Економічна теорія - Чепінога В.Г. - 15.1. Суть фінансів та їх роль у ринковій економіці

Серед важелів впливу на сукупний попит, а отже, і на макроекономічну рівновагу суттєве місце посідає фінансова система суспільства і відповідна фінансова політика держави. Розглянемо її.

15.1. Суть фінансів та їх роль у ринковій економіці

У системі економічних відносин суспільства з ринковою економікою значне місце посідають відносини з приводу руху грошей. На їх основі і виникають відносини, що називаються фінансовими. Назва походить від латинського слова financia, що означає платіж, дохід. Цей термін, як зазначають спеціалісти, почав широко використовуватися з XIII ст., пізніше став поширеним у всьому світі і зараз використовується як у господарській практиці, так і в економічній науці. Розглянемо суть фінансових відносин.

Вони виникають на основі руху грошей. Але не всі грошові відносини є фінансовими. Це лише ті з них, що пов'язані з рухом грошей у вигляді їх певних фондів. Фінанси - це сукупність економічних відносин з приводу формування, розподілу та використання фондів грошових коштів. Ці відносини не включають рух грошей, одержаних від обміну товарів, набуття спадщини, дарування тощо. До фінансових відносин належать лише ті, що пов'язані з формуванням спеціальних фондів, які мають суворо визначені принципи їх розподілу і використання.

Функціонування фінансів пов'язане з грошовим обігом. Але сам собі останній не є причиною їх використання. Фінансові відносини зумовлені потребою суб'єктів економічної діяльності у забезпеченні нормальних умов для її здійснення і відновлення, з одного боку, та потребами реалізувати свої функції з боку держави, з іншого. Головне призначення фінансів - забезпечення кожної фізичної особи, кожного суб'єкта господарської діяльності, кожної державної структури, а отже, і суспільства в цілому достатніми для здійснення їх діяльності грошовими коштами, тобто створенням умов для нормального відтворення соціально-економічного життя суспільства.

Фінансові відносини суспільства включають декілька складових. Це, по-перше, фінансові відносини між державою і суб'єктами господарської діяльності. Вони становлять, з одного боку, відносини щодо вилучення державою у суб'єктів господарювання певних коштів через платежі у державний бюджет і відрахування у різні фонди державних організацій. З іншого боку це - відносини щодо надання коштів державою суб'єктам господарювання через системи платежів та державних закупках та різного роду субвенцій, дотацій, пільг за кредитами тощо.

По-друге, це фінансові відносини між державою і так званими бюджетними організаціями, через які відбувається фінансування таких організацій.

По-третє, це фінансові відносини між державою і фізичними особами, які, з одного боку, включають відносини виплати фізичними особами різних обов'язкових платежів державі, насамперед, податків, а з іншого - це відносини, через які держава здійснює різного роду виплати певним категоріям населення (пенсії, допомога, субсидії тощо).

Четверту групу становлять відносини між самими суб'єктами економічної діяльності. Вони проявляються як через формування та використання різних фондів грошових коштів такими суб'єктами, так і через штрафні санкції при порушенні певних зобов'язань.

Наступною групою фінансових відносин є відносини між структурними підрозділами великих підприємств та їх об'єднань, а також між підприємствами і їх працівниками.

Функціонування фінансових відносин пов'язано із певними інститутами, що забезпечують їх реалізацію. Сукупність фінансових відносин суспільства та закладів і організацій, що гарантують їх нормальне функціонування, утворюють фінансову систему країни. Остання включає три взаємопов'язані підсистеми: державні фінанси, фінанси суб'єктів економічної діяльності і фінанси населення (фізичних осіб) (див. схему 15.1).

Державні фінанси - це система грошових фондів, зосереджених у розпорядженні держави і призначених для забезпечення властивих їм функцій, та сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються.

Державні фінанси включають такі елементи, як державний бюджет, пенсійний фонд, фонди зайнятості населення, соціального страхування, соціального захисту та інші державні фонди цільового

Схема 15.1. Структура фінансової системи країни

призначення. Вони виконують провідну роль у всій фінансовій системі суспільства. Через державні фінанси перерозподіляється значна частина валового внутрішнього продукту (від 1/3 в Японії до 2/3 у Швеції). В Україні ця частка становить менше половини ВВП.

Державні фінанси насамперед забезпечують надання так званих суспільних благ, здійснюючи перерозподіл економічних ресурсів на користь виробників таких благ. З допомогою державних фінансів здійснюється перерозподіл доходів та майна з метою виконання державою соціальної функції, пов'язаної з наданням допомоги соціально незахищеним прошаркам населення. Важливу роль відіграють державні фінанси у забезпеченні нормального функціонування державного сектора економіки. Державні фінанси виступають важливим фактором стабілізації економіки. Мобілізовані через державні фінанси кошти використовуються для здійснення заходів щодо регулювання зайнятості та цін, особливо у періоди економічних спадів.

Другою складовою фінансової системи є фінанси суб'єктів економічної діяльності. Вони складаються з двох елементів - фінансів підприємницьких структур і фінансів неприбуткових та громадських організацій. Фінанси підприємницьких структур - це система грошових фондів, що забезпечують процес відтворення підприємницької структури. Вони набувають форми основних та оборотних фондів, прибутку, амортизаційних відрахувань, страхових фондів тощо. Об'єктом цих фінансів є дохід від підприємницької діяльності, при розподілі якого і формуються фонди грошових коштів та платежі і внески у державні фонди. Фонди суб'єктів підприємницької діяльності спрямовуються на здійснення інвестиційних та інших витрат. Фінанси підприємницьких структур виступають базовим елементом фінансової системи, бо саме завдяки їм створюється внутрішній валовий продукт, що служить джерелом усіх видів фінансів.

Фінанси населення або фізичних осіб - це фонди грошових коштів, що формуються з доходів фізичних осіб. їх ще називають фінансами домогосподарств. Це та частина доходів домогосподарств, що використовується для придбання цінних паперів або формування особистих фондів - пенсійного, медичного страхування та інших. їх призначення - задоволення певних потреб у майбутньому та збільшення особистих доходів.

Усі названі підсистеми фінансів тісно пов'язані між собою. Саме з фінансів юридичних осіб (фірм) та населення (фізичних осіб) надходять ресурси до державних фінансів і саме на них спрямовані механізми формування останніх: податкова система, митні платежі тощо. У свою чергу, державні фінансові ресурси значною мірою повертаються населенню та юридичним особам у вигляді фінансування соціальних програм, субсидій, дотацій чи капіталовкладень. Фінанси юридичних осіб (фірм) та населення (фізичних осіб) також пов'язані між собою: для більшості фізичних осіб заробітна плата та дивіденди є основним джерелом формування фінансів населення. З іншого боку, фінансові ресурси населення наповнюють фінанси юридичних осіб (фірм) головним чином через купівлю акцій та утворення різного роду товариств.

Повніше суть фінансів проявляється у тих функціях, які вони виконують (див. схему 15.2).

Основоположною функцією фінансів є відтворювальна. Вона полягає в тому, що через фінансову систему здійснюються нагромадження необхідної кількості грошових фондів суб'єктами господарювання (підприємництва) для здійснення процесу розширеного відтворення (нагромадження). Через систему фінансів відбувається обслуговування безперервного руху капіталу, створюється передумова як для відновлення спожитих економічних ресурсів, так і для їх розширення з метою нагромадження. Важливу роль відіграють фінанси і у відтворенні такого економічного ресурсу, як праця або робоча сила.

Другою функцією фінансів є розподільна. Через систему фінансів відбувається перерозподіл доданої вартості, що зрештою приводить до перерозподілу валового внутрішнього продукту. Фінанси є основним цільовим інструментом розподілу і перерозподілу національного продукту.

Фінанси виконують і контрольну функцію. Суть її полягає в тому, що фінанси є інструментом контролю за діяльністю суб'єктів обмін

Схема 15.2. Функції фінансів

но-розподільних відносин. Рух грошових потоків відображає обмін, розподіл і перерозподіл вартості, а тому об'єктивно потребує контролю. У процесі фінансових взаємовідносин різні суб'єкти контролюють один одного, що забезпечує збереження фінансових ресурсів і формування доходів на законній основі. Ця функція реалізується у двох напрямах. У процесі утворення, розподілу і використання грошових фондів здійснюється контроль за рухом матеріальних ресурсів з боку суб'єктів підприємництва. В той же час цей процес використовується державою для контролю за дотриманням в економічному житті чинного законодавства.

Фінансам притаманна і стимулююча функція. Система формування фондів грошових коштів базується на таких засадах, коли вона може створювати заінтересованість суб'єктів підприємництва у розширенні діяльності, підвищенні її ефективності, а може і гальмувати її, сприяючи розширенню "тіньової" діяльності.

Отже, фінанси - це, з одного боку, розгалужена сукупність фінансових відносин, що охоплює суттєві сторони повсякденного економічного життя суспільства, а з іншого - сукупність закладів, організацій та методів, що забезпечують функціонування фінансових відносин.

Фінанси відіграють важливу роль у ринковій економіці. За допомогою фінансів реалізуються відносини між державою і суб'єктами підприємницької діяльності. Фінансова система створює умови для реалізації такого принципу підприємницької діяльності, як економічна самостійність її суб'єктів. Держава здійснює свій регулюючий вплив на цих суб'єктів саме через фінансові відносини, встановлюючи певні нормативи відрахувань від їх доходів на реалізацію загальносуспільних потреб. При виборі форм фінансових взаємовідносин держави і суб'єктів підприємницької діяльності є можливість гнучкого маневрування, що свідчить про досить високий динамізм і універсалізм цих відносин, визначення най раціональніших і взаємоприйнятних рішень як держави, так і суб'єктів підприємницької діяльності на основі об'єктивних закономірностей розвитку економіки.

Важливу роль відіграють фінанси і у функціонуванні неприбуткових громадських організацій. Вони, як правило, пов'язані зі сферою нематеріального виробництва і можуть нормально здійснювати свою діяльність лише за умови отримання певних коштів від держави. Саме фінансова система і створює мережу тих каналів, за якими такі організації забезпечуються коштами.

Фінанси суттєво впливають і на населення. Саме через фінансову систему складаються відносини держави з фізичними особами щодо надання останнім різного роду виплат - пенсій, допомоги, стипендій тощо. Через фінансову систему надходять кошти на освіту, лікування та покриття інших благ, що надаються населенню безплатно або на частково оплачуваній основі. Тому фінансова система є важливим фактором забезпечення життєдіяльності тієї частини населення, що потребує соціального захисту.

Отже, фінансова система відіграє важливу роль у суспільстві. Тому держава використовує її для активного впливу на всі сторони суспільного життя і насамперед на забезпечення стабільності економіки.