Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 1. Які класи суспільства визначає К. Маркс?

Карл Маркс використав теоретичні положення А. Сміта і Д. Рікардо про класову структуру капіталістичного суспільства для обґрунтування власної теорії класів.

Якщо А. Сміт і Д. Рікардо виділяли три суспільних класи - земельні власники, капіталісти і робітники, - між якими розподілялись доходи у формах ренти, прибутку і заробітної плати, то Маркс акцентує увагу на відносинах в історичній драмі капіталізму тільки двох класів, вважаючи, що значення ренти як одного з основних первинних доходів з розвитком економіки дедалі зменшується у зв'язку з її індустріалізацією, тому на арені боротьби залишаються тільки два великих класи - пролетаріат, який володіє робочою силою, і капіталісти, що привласнюють додаткову вартість, створену найманою робочою силою,

2. У чому сутність марксистської трудової теорії вартості?

На відміну від А. Сміта, який визначав вартість товару витратами праці тільки в примітивному стані суспільства", коли відсутня наймана праця і застосовуються примітивні засоби праці, і навіть Д. Рікардо, який крім праці просто не брав до уваги місце інших факторів виробництва у створенні вартості, вважаючи їх роль незначною, Маркс абсолютизував роль праці як єдиного фактора вартості, піддаючи нищівній критиці всі вчення, які стверджували інше.

Трудова теорія розглядається Марксом вже у першому розділі першого тому "Капіталу", де формулюється теза про принцип обміну товарів відповідно до їхньої вартості, яка визначається кількістю праці, витраченої на їх виробництво. Маркс тут пояснює, що вартість утворюють не будь-які витрати праці, тобто кількість робочого часу в годинах праці, а "суспільно необхідний робочий час", або витрати часу "за середнього в даний час рівня вмілості і інтенсивності праці". Таким чином, трактування вартості на основі вимірювання трудових витрат Маркс вважав єдино правильним, не зважаючи навіть на відхилення ціни товару під тиском попиту і пропозиції від його вартості.

3. Як К. Маркс визначає гроші?

Аналізуючи процес обміну товарами на основі порівнювання їхньої вартості, Маркс в історичній ретроспективі показує розвиток обміну і виникнення грошей як закономірного наслідку цього розвитку. За Марксом, гроші - це також товар, який виступає у специфічній формі, але завдяки їх участі в процесі обміну вартість набуває форми ціни, яка може дорівнювати вартості, а може від неї відрізнятись.

Щоб довести природний зв'язок товарів та грошей, Маркс аналізує функції грошей у процесі обміну. У вирішенні цієї проблеми він іде далі класичної школи, визначаючи п'ять функцій грошей: як міри вартості, засобу обігу, засобу створення скарбів (золото та срібло) та засобу нагромадження, засобу платежу та світових грошей. Різні етапи розвитку суспільства зумовлюють різний рівень реалізації цих функцій.

Докладне дослідження суті товарів та грошей передує викладу головної ідеї першого тому "Капіталу" - проблеми перетворення простого товарного виробництва на капіталістичне, що відбувається в межах еквівалентного обміну на підставі закладеної в товарах вартості.

Маркс показує, як гроші виходять з товарної форми і стають першою формою прояву капіталу. Однак він не ототожнює гроші та капітал, а підкреслює, що лише за відповідних умов вони виконують цю функцію.

4. За К. Марком, робоча сила - товар. Обґрунтуйте це положення

Виникнення капіталізму знаменується якісним розширенням кола товарів. На ринку пропонується новий товар - робоча сила, - власники якого змушені обмінювати його на засоби існування. Ці власники є особливою категорією людей, позбавлених засобів виробництва, але вільних розпоряджатися собою.

Як будь-який товар, робоча сила має вартість і споживну вартість. Перша - це сума всіх вартостей, які має спожити найманий робітник, щоб підтримувати життя та забезпечити відтворення робочої сили. А споживна вартість (його корисність для капіталіста) полягає в тому, що найманий робітник постійно створює додаткову вартість, забезпечуючи "самозростання" грошей.