивну і неупереджену інформацію щодо діяльності підприємства.

Суб'єктами внутрішнього аудиту є працівники відділів внутрішнього аудиту, внутрішні аудиторські служби, які звітують лише перед керівництвом підприємства.

Об'єкти внутрішнього аудиту визначаються його цілями і завданнями. Основними об'єктами внутрішнього аудиту є:

- стан ведення бухгалтерського обліку на підприємстві;

- фінансова звітність та її вірогідність;

- стан активів підприємства і джерел їх утворення;

- забезпеченість підприємства власними обіговими коштами;

- забезпеченість власними засобами;

- платоспроможність і фінансова стійкість;

- система управління підприємством;

- робота економічних і технічних служб;

- сплата податків підприємством;

- планування, нормування і стимулювання на підприємстві;

- виробничо-господарська діяльність;

- достовірність проектно-кошторисної документації;

- організація і технологія виробництва;

- господарські процеси;

- організація праці і трудова дисципліна тощо.

Предметом внутрішнього аудиту є сукупність інформації, що є суттєвою при прийнятті управлінських рішень.

Зазначимо, що внутрішній аудит, ні в якому разі, не слід сприймати як альтернативу зовнішньому. Відмінність полягає не лише в тому, що зовнішній аудит проводиться незалежними аудиторами або аудиторськими фірмами, а внутрішній - працівниками відділів внутрішнього аудиту підприємства, що перевіряється.

Рис. 3.1. Порівняльна характеристика зовнішнього і внутрішнього аудиту

Якщо порівняти внутрішній і зовнішній аудит, то виявиться, що відрізняються вони не лише суб'єктами (рис. 3.1). Так зовнішній аудит є незалежним, в той час як внутрішній - підконтрольний власнику підприємства. А тому і користувачі інформації будуть різними. Якщо власників підприємства та управлінців влаштовує інформація надана службою внутрішнього аудиту, то зовнішні користувачі (інвестори, кредитори, державні органи тощо) мають довіру до звітності підприємства засвідченої висновком зовнішнього, тобто незалежного аудитора.

Крім того, зовнішній аудит, на відміну від внутрішнього, є суворо регламентованим, заснований на нормах міжнародних стандартів аудиту та діючого законодавства України. Що стосується внутрішнього аудиту, рекомендації по його проведенню викладені у стандартах професійної практики внутрішнього аудиту, які були розроблені Інститутом внутрішніх аудиторів на основі Міжнародних стандартів аудиту. А також на підприємстві повинно бути затверджене Положення про службу (відділ) внутрішнього аудиту, яке й визначає завдання, функцій права і обов'язки та відповідальність даного структурного підрозділу.

Зовнішній аудит проводиться періодично, як правило раз на рік, внутрішній же здійснюється безперервно. Зважаючи на це, внутрішній аудит використовує методи попереднього, поточного та наступного контролю, тоді як зовнішній - виключно наступний контроль. Також внутрішній і зовнішній аудит відрізняється за функціями, ступінню відкритості інформації, обсягами і об'єктами перевірки, відповідальністю тощо.

Зрозуміло, що внутрішній аудит не може замінити зовнішній, але виконує окремі процедури, які можуть бути використані для потреб зовнішнього аудиту. Ось чому ці два види аудиту повинні функціонувати паралельно, виконуючи свої функції і цим доповнюючи одне одного.

Зважаючи на зазначене вище, внутрішній аудит повинен відповідати таким характеристикам:

1) неупередженість, тобто всі висновки і оцінки аудитор має робити об'єктивно;

2) незалежність передбачає, що служба внутрішнього аудиту підпорядковується лише найвищому керівництву підприємства;

3) удосконалення діяльності підприємства, тобто треба чітко розуміти, що метою діяльності служби внутрішнього аудиту є не виявлення помилок і порушень та подальше покарання винних, а, перш за все, встановлення ризиків та слабких місць в діяльності підприємства та надання рекомендацій спрямованих на підвищення ефективності функціонування даного суб'єкта господарювання;

4) надання гарантій є важливим для власників підприємств і може бути забезпеченим лише в результаті якісної роботи служби внутрішнього аудиту;

5) консультативний характер передбачає можливість управлінського персоналу отримати кваліфіковану допомогу у вирішенні тих чи інших проблем, пов'язаних із діяльністю підприємства.

Отже, вимоги до професійного рівня внутрішніх аудиторів зростають. І хоча на сьогодні в нашій країні надання послуг внутрішнього аудитора не вимагає від нього спеціального посвідчення рівня його кваліфікації, Інститутом внутрішніх аудиторів (С1А), який співпрацює із аудиторами у і 60 країнах, здійснюється навчання і сертифікація внутрішніх аудиторів. Здійснення сертифікації внутрішніх аудиторів на світовому рівні є підтвердженням популярності професії внутрішнього аудитора та визнання її необхідності і важливості у сучасних умовах.

Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

Внутрішній аудит є системним і суворо документованим, безперервним, універсальним (суцільним) заходом. Внутрішні аудитори працюють у державному і приватному секторі, вони звітують перед вищим керівництвом підприємства, надають результати аналізу, рекомендації, поради й інформацію про діяльність підприємства, що перевіряється.

Внутрішній аудит передбачає попередній контроль на стадії розгляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів тощо, тобто може виступати як профілактичний захід.

Поточний контроль здійснюється під час реєстрації господарських операцій та інвентаризації.

Наступний контроль проводиться на стадії узагальнення й аналізу облікової і звітної інформації.

Основними завданнями системи внутрішнього аудиту є такі:

- сприяння здійсненню діяльності підприємства впорядковано та ефективно;

- забезпечення дотримання політики керівництва;

- забезпечення збереження майна;

- досягнення якісного документування операцій.

Внутрішній аудит може розглядатись як невід'ємна частина загальної системи управлінського контролю. Він проводиться всередині самої організації на вимогу та за ініціативою керівництва.