Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 29. Розкрийте сутність теорії розподілу і доходів А. Сміта

У теорії розподілу доходів Сміт виходив з того, що в суспільстві є три основні класи: капіталісти, землевласники і наймані робітники. Вони основні, тому що доходи, які вони одержують, є первинними: капіталісти отримують прибуток, землевласники - ренту, наймані робітники - заробітну плату. Доходи решти груп населення - вторинні, адже їх джерелом є перерозподілені первинні доходи, прибуток чи заробітна плата.

Теорії розподілу Сміта властива така сама дуалістичність, що й теорії вартості. Це зумовлено тим, що розподіл доходів він трактував як із позицій теорії трудової вартості, так і з позицій теорії витрат виробництва.

Визнаючи заробітну плату "продуктом праці", що "становить природну винагороду за працю", Сміт вказує, що за умов "первісного стану суспільства", коли у виробництві застосовувались власні засоби виробництва і не було найманої праці, працівник одержував у винагороду повний продукт своєї праці. Йому не доводилось ділитись своїм доходом ні з землевласником, ні з роботодавцем.

За умов капіталістичного виробництва, коли праця стала найманою, заробітна плата стає "природною ціною праці", величина якої визначається вартістю засобів існування, необхідних для робітника та його сім'ї. Сміт стверджував, що заробітна плата повинна дещо перевищувати рівень, достатній для можливості існування людини. В іншому випадку робітникові неможливо утримувати сім'ю і "раса робітників вимерла б після першого ж покоління".

Сміт завершив теоретичне виділення категорії прибутку. Ґрунтуючись на теорії трудової вартості, він визнавав прибуток частиною вартості, яка залишається після відрахування заробітної плати. Класик також зазначав, що вартість, яку робітники додають до вартості матеріалів, розпадається на дві частини: одна з них іде на оплату праці робітників, а друга - на оплату прибутку підприємців. Водночас Сміт визначав, що прибуток є також частиною доходу підприємця, який залишається після сплати ним ренти і відсотка. Виходячи з теорії витрат виробництва, він трактував прибуток і як результат використання продуктивного капіталу, і як винагороду капіталістові за ризик і працю щодо авансування капіталу.

Ренту Сміт розглядав як надлишок вартості над заробітною платою робітників і середнім прибутком фермера-орендаря, який сплачується землевласнику. Разом із тим Сміт трактував ренту також з позицій фізіократів, тобто розглядав її як продукт природи, який залишається після відрахувань і заміщення всього того, що створено працею людини. Він розкрив також причини та умови існування диференціальної земельної ренти.

30. Як А. Сміт визначає капітал?

У теорії капіталу Сміта очевидною є більш прогресивна позиція порівняно з фізіократами. На відміну від них Сміт справедливо вважав продуктивним капітал, зайнятий не тільки в сільському господарстві, айв усій сфері матеріального виробництва.

Капітал Сміт тлумачив з двох боків: як вартість, яка приносить прибуток, і як запаси засобів виробництва, потрібні для продовження процесу виробництва. Згадані запаси, зауважував Сміт, складаються з двох частин, від першої з них "очікують одержати дохід", а "друга частина - це та, що йде на безпосереднє виробниче споживання..." Виходячи з цього, автор "Багатства народів" поділив капітал на основний і оборотний, уперше ввівши ці терміни в науковий обіг.

До основного капіталу Сміт відніс знаряддя праці та машини, будівлі та споруди торгово-виробничого призначення, трудовий досвід і здібності робітників, а до оборотного капіталу - матеріали, готові вироби, продовольство, необхідне для робітників, і гроші, потрібні для обігу товарів. З цього випливає, що основний капітал складається в тому числі "з набутих і корисних здібностей усіх жителів, членів суспільства", тобто включає "людський капітал". Відмінності між двома частинами капіталу Сміт вбачав у тому, що основний капітал приносить прибуток, не переходячи від одного власника до іншого, тоді як оборотний капітал, приносячи прибуток, постійно залишає свого власника в одній формі, а повертається до нього в іншій, перебуваючи у безперервному русі.