Історія економіки та економічної думки - Козюк В.В - 2.2. Господарство первісних суспільств в історії України

На території України кам'яний вік охоплював період 1,5- 1 млн років тому - Ш тис. до н. е. (близько 2800/2750 рр. до н. е.). Переважна частина вчених вважає, що відтворювальне раннє землеробсько-тваринницьке господарство вже існувало в добу протонеоліту (VII-VI тис. до н. е.) на Середньому Подніпров'ї, Волині та Прикарпатті, де поширилася культура суспільств Балкано-Дунай-сько-Карпатського регіону. Існує також думка, що утвердження відтворювального господарства на території України відбулося в мідному віці (3300-2800/2750 рр. до н. е.). Ранні землеробсько-тваринницькі культури були підкорені або знищені в результаті експансії індоєвропейських племен на зламі пізнього енеоліту та бронзового віку.

У неоліті в кінці VI-V тис. до н. е. на території Правобережної України виникла відома археологічна культура Трипілля-Кукутені (культура розписної кераміки). Вона пройшла ряд етапів у своєму розвитку, проіснувала до 2800/2750 рр. до н. е.

Трипільська культура була поширена на всій території України. Основу господарства становили землеробство і тваринництво. Вирощували майже всі зернові та садово-городні культури, що нині культивують в Україні. Землю обробляли мотикою з роговими, кістяними та кам'яними наконечниками, пізніше ралом. Збирали врожай зернових жнивними ножами, складними серпами з крем'яними вкладками. Відомі зернотерки та зерносховища. Вважається, що на зламі III-II тис. до н. е. з'явилося перше орне знаряддя праці - дерев'яне рало, в яке впрягали биків і коней. Продуктивність праці ралом у 40-50 разів вища, ніж ручною мотикою. Тваринництво було приселищним (стадним), розводили велику та дрібну рогату худобу, коней і свиней. У харчовому асортименті з'явилися молочні продукти. Велику рогату худобу (биків) використовували як тяглову силу. Транспортним засобом був віз із суцільними колесами. Ремесло розвивалося в межах общини, набуло спеціалізованого характеру (металообробне, гончарне), сформувалися його центри. Керамічні вироби випалювали за допомогою гончарного круга. Переважала розписна кераміка із спіралевидним мотивом. Трипільці були обізнані з холодним і гарячим куванням, ливарством міді, сплавами міді з сріблом. Руду плавили в ямах і печах. Формувалась землеробська громада. Поселення були багатофункціональні, різних типів за територією: від малих (4-8 га) до великих (понад 10 га) та гігантів (400 га). Простежуються риси планування, виявлено місця громадського користування. Поселення мали оборонні споруди. Будинки були наземні та заглиблені, двоповерхові, глинобитні з двоскатним дахом. Винайдені стіл і піч. Існували зв'язки з представниками балкано-дунайської матеріальної культури.

У процесі розселення представники германо-балто-слов'янської гілки індоєвропейських племен асимілювали населення Центральної та Східної Європи. УII тис. до н. е. виокремилися балто-слов'яни, з яких сформувалися племена праслов'ян на території лісостепової України.

Утвердження відтворювального (виробничого та переробного) господарства, перехід від варварства до аграрно-ремісничої цивілізації - найбільше досягнення первісного суспільства. Почалося формування західного та східного шляхів цивілізаційного розвитку людства.

Еволюція господарської діяльності в умовах первісного суспільства характеризується:

o низьким рівнем розвитку продуктивних сил, повільним їх удосконаленням. Панували кам'яні прості знаряддя праці, інструментальний ручний спосіб виробництва. Домінантним об'єктом власності було природне середовище - земля, тваринний і рослинний світ, які у своїй цілісності зливалися з суб'єктом їх привласнення - первісною людиною. Людина залежала від природного середовища і була його складовою;

o полілінійністю розвитку людського суспільства. Визначення у добу ранньопервісного суспільства Середземноморсько-Передньоазійського регіону територією випереджаючого розвитку. Вихід на передцивілізаційний рівень хліборобсько-скотарських суспільств. Визначилися східна і західна моделі розвитку передцивілізаційних суспільств;

o натуральним господарством як першим типом організації господарської діяльності. Натуральне господарство зароджувалося як обмін діяльністю в рамках замкнутого соціального організму, всередині якого споживався весь вироблений продукт. Відбувалася еволюція простої, або випадкової, форми мінової вартості до неолітичного дарообміну і престижної економіки;

o пануванням у ранньопервісному суспільстві натурального привласнювального типу господарства з реципрокними відносинами, які еволюціонували в результаті неолітичної революції до натуральної відтворювальної (виробничої та переробної) економіки на основі редистрибутивної системи, яка утвердилася в пізньопервісному суспільстві;

o переходом від простої кооперації до розвитку виробничих функцій і спеціалізації праці. Трудове споживання з урахуванням особистої участі кожного в процесі праці. Перехід до територіальної землеробської громади та великої патріархальної сім'ї. Усвідомлення індивідуального матеріального інтересу та економічне відособлення виробників. Відбувся перший суспільний поділ праці.