Економічна теорія - Білецька Л.В. - Крива граничної корисності

Корисність продукту (здатність задовольняти потреби) різна для різних людей і являє собою суб’єктивне поняття.

Корисність - U (Utility) - це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товарів та послуг. Якщо є конкретний продукт, який поділений на декілька частин, то корисність кожної наступної частини зменшується в міру того, як все повніше й повніше задовольняється потреба.

Більша або менша корисність продукту залежить від особливого відношення, яке існує між частинами блага, й інтенсивності потреб, для задоволення яких вони застосовуються.

В нашому прикладі корисність відобразимо кількісно. Так, початкова корисність першої одиниці продукту, яка відображає інтенсивність потреби в ньому, дорівнює 10; друга - 8; третя - 6. Тоді загальна корисність, як сума корисностей окремих одиниць продукту, дорівнює 10, 18, 24. Темпи її збільшення уповільнюються. Корисність останньої одиниці продукту є гранична корисність. Залежність між сукупною корисністю і кількістю продукту, що споживається, виражається функцією корисності. Тобто функція корисності - це співвідношення між обсягом товарів та послуг, що споживаються, і рівнем корисності (задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач.

Функція корисності:

и=f (є, o а_у),

де U - корисність;

Q_x - кількість товару X , що споживається за певний період;

Q_y - кількість товару Y, що споживається за певний період.

На осі OX відкладемо кількість продукту X, а на осі OY - загальну корисність (TU). Коли кількість продукту дорівнює OM , досягається максимум загальної корисності.

Крива граничної корисності

Гранична корисність MU (Marginal Utility) - це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.

Функцію граничної корисності можна одержати з функції загальної корисності TU (Total Utility). Сукупна (загальна) корисність TU зростає у процесі споживання, але вона зростає все меншою й меншою мірою. Це означає, що гранична корисність (MU) - додаткова корисність від споживання кожної додаткової одиниці товару - знижується.

Згідно з законом спадної граничної корисності, величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися по мірі збільшення кількості товару, що споживається. Це дозволяє пояснити закон спадного попиту.

Крива граничної корисності має від’ємний нахил і свідчить про те, що корисність одиниць продукту, які споживаються одна за другою, поступово зменшується, тому що росте ступінь задоволення потреби. Коли кількість продукту буде дорівнювати ^ом , тоді гранична корисність буде дорівнювати нулю. Таке благо перестає бути економічним.

Індивід несе збитки при споживанні одиниці продукту з від’ємною граничною корисністю.

Гранична корисність продукту, коли споживач має деяку його кількість

Функція граничної корисності и є неперервна і диференціюється, представлена кривою. Споживач спочатку володіє кількістю Ом продукту, а АХ - приріст деякої його кількості. На осі ОУ відкладається гранична корисність.

Переходячи від споживання кількості Ом до (Ом + АХ) ,спо-живач повніше задовольняє потребу. Збільшення задоволення потреби представлено площею м5Рм + АХ, яка відображає граничну корисність продукту.

Якщо АХ стає нескінченно малою величиною, то М + АХ намагається співпасти з М і площа МБРМ + АХ, буде співпадати з ординатою М5. Ця ордината і являє граничну корисність продукту, коли його кількість, що є в розпорядженні у споживача, рівна ОМ . Гранична корисність не є властивістю якоїсь особливої одиниці продукту. Будь-яка одиниця продукту може мати "граничну" корисність.