Економічна теорія: Політекономія - Базилевич В.Д. - Модель "затрати - випуск" В. Леонтьева

Ця модель є методом систематичного кількісного відображення економічних зв'язків між секторами економічної системи, її використовують для аналізу як світової, так і національної економіки, а також для економіки столиці чи окремого підприємства. Затрати - це те, що споживається в процесі виробництва. Випуск - те, що виробляється, результат виробничого процесу.

Взаємозв'язки між секторами економічної системи описують набором лінійних рівнянь, які відображають баланс між затратами і випуском кожного типу речових товарів чи послуг за певний період часу (як правило, за рік).

Економічна модель "затрати - випуск" включає три сектори (табл. 15.2).

Таблиця 15.2. Спрощена трисекторна модель "затрати - випуск"

Таблиця показує, що річний обсяг виробництва сільського господарства (сектор 1) складає 100 бушелів пшениці, обробної промисловості - 50 ярдів тканини, а домогосподарства забезпечують 300 людино-років праці.

Дев'ять чарунок виділеного на табл. 15.2 прямокутника показують міжсекторні потоки. Так, із 100 бушелів пшениці, вироблених першим сектором, 25 бушелів споживаються самим сільським господарством, 20 бушелів - обробною промисловістю, вони становлять затрати другого сектору, а 55 бушелів споживає сектор домогосподарств. Другий сектор за рік виробив 50 ярдів тканини, 6 із яких спожив сам, 14 - продав першому сектору, ЗО - сектору домогосподарств.

Домогосподарства за рік витратили 300 людино-років праці, із них 80 - у секторі 1,180 - у секторі 2, і 40 спожито всередині сектору домогосподарств.

Модель "затрати - випуск" може описати національну економіку, включаючи 500-600 і більше різних секторів, галузей та підгалузей.

На рис. 15.2 секторні потоки відображено у фізичних одиницях. Найчастіше виникає потреба дослідити їх обсяги у вартісному (грошовому) вираженні.

Якщо припустити, що 1 бушель пшениці коштує 2 дол., 1 ярд тканини - 5 дол., а 1 людино-година праці - 1 дол., то таблиця матиме вигляд, зображений на табл. 15.3.

Таблиця 15.3. Модель "затрати - випуск" у вартісному вираженні, дол.

На відміну від табл. 15.2 значення на табл. 15.3 дають можливість визначити загальні витрати за галузями, тоді як за попередньою цього зробити неможливо у зв'язку з везіставністю затрат у натуральній формі. Табл. 15.3 по суті є системою націонадьних рахунків. Сукупна величина праці домогосподарств за своїм змістом є національним доходом, який дорівнює сумі платежів, відображених у рядку 3, він дорівнює також сумарному обсягу товарів і послуг, отриманих домогосподарствами одне від одного та від інших секторів економіки (колонка 3).

V зв'язку з тим, що величини в колонках відображають структуру витрат на виробництво кожного сектору, які покривають поточні витрати, не враховуючи витрати на капітальні вкладення, то ці витрати необхідно включити в колонку домогосподарств, оскільки джерелом капітальних витрат е чистий дохід.

Наступна таблиця цієї моделі має матричний вигляд: національна економіка складається з (п + 1) секторів, з яких п - кількість секторів, що виробляють, а (п +1) - сектор кінцевого попиту (сектор домогосподарств); фізичний випуск продукту позначають через х₍; продукт сектору і, який використовується як затрати сектором у, - через х ; величина продукту сектору і, що споживається сектором домогосподарств, - ул обсяг випуску сектором і, спожитий сектором і на одиницю його власного результуючого випуску Хл - а.., який називається вхідним коефі-

X,,

цієнтом продукту сектору і в сектор у. Звідси Оу =

Повний набір вхідних коефіцієнтів називається структурною матрицею (табл. 15.4).

Таблиця 15.4. Матриця структурних коефіцієнтів трисектор-ної моделі економіки³

³ Розрахунки матричних коефіцієнтів здійснено за формулою

- =І&. 0"= -= 0,25_; о"=^ = 0,4 іт.д. " _Х/ ' 100 ' ¹² 50

Баланс повного випуску продукції та сумарних затрат у кожному секторі описується системою рівнянь:

-х₂₁ + (х₂-х₂₂)...-х_2п = у₂;

Якщо всі сектори І всі затрати розглядаються як внутрішні, модель "затрати - випуск" називається закритою. Відкрита модель враховує експортно-імпортні операції.

Ми розглянули основні схеми та моделі суспільного відтворення, які розглядають міжсекторні чи міжгалузеві потоки.

Сучасна економічна наука використовує моделі кругообігу ресурсів продуктів і доходів (рис. 15.3). Ми розглянемо найпростішу з цих моделей, оскільки ускладнені будуть вивчатися в курсі "Макроекономіка" (тема 2).

Проста модель кругообігу описує потік ресурсів, товарів і послуг, якими обмінюються домогосподарства і фірми, урівноважений з потоком грошових платежів, який обслуговує обмін між цими двома суб'єктами.

Потік - економічний процес, що здійснюється безперервно у часі та вимірюється у грошових одиницях за певний період часу (млрд грн за рік і т. ін.).

Круговий потік - (кругообіг ресурсів, продуктів і доходів) - це потік ресурсів та послуг від використання ресурсів, які домогосподарства надають підприємницькому сектору, а також потік благ (продуктів і послуг), які підприємницький сектор пропонує сектору домогосподарств, урівноважений відповідними потоками грошових платежів, які є платою за продані або надані у користування ресурси, продукти й послуги.

Передумови моделі:

1) економіка представлена двома економічними суб'єктами - сектором домогосподарств і підприємницьким сектором;

2) немає державного втручання в економіку та зв'язку із закордоном;

3) доходи домогосподарств є витратами підприємств, а доходи підприємств є витратами домогосподарств;

4) сума доходів обох економічних суб'єктів дорівнює сумі їхніх витрат.

Рис. 15.3. Проста модель кругових потоків у закритій приватній економіці:

1. Пропозиція ресурсів домогосподарствами.

2. Купівля підприємницьким сектором ресурсів, запропонованих домогосподарствами.

8. Пропозиція підприємницьким сектором вироблених ними речових товарів і послуг домогосподарствам.

4. Купівля домогосподарствами вироблених і запропонованих підприємницьким сектором економічних благ.

б. Витрати підприємницького сектору на придбання ресурсів.

6. Доходи домогосподарств у формах заробітної плати, ренти, відсотка, прибутку, які для сектору домогосподарств в цілому набирають форму національного доходу.

7. Перетворення доходів сектору домогосподарств у витрати на придбання економічних благ, вироблених і запропонованих підприємницьким сектором, котрі набирають форму витрат на чистий національний продукт.

8. Перетворення витрат домогосподарств на придбання блатна доходи підприємницького сектору, з яких підприємці знову купують ресурси, і кругообіг продовжується.

Як видно зі схеми (рис. 15.3), ці два потоки рухаються одночасно у протилежних напрямках.

На основі моделі можна зробити такий висновок: обсяг продажу підприємницького сектору в грошовому вираженні дорівнює сумарній величині доходів домогосподарств.

Сучасні дослідження проблем відтворення національного продукту втілюються у моделях економічного зростання та оп-тимізаційних моделях.