Нові сучасні умови суспільного розвитку, для якого визначальними є формування інформаційних технологій, масова реалізація (аж до рівня домогосподарств і окремих робочих місць) комп'ютерів, утворення мереж як нового принципу технологічної організації, створюють додаткові можливості для переходу до наднаціонального принципу організації економічного, суспільного і державного життя. Розвиток інформаційних (постіндустріальних) технологій дає змогу по-новому формувати всю систему організації обліку, контролю, прийняття рішень і здійснення інших управлінських функцій у державі на національному рівні.
Поєднання різних структурних ланок сучасної економічної, соціальної та політичної системи б єдину матрицю громадянського суспільства, постіндустріальної "держави-етнокорпорації" (держави-мегахолдингу) зумовлене й іншими важливими змінами.
1. Зміна власне складових економіко-політичного і соціального життя. Як показують дослідження неоінституціоналістів, змінюється роль головних системоутворювальних складових у формуванні та функціонуванні постіндустріальної економіки (як споживчого центру), сім'ї (як первинного осередку соціо-постіндустріальної організації) й інститутів держави (як політичного інституту та "арбітра” у вільній ринковій грі фірми з принципово іншими секторами). Наприклад, домогосподарство і сім'я в інформаційній економіці перетворюються на первинний осередок виробництва. Проте не як розсіяна мануфактура XV— XVIII ст., а у формі так званого електронного котеджу, інтегрованого через єдину інформаційну систему як у функціонування окремих корпоративних систем, так і в діяльність постіндустріальної "держави-етнокорпорації” (у випадку її формування).
2. Перехід до університетських наукових центрів, інших структур економіки, що Ґрунтуються па знаннях, як основних центрів соціальної (а отже, і економічної, духовної та ін.) організації створює нові можливості розвитку цілісної державно-корпоративної організації. У нових умовах вона має будуватися вже не як попередня бюрократично-централізована піраміда, а як складна мережа з поліморфною організацією її "інтелекту". Управлінська підсистема постіндустріальної "держави-етнокорпорації" набуває полі центричної форми, делегуючи значні інтелектуальні (аналітико-інформаційні, контрольні тощо) функції своїй дисперсній мережі (розосереджених по університетах, лабораторіях, дослідницьких центрах, навіть приватних котеджах інтелектуалів, які об'єднані інформаційно-комунікаційними технологіями в єдину мережу).
3. В інформаційному суспільстві процес управління потребує значно більшого, ніж раніше, зосередження на аналітико дослідницьких процесах, що пов'язано з поступовим витісненням репродуктивної праці творчою за паралельного збагачення змісту праці та рухом до "суспільства професіоналів". Такі зміни мають принципове значення передумови для інтенсивнішого заохочення громадян до управління справами постіндустріальної "держави-етнокорпорації".
4. Зміна найсуттєвіших принципів організації людського суспільства потребує і зміни особистості — переходу від раціональної економічної людини до домінування творчих функцій у діяльності та розвитку людини творця. Нове суспільство створює передумови для нової поведінки людини як активного агента соціального життя разом з його складовими: економікою, політикою, культурою та ін. на рівні держави загалом, а не тільки в межах своєї сім'ї (домогосподарства) або максимум фірми. Така нова поведінка може супродоводжуватися характерними для постіндустріальної економіки новими цінностями і стимулами діяльності людини-творця. Серед них визначальними є умови самореалізації, максимального визначення результатів творчості, власне вільний гармонійний розвиток особистості. Тобто має бути взаємозв'язок: людина-творець, з одного боку, стає активним агентом-творцем нового типу держави (ширше — економічної, соціальної тощо організації), з іншого — відтворюватиметься такою державою.
Найбільш значущі з розглянутих змін у постіндустріальному суспільстві — виникнення якісно нового принципу організації економічного і соціального життя взагалі. Якщо для індустріальної ринкової економіки були типовими принципи раціональності та матеріального прогресу, то для нової епохи постіндустріальної "держави-мегахолдингу" ними стають органічна цілісність і оптимальність. Такі принципи зумовлені всіма змінами в технологічній, економічній і соціальній організації суспільства, де автоматизоване машинне виробництво змінюють комунікаційно-інформаційні мережі. Ринкову або бюрократично-централізовану економіку, що ґрунтується на відокремленості виробників, змінює інтегровано-цілісна система, яка об'єднує індивідів-професіоналів й об'єднані в холдингову структуру корпорації в мережу, якою управляє корпоративна за своєю суттю постіндустріальна держава-мегахолдинг. Тоталітаризм традиційної держави змінюється представницькою демократією постіндустріальної держави, що базується на економічно гарантованих правах громадянина-акціонера, і прямою демократією громадянського суспільства.
Соціально-економічна і політична форми постіндустріальної держави-мегахолдингу створюють значний простір для розвитку постіндустріальних духовних, економічних, соціальних і національних технологій. Це пов'язано з тим, що формування єдиного макросередовища, що ґрунтується на демократичних, а не авторитарних початках, дає змогу значно повніше, ніж раніше, реалізувати всі головні імперативи і виклики постіндустріальної економіки.
Основними функціями держави в нових умовах економіки є такі:
Держава є "активатором" і гарантом розвитку високих технологій, знань та інформаційних мереж. Це найважливіша функція в умовах постіндустріального розвитку держави, оскільки вона відіграє роль одного з головних агентів, які забезпечують випереджальний розвиток основних сфер прориву до нової якості технологій. Через систему своїх впливів та інструментів держава може і має сприяти вирішенню таких завдань:
1) розвивати таку сферу відтворення творчого потенціалу громадян (головного ресурсу інформаційної економіки), як система безперервної високоякісної освіти;
2) розширити суспільство інформації, тобто активізувати створення, гарантувати загальну доступність, стабільність, функціонування і демократичність інформаційних мереж;
3) визначити пріоритетні напрями розвитку високих технологій та сприяти здійсненню інвестицій у цій галузі.
Держава як інститут, який сприяє розв'язанню глобальних проблем. У сучасному світі проблеми глобалізації неможливо вирішити без участі держави, міжнародних змін і наддержавних інститутів, а також інститутів громадянського суспільства. Більше того, активне сприяння розв'язанню системи глобальних проблем людства стає найважливішою функцією в умовах розвитку постіндустріальної економіки. Для цього потрібні зусилля у межах широкої міжнародної кооперації та у взаємодії з багатьма неурядовими організаціями.
Держава як виробник суспільних благ. У постіндустріальній економіці, де держава є агентом виробництва високих технологій та інших суспільних благ, її значення збільшується. Держава виконує це вкрай важливе завдання краще, ніж приватний бізнес.
Держава як інвестор. Якщо в ринковій економіці ця галузь діяльності держави була незначною, то в умовах різкого зростання ролі всіх сфер, які традиційно й обґрунтовано перебувають під опікою держави (наука, освіта, культура, збереження і поширення знань), інвестиційна діяльність держави суттєво розширюється.
Держава як соціальна технологія. Із цього приводу представники постіндустріалізму зазначають, що від самого початку інститут держави розвивався з метою розв'язання проблем законодавства, правопорядку й оборони. І нині наявна значна кількість поглядів, які зводяться до того, що функції держави мають обмежуватися законодавством, забезпечувати правопорядок і оборону. На ранніх стадіях постіндустріального суспільства більшість нових технологій може потребувати великих ризикових інвестицій. Невизначеність і тривалість окупності відволікають приватний сектор від намагань створити ризикові амбіціозні підприємства. Держава може мати як надійну фінансову базу, так і різноманітні економічні мотиви, взяти на себе такі інвестиції та виправдати їх, а також бути інструментом економічної політики. Наприклад, державна фіскальна політика є намаганням, нехай не завжди успішним, управляти економікою таким чином, щоб досягти максимального ефекту для всіх.
У ринкових умовах важливо організувати цю активність держави так, щоб вона поєднувала достатність і приватного, і державного підприємництва. Як зауважує Т. Стонер, найбільш гостро необхідна для руху до інформаційного суспільства інтелектуальна структура. її основою є розвиток системи освіти, науки і дослідництва. Без освіти нереально набути багатьох навичок для управління постіндустріальною економікою. Державні витрати на освіту класифікують як інвестиції: освіта створює інтелектуальну інфраструктуру як для індустрії знань, так і для вкладання інформації в інші сектори економіки.
Отже, держава в умовах постіндустріального суспільства стає не більше (але і не менше) ніж "акселератором", що забезпечує прискорений техніко-технологічний розвиток постіндустріальної соціально-економічної системи, і гарантом стійкості функціонування та розвитку технологічного способу виробництва за визначеними "правилами". При цьому власне "виробництво" людського капіталу (творчо обдарованих людей, професіоналів), високотехнічної продукції, інформації тощо має здійснюватися у межах широкого спектру різноманітних мереж, які охоплюють індивідів, невеликі та середні фірми і такі одиниці, як творчі колективи, що працюють, наприклад, за грантами, власне кооперацію та їх об'єднання. Корпоративні структури можуть об'єднуватися в мегахолдинги, де відіграватимуть роль дочірніх структур стосовно "держави-етнокорпорації".
Фінансово-економічна криза, що розпочалася в Україні 2008 р., значно погіршує перспективи виходу економіки країни з трансформаційної кризи. У першому кварталі 2009 р. ВВП України знизився порівняно з 1990 р. майже до 61,5 %, приблизно досяг рівня 2004 р. (61,0 %) і 2005 р. (62,7 %). Згідно з прогнозами у 2012 р. ВВП країни становитиме приблизно 71,2 % до 1990 р.
Незважаючи на значне зменшення чисельності населення України в останні 20 років, її ВВП на одну особу (за ПКС) зменшується порівняно із середньосвітовим. У 1990 р. ВВП України на одну особу перевищував середньосвітовий показник на 11 % (Україна — 5433, світ — 4890 дол. США), а у 2006 р. ці показники становили відповідно 6224 і 9316 дол. США, тобто ВВП України на одну особу став уже на 33 % меншим за середньосвітовий.
Конвергенція. У другій половині 90-х рр. XX — на початку XXI ст. як теоретична альтернатива ринковим перетворенням, що здійснені до цього часу, поширилася концепція конвергентного шляху розвитку. Згідно з нею тривала трансформація у напрямку поєднання суспільних та індивідуальних (корпоративних) інституціональних начал може привести до створення "оптимальної", "симбіозної" макросоціальної системи. Прихильники концепції звертають увагу, як правило, на чотири важливі історичні обставини.
1. Поява у першій половині 60-х років минулого століття теорії конвергенції, представники якої (Я. Тінберген, Р. Арон, Дж. Гелбрейт, Р. Хейлброннер та ін.) заявляли про зустрічні процеси використання елементів соціалізму в капіталістичній економіці та запозичення елементів капіталізму в соціалістичній економіці.
2. Розгляд конвергентного шляху розвитку як однієї з можливих альтернатив докорінного перетворення соціалістичного ладу ще у період "перебудови" 80-х років. Констатація нездійсненності такого вибору внаслідок невдач у проведенні господарських реформ, помилок партійно-державного керівництва у галузі внутрішньої та зовнішньої політики тощо.
3. Відсутність фактичного підтвердження трактування конвергенції як процесу безпосереднього поєднання переваг капіталізму і соціалізму.
4. Визнання неможливості у чистому вигляді інтеграції економічних, політичних, культурних порядків, що властиві реальному капіталізму і реальному соціалізму, в одній соціально-економічній системі. Як вирішальний доказ, використовується посилання на розвал світової системи соціалізму на межі 1990-х років.
Тому в ході ренесансу ідеї конвергентного розвитку її прихильники підкреслюють принципову відмінність поняття конвергенції між різними соціальними системами, що передбачає інтеграцію їх різних інституціональних порядків, від поняття внутрішньосистемної конвергенції.
На думку професора А. Мартинова, суть цього поняття полягає в узгодженні та максимальному взаємному доповненні інституціональних механізмів, що опосередковують процеси саморегулювання і суспільної регуляції у межах певної макросоціальної системи з урахуванням її фактичних взаємодій з іншими системами. Йдеться про гармонічне поєднання інститутів приватної власності та вільного контракту (і ринкового, і політичного), з одного боку, та інститутів суспільної власності і суспільної, насамперед державної, координації, — з другого боку. Тобто, феномен внутрішньосистемної макросоціальної конвергенції прямо пов'язаний з можливістю досягнення рівноправного співіснування базових інституціональних інститутів саморегулювання і суспільної регуляції.
У концепції конвергентного шляху розвитку важливе місце відведено розгляду ознак реального становлення конвергентних макросоціальних систем, що виступає противагою досить поширеній думці про соціальну конвергенцію як черговий утопічний проект оптимального суспільного устрою. Особливий інтерес викликає обговорення можливостей розвитку Китаю у майбутньому шляхом конвергенції. Авторитетні китайські фахівці пов'язують продовження еволюційно орієнтованої інституціональної трансформації з проведенням так званого помірного ринкового курсу. Він орієнтований на досягнення високих стійких темпів економічного зростання на основі поєднання ринкових і державних регулювальних механізмів і при здійсненні великомасштабних інвестиційних програм та проектів з участю держави. Послідовне продовження такого курсу робить можливим для Китаю поступовий перехід до конвергентного шляху розвитку.
У пострадянських країнах, насамперед Україні й Росії, прибічники такого переходу акцентують увагу на його потенціальних перевагах з погляду інституціональної ефективності і умовах можливої реалізації. Трансформаційний поворот на шлях внутрішньосистемної конвергенції розглядається як принципово можливий насамперед за таких умов: зміні співвідношення сил на політичній арені, формуванні потужної політичної коаліції сил, що близькі за своєю орієнтацією до соціал-демократії на національному ґрунті і спроможні взяти на себе відповідальність за майбутнє країни; поєднанні реформ зверху та громадянської ініціативи знизу; опорі на широкі соціальні верстви населення. За умови ефективного використання цього потенціалу соціальної підтримки стане можливим подолання наявних економічних, політичних та інших інституціональних вад на строго правовій основі без революційних потрясінь.
Використана література
1. Анализ экономических систем: основные понятия теории хозяйственного порядка и политической экономии : пер. с нем. / под общ. ред. А. Шюллера и Х.-Г. Крюссельберга. — М., 2006.
2. Блауг М. Економічна теорія вретроспективі: пер. з англ. / М. Блауг. — К., 2001.
3. Злупко СМ. Економічна думка України (від давнини до сучасності); навч. посіб. / С.М. Злупко. — Л., 2000. — Розд. 1, 2.
4. Злупко С.М. Основи історії економічної теорії : навч. посіб. / С.М. Злупко. — Л., 2001. — Розд. 1, 2, 3.
5. Злупко СМ. Персонали і теорії української економічної думки / С.М. Злупко.—Л., 2002.
6. Гаврилишин О. Капіталізм для всіх чи для обраних? Розбіжні шляхи посткомуністичних перетворень : пер. з англ. / О. Гаврилишин. — К., 2007.
7. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований / под ред. A.A. Гриценко. — X., 2008.
8. Историки экономической мысли России / В.В. Святловский, М.И. Туган-Барановский, В.Я. Железное ; под ред. М.Г. Покидченко, E.H. Калмычковой. — М., 2003.
9. История и философия экономики : пособие для аспирантов / под ред. М.В. Конотопова. — М., 2008.
10. Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / сопред. ред. Г.Г. Фетисов, А.Г. Худокормов. — М., 2004. — Т. IV: Век глобальных трансформаций.
11. Ольсевич ІО.Я. Влияние хозяйственных реформ в России и КНР на экономическую мысль Запада : учеб. пособие / Ю.Я. Ольсевич. — М., 2007.
12. Островский АЛ. Китайская модель перехода к рыночной экономике / A.A. Островский. — М., 2007.
13. Українська економічна думка: хрестоматія / упоряд., наук. ред. пер., авт. вступ, розд. і біограф, довід. С.М. Злупко. — К., 2007.
14. Фримен К. Як час спливає: Від епохи промислових революцій до інформаційної революції: пер. з англ. / К. Фримен, Ф. Лука. — К., 2008.
15. ЧухноАА. Твори : у 3 т. / A.A. Чухно. — Т. 3: Становлення еволюційної парадигми економічної теорії. — К., 2007.
16. ЧухноАА. Сучасні економічні теорії: підручник / A.A. Чухно, П.І. Юхименко, П.М. Леоненко. — К., 2007.
17. Шумпетер ЙА. История экономического анализа : в 3 т. : пер. с англ. / Й.А. Шумпетер. — СПб., 2001. — Т. 3.
18. Худокормов AS. Экономическая теория: Новейшие течения Запада : учеб. пособие / А.Г. Худокормов. — М., 2009.
19. Экономическая история : хрестоматия / отв. ред. А.Д. Кузьмичев, С.К. Никитина ; сост. Л.И. Бородкин и др. — 2-е изд. — М., 2008. — Разд. Ш, т. 6—7.
20. Экономическая теория. Энциклопедия "Новый Полгрейв" : пер. с англ. / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена. — М., 2004.
Рис. 1. Неортодоксальна економічна теорія
Таблиця 2. Деякі напрями соціальних наук про економіку
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Австрийская школа политической экономии: К. Менгер, О. Бем-Баверк Ф. Визер. — М., 1992.
2. Автономов B.C. Человек в зеркале экономической теории / B.C. Автономов. — М., 1991.
3. Агапова ИЛ. История экономических учений / И.И. Агапова. — М., 2007.
4. Алле М. Условия эффективности в экономике / М. Алле. — М., 1998.
5. Алле М. Экономика как наука / М. Алле. — М., 1995.
6. Анализ экономических систем: основные понятия теории хозяйственного порядка и политической экономии : пер. с нем. / под общ. ред. А. Шюллера и Х.-Г. Крюссельберга. — М., 2006.
7. Ананьин О.И. Структура экономико-теоретического знания / О.И. Ананьин. — М., 1995.
8. Аникин A.B. Путь исканий: Социально-экономические идеи в России до марксизма / A.B. Аникин. — М., 1990.
9. Аникин A.B. Юность науки: жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / A.B. Аникин. — М., 1985.
10. Антология социально-экономической мысли в России. Дореволюционный период / Г.В. Антоян и др.; А.И. Кравченко (ред.). — М., 2000.
11. Антология экономической классики : в 2 т. / сост. И.А. Столяров. — М., 1993.
12. АокиМ. Фирмы в японской экономике. Информация, стимулирование и заключение сделок в японской экономике / М. Аоки. — СПб., 1994.
13. Аристотель. Сочинения : в 4 т. / Аристотель. — М., 1983.
14. Артхашастра, или Наука политики. — М.; Л., 1959.
15. В'юкенен Дж. Суспільні фінанси і суспільний вибір: два протилежних бачення держави / Дж. Б'юкенен, Р. Масґрейв. — К., 2004.
16. Бабенко С. Історія кооперативного руху: підручник / С. Бабенко, С. Гелей, Я. Гончарук. — Л., 1995.
17. Бартенев CA. История экономических учений в вопросах и ответах / С.А. Бартенев. — М., 1998.
18. Бартенев CA. Экономические теории и школы (история и современность): курс лекций / С.А. Бартенев. — М., 1996.
19. Беккер Г.С. Человеческое поведение: экономический подход : избранные труды по экономической теории: пер. с англ. / Г.С. Беккер; сост. Р.И. Капелюш-ников. — М., 2003.
20. Ерлихин B. История экономических учений / В. Г. Белихин. — М., 2002.
21. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: пер. с англ. / Д. Белл. — М., 1999.
22. Веллон В. Финансовый капитал и промышленность во Франции / В. Бел-лон. — М., 1983.
23. Белоусенко М.В. Общая теория экономической организации: организационная эволюция индустриальной экономики / М.В. Белоусенко. — Донецк, 2006.
24. Бланж Ж. Великий час океанов / Ж. Бланж. — М., 1982.
25. Блауг М. Економічна думка в ретроспектив! / М. Блауг. — К., 2001.
26. Боганов І.О. Основи теорії суспільного вибору /1.0. Боганов. — Л., 1998.
27. Боганов І,О. Приватний сектор сучасної економіки (інституціональний підхід) / І.О. Воганов. — Л., 2000.
28. Бодров BS. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління / В.Г. Бодров. — К., 2002.
29. Боннар А. Греческая цивилизация / А. Боннар. — М., 1992.
30. Бортіс Г. Інституції, поведінка та економічна теорія: внесок до класико-кейнсіанської політичної економії: пер. з англ. / Г. Бортіс. — К., 2007.
31. БрантВ. Демократический социализм: статьи и речи / В. Брант. — М., 1992.
32. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм. XVI— XVIII ст. / Ф. Бродель. — К., 1995.
33. Буайє Р. Теория регуляции. Критический анализ / Р. Буайе. — М., 1997. 34.БухаринН. Политическая экономия рантье / Н.Бухарин.— М. ; Л., 1925.
35. Бъюкенен Дж. Сочинения / Дж. Бьюкенен. — М., 1997. — (Нобелевские лауреаты по экономике).
36. Бьюкенен Дж.М. От плана к рынку: будущее посткоммунистических республик / Дж.М. Бьюкенен. — М., 1994.
37. Васильев Л.С. История Востока : в 2 т. / Л.С. Васильев. — М., 2001.
38. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер. — М., 1990.
39. Веблен Т. Теория делового предприятия / Т. Веблен. — М., 2007.
40. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен. — М., 1984.
41. Великобритания. — М., 1990.
42. Ви нар Б. Розвиток економічної думки в Київській Русі / Б. Винар. —- Нью-Йорк, 1974.
43. Вирчинский В. Очерки истории науки и техники. 1870—1917 гг. / В. Вир-чинский, В. Котеенков. — М., 1988.
44. Волков Ю.В. Очерк теории развития буржуазной политэкономии / Ю.В. Волков. — Л., 1988.
45. Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / редкол. В.Н. Черковец (гл. ред.) и др. — Т. 6. — М., 1997.
46. Всеобщая история менеджмента: учеб. пособие / под общ. ред. И.И. Мазура. — М., 2009.
47. Гаврилюк О. Економічна інтеграція в сучасному світі / О. Гаврилюк, А. Румянцев. — К., 1991.
48. Гезліт Г. Економіка в одній лекції / Г. Гезліт. — Л., 1995.
49. Германская история в новое и новейшее время : в 2т. — М., 1970.
50. Гончарук T. З історії вивчення української економіки пертої половини XIX ст. (Історіографічні нариси) / Т.Г. Гончарук. — О., 1999.
51. Горкіна Л.Л. Нариси з історії політичної економії в Україні. Остання третина XIX — перша третина XX ст. / Л.П. Горкіна. —- К., 1994.
62. Грачев В.И. История экономических учений : учеб. пособие / В.И. Грачев. — Киров, 1998.
53. Грушевськии М. Історія України-Русі : в 11т. М. Грушепський. -Т. П.—К., 1999.
54. Гусейнов P.M. Экономическая история. История экономических учений : учебник / P.M. Гусейнов, В.А. Семенихина. — М., 2006.
55. Гэлбрейт Дж.К. Новое индустриальное общество / Дж.К. Гэлбрейт. — М., 1969.
56. Гэлбрейт Дж.К. Экономические теории и цели общества : пер. с англ. / Дж.К. Гэлбрейт. — М., 1979.
57. Дементьев В.В. Экономика как система власти / В.В. Дементьев. — Донецк, 2004.
58. Джинчарадзе В. Экономическая история США / В. Джинчарадзе. — М., 1973.
59. Древнекитайская философия : сб. текстов : в 2 т. — М., 1973.
60. Економіка зарубіжних країн : підручник / А. Філіпенко, В. Вергун, І. Бу-раковський та ін. — К., 1996.
61. Економічна енциклопедія : в 3 т. / за ред. СВ. Мочерного. — Т. 3. — К.. 2002.
62. Елисеев А.Н. Институциональный анализ интеллектуальной собственности / А.Н. Елисеев. — М., 2004.
63. Жамс Э. История экономической мысли XX в. : пер. с фр. / Э. Жамс. -М., 1959.
64. Железнова В. Экономика США : учеб. пособие / В. Железно на. — М., 1979.
65. Жид III. История экономических учений / 111. Жид, Ш. Рист. - М., 1995.
66.ЖученкоВ.С. М.І.Зібер — коментатор і популяризатор економічного вчення Карла Маркса / В.С. Жученко. — К., 1968.
67. Заборовский Я. Очерки по истории аграрных отношений в Римской республике / Я. Заборовский. — Л., 1985.
68. Западноевропейские страны. Особенности социально-экономических моделей / отв. ред. В.П. Гутник. — М., 2000.
69. Зарицкий Б.Е. Людвиг Эрхард: секреты "экономического чуда" / Б.Е. За-рицкий. — М., 1997.
70. Зибер Н.И. Избранные экономические произведения : в 2т. / Н.И.Зи-бер. — М., 1955.
71. Злупко СМ. Економічна думка України : тексти лекцій / CM. Злупко. — Л., 1992.
72. Злупко СМ. Іван Франко — економіст / CM. Злупко. — Л." 1992.
73. Злупко СМ. Михайло Туган-Барановський. Український економіст світової слави / С.М. Злупко. — Л., 1993.
74. Злупко С.М. Основи історії економічної теорії : навч. посіб. / С.М. Злупко. — Л., 2001.
75. Игнатенко АА. Ибн-Хальдун / A.A. Игнатенко. — М., 1980.
76. Иноземцев BJI. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы / В.Л. Иноземцев. — М., 2000.
77. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований / под ред. A.A. Гриценко. — X., 2008.
78. Институциональная экономика / под ред. А.Н. Олейника. — М., 2005.
79. Институциональная экономика: новая институциональная экономическая теория / под ред. A.A. Аузана. — М., 2005.
80. И ишаков О.В. Институционализм в российской экономической мысли : в 2 т. / О.В. Иншаков, Д.П. Фролов. — Волгоград, 2002.
81. Истоки: из опыта изучения экономики как структуры и процесса / Я.И. Кузьминов (гл. ред.) и др. — 2-е изд. — М., 2007.
82. История мировой экономики / под. ред. М.В. Конотопова, СИ. Сметани-на. — М., 1995.
83. История мировой экономики : учеб. для вузов / под. ред. Г.Б. Поляка, А.Н. Марковой. — М., 2000.
84. История русской экономической мысли : в 2 т. — М., 1959.
85. История США : в 4 т. / под ред. Г. Севастьянова. — М., 1983.
86. История Франции : в 3 т. — Т. 3. — М., 1973.
87. История экономики : учебник / под общ. ред. проф. О.Д. Кузнецовой. — М., 2000.
88. История экономических учений (современный этап) : учебник / под ред. А.Г. Худокормова. — М., 1998.
89. История экономических учений / под ред. В. Автономова, О. Ананьина, Н. Макашевой. — М., 2000.
90. История экономических учений. — Ч. 1 / под ред. В.А. Жамина, Е.Г. Василевского. — М., 1989; Ч. 2 / под ред. А.Г. Худокормова. — М., 1994.
91. История экономических учений: теоретический курс. — М., 1993.
92. История экономической мысли в России / под ред. А.Н. Марковой. — М., 1996.
93. Історія економічної думки : навч. посіб. / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татарен-ко та ін. — К., 2003.
94. Канамори X. Япония — мировая экономическая держава / X. Канамори, Д. Вада. — М., 1986.
95. Капелюшников Р.И. Экономическая теория прав собственности / Р.И. Ка-пелюшников. — М., 1990.
96. Карпинський І. Нові індустріальні країни. Хто вони? /1. Карпинський. — К., 1990.
97. Карсон Р.Б. Что знают экономисты? : пер. с англ. / Р.Б. Карсон. — М., 1993.
98. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства : пер. з англ. / М. Кастельс. — К., 2007.
99. Кастельс М. Інформаційне суспільство та держава добробуту: пер. з англ. / М. Кастельс, П. Химанен. — К., 2006.
100. Кейнс Дж.М. Избранные произведения / Дж.М. Кейнс. — М., 1993.
101. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс. — М„ 1978.
102. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения / Ф. Кенэ. — М., 1960.
103. Кларк Дж.Б. Распределение богатства / Дж.Б. Кларк. — М., 1992.
104. Классики кейнсианства : в 2 т. — М., 1997.
105. Ковальчук В.М. Історія світової економічної думки : навч. курс / В.М. Ковальчук, М.Л. Сарай. — Т., 1996.
106. Кондратьев Н.Д. Избранные сочинения / Н.Д. Кондратьев. — М., 1993.
107. Корнай Я. Путь к свободной экономике / Я. Корнай. — М., 1990.
108. Коропецький І.С. Дещо про минуле, недавне минуле та сучасне української економіки / І.-С. Коропецький. — К., 1995.
109. Коропецький І.-С. Економічні праці. Збірник вибраних статей / І.-С. Коропецький. — К,, 1998.
110. Коропецький І.-С. Українські економісти XIX ст. та західна наука / І.-С. Коропецький. — К., 1993.
111. Костюк В.Л. История экономических учений : курс лекций / В.Н. Кос-тюк. — М., 1997.
112. Котельникова Л. Феодализм и город в Италии в XIII—XV вв. / Л. Котель-никова. — М., 1987.
113. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз. — С, 1993.
114. Крижанівський О. Історія Стародавнього Сходу / О. Крижанівський. — К., 1996.
115. Крип'якевич І. Всесвітня історія : в 3 кн. /1. Крип'якевич. — К., 1995.
116. Кузьминов Я. Институциональная экономика : учеб.-метод, пособие / Я. Кузьминов, М. Юдкевич. — Ч. 1—3. — М., 2000.
117. Кулишер И.М. История русского народного хозяйства / И.М. Кулишер. — М., 2004.
118. Кулишер И.М. История экономического быта Западной Европы / И.М. Кулишер. — 10-е изд., стер. — Челябинск, 2008.
119. Кульчицький С/. Економічна історія Центрально-Східної Європи в XVI— XX ст.: матеріали до навч. курсу / СІ. Кульчицький. — К., 2003.
120. Лазанська T.І.. Історія підприємництва в Україні (на матеріалах торгово-промислової статистики XIX ст.) / Т.І. Лазанська. — К., 1999.
121. Ламперт X.Социальная рыночная экономика. Германский путь/X. Лам-перт. — М., 1993.
122. Ланге О. Введение в экономику / О. Ланге. — М., 1964.
123. Лановик Б. Економічна історія України і світу : підручник / Б. Лановик, 3. Матисякевич, Р. Матейко. — К., 2001.
124. Ларцев B.C. Краткий очерк истории приватизации в Украине /B.C. Лар-цев, Г.Н. Ключиков. — К., 2001.
125. Лафонтен О. Общество будущего / О. Лафонтен. — М., 1990.
126. Левита Р.Я. История экономических учений : курс лекций / Р.Я. Левита. — М., 1998.
127. Леоненко ЇІ.М. Історія економічних учень: підручник / П.М. Леоненко, ПЛ. Юхименко. — К., 2008.
128. Леоненко П.М. Методологічні аспекти історії української економічної думки (XIX—XX ст.): монографія / П.М. Леоненко. — К., 2004.
129. Леоненко П.М. Сучасні економічні системи : навч. посіб. / П.М. Леоненко, О.І. Черепніна. — К., 2006.
130. Леонтьев В. Экономическое эссе. Теории, исследования, факты и политика : пер. с англ. / В. Леонтьев. — М., 1990.
131. Липов В.В. Мотивація інституціональних змін у трансформаційній економіці / В.В. Липов. — X., 2004.
182. Ломакин В. Внешнеэкономическая политика Великобритании / В. Ломакин. — М., 1988.
133. Лортикян ЭЛ. История экономических реформ : мировой опыт второй половины XIX—XX вв. / Э.Л. Лортикян. — X., 1995.
134. Лортикян ЭЛ. Украинские экономисты первой трети XX столетия. Очерки истории экономической науки и экономического образования / Э.Л. Лортикян. — X., 1995.
135. Лященко П. Історія народного господарства СРСР : в 2 т. / П. Лящен-ко. — Т. 2. — К., 1952.
136. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров / Е.М. Майбурд. — М., 1996.
137. Маневич В.Е. Кейнсианская теория и российская экономика / В.Е. Маневич. —М., 2008.
138. Маркс К. Капітал. — Т. 1 // Маркс К. Зібр. творів. / К. Маркс, Ф. Енгельс. — 2-ге вид. — Т. 23.
139. Маркузе Г. Одномерный человек / Г. Маркузе. — М., 1994.
140. Маркузе Г. Эрос и цивилизация / Г. Маркузе. — К., 1995.
141. Маршалл А. Принципы экономической науки : в 2 т. / А. Маршалл. — Т. 2. — М., 1984.
142. Маршалл А. Принципы экономической науки : в 3 т. / А. Маршалл. — М., 1993.
143. Мельянцев ВА. Восток и Запад во втором тысячелетии: Экономическая история и современность / В.А. Мельянцев. — М., 1996.
144. Меньшиков СМ. Длинные волны в экономике. Когда общество меняет кожу / С.М. Меньшиков, А.М. Клименко. — М., 1989.
145. Мешко І.Л. Історія економічних учень. Основні течії західноєвропейської та американської економічної думки : навч. посіб. / І.Н. Мешко. — К., 1994.
146. Мигулин П.Л. Реформа денежного обращения и промышленный кризис в России (1893—1902) / П.П. Мигулин. — М., 2006.
147. Мізес Л. Социализм : экономический и социологический анализ: пер. с англ. / Л. Мизес. — М., 1994.
148. Милль Дж.С. Основы политической экономии и некоторые аспекты их приложения к социальной философии : в Зт. / Дж.С. Милль.— Т. 3.— М., 1984.
149. Мир на рубеже тысячелетий. — М., 2001.
150. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран. — М., 2000.
151. Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5т. / сопред. ред. Г.Г. Фетисов, А.Г. Худокормов. — М., 2004. — Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма ; Т. 2 : Восходящий капитализм ; Т. 3 : Эпоха социальных переломов ; Т. 4 : Век глобальных трансформаций ; Т. б: Всемирное признание. Лекции Нобелевских лауреатов.
162. Мировое хозяйство и советская экономика: шансы и иллюзии. — М., 1990.
153. Митчелл У. Экономические циклы: проблема и ее постановка / У. Митчелл. — М.; Л., 1930.
154. Міжнародні економічні відносини : Історія міжнародних відносин : підручник / за ред. А. Філіпенка. — К., 1992.
155. Мэнкыо Н.Г, Основные итоги глобализационного раунда международного сопоставления валового внутреннего продукта по данным за 2005 год // Общество и экономика. — 2008. — № 2. — С. 185—191.
156. Негиши Т. История экономической теории / Т. Негиши. — М., 1995.
157. Нестеренко А.Н. Экономика и институциональная теория / А.Н. Нестеренко. — М., 2002.
158. Нобелевские лауреаты по экономике. — М., 1997.
159. Новая постиндустриальная волна на Западе : антология / под ред. В.Л. Иноземцева. — М., 1999.
160. Новейшая история зарубежных стран: Европа и Америка. 1917—1945. — М., 1989.
161. Норт Д. Інституції, інститупДйні зміни і формування економіки / Д. Норт. — К., 2002.
162. Носова С.С. Пути выхода из экономического кризиса: модели мультипликатора-акселератора / С.С. Носова. — М., 1993.
163. Нуреев РМ. Теория общественного выбора / P.M. Нуреев. — М., 2005.
164. Ойкен В. Основные принципы экономической политики : пер. с нем. / В. Ойкен. — М., 1994.
165. Ойкен В. Основы национальной экономики / В. Ойкен. — Мм 1996.
166. Олейник А.Л. Институциональная экономика / А.Н. Олейник.— М., 2002.
167. Олсон М. Влада і процвітання. Подолання комуністичних і капіталістичних диктатур: пер. з англ. / М. Олсон. — К., 2007.
168. Олсон М. Логика коллективных действий. Общественные блага и теория группы / М. Олсон. — М., 1995.
169. Олсон М. Піднесення та занепад держав. Економічний розвиток, стагфляція та соціальний захист / М. Олсон. — X., 2002.
170. Ольсевич І.О. Трансформация хозяйственной системы / Ю. Ольсевич. — М., 1994.
171. Организация Объединенных Наций. Основные факты : справочник. — М., 2000.
172. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. СоціокультурниЙ розвиток людства : навч. посіб. / Ю. Павленко. — К., 1996.
173. Панорама экономической мысли конца XX столетия : в 2 т.; пер. с англ. / под ред. Д. Гринэуэя, М. Блини, И. Стюарта. — СПб., 2002.
174. Панченко П.Л. Аграрна історія України / П.П. Панченко, В.П. Славов, В.А. Шмарук. — К., 1996.
175. Певзнер Я А. Крах коммунизма и современные общественные отношения / Я.А. Певзнер. — М., 1999.
176. Петти В. Классика экономической мысли : сочинения / В. Петти,
A. Смит, Д. Рикардо и др.; под ред. В. Петти. — М., 2000.
177. Петти В. Экономические и статистические работы / В. Петти. — М., 1940.
178. Пигу А. Экономическая теория благосостояния : в 2 т. / А. Пигу. — М., 1985.
179. Пильгуй НА. История мировых экономических идей (XVIII в. до н. э. — начало XIX в.) / H.A. Пильгуй. — К., 1992.
180. Платонов Д.Н. Иван Посошков / Д.Н. Платонов. — М., 1989.
181. Политико-экономические проблемы всемирного хозяйства / под ред.
B. Седова. — М., 1988.
182. Политэкономия (История экономических учений, экономическая теория, мировая экономика) / под ред. Д.В. Валового. — М., 1999.
183. Попов В. Две исторические модели развития Японии в XIX—XX вв. / В. Попов, С. Маркарян // Экономическая история: Исследования, историография, полемика. — М., 1992.
184. Поппер K.P. Объективное знание. — Эволюционный подход: пер. с англ. /K.P. Поппер. — М., 2002.
185. Постижение Маркса (по материалам Международной научной конференции, посвященной 180-летию со дня рождения К. Маркса) / под ред. Ю.М. Осипова, Б.С. Зотовой. — М., 1998.
186. Прутсъка О.О. Інституціоналізм і проблеми економічної поведінки в перехідній економіці / О.О. Прутська. — К., 2003.
187. Рибалкін В.О. Теорія власності / В.О. Рибалкін, І.В. Лазня. — К., 2000.
188. Рикардо Д. Соч. / Л. Рикардо. — Т. 1, 2. — М., 1955.
189. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции / Дж. Робинсон. — М., 1986.
190. Рыжов И.В. История экономических учений : учеб. пособие / И.В. Рыжов. — М., 2004.
191. Рыков А.Л. Избранные произведения / А.И. Рыков. — М., 1990.
192. СаксДж. Крупнейшие экономические трансформации в истории / Дж. Сакс // Рыночная экономика и Россия / Дж. Сакс. — М., 1994.
193. Сас Я.М. Феодальные города Украины в конце XV — 60-х годах XVI в. / Я.М. Сас. — К., 1989.
194. Сей Ж.-Б. Трактат политической экономии / ЗК.-Б. Сей. — М., 1896.
195. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли