Основи економічної теорії - Ажнюк М.О. - 2.2. Заробітна плата

2.2.1. Суть заробітної плати. Фактори, що визначають ставку заробітної плати

Мільйони людей в Україні і в інших країнах продають свої трудові послуги. В обмін за це вони одержують заробітну плату. Таким чином, заробітна плата є доходом, одержуваним від реалізації фізичної та інтелектуальної здатності створювати блага. Вона є основним доходом більшості населення. Пропозиція трудових послуг є основним джерелом доходів.

Конкретна ставка заробітної плати визначається умовами трудової у годи між робітником і роботодавцем. Але треба відзначити, що на заробітну плату впливають роботодавці, держава, профспілки і союзи підприємців та співвідношення попиту і пропозиції робочої сили (рис. 2.6).

Попит на працю виходить від роботодавців. Він випливає з об'єктивних умов діяльності підприємства. Підприємці хочуть отримати прибуток, який є різницею між виручкою від реалізації продукції і затратами на її виробництво. Тому вони зацікавлені відібрати здібних робітників. При доборі працівників можуть враховуватись і суб'єктивні фактори, зокрема такі, як відданість, лояльність, стать, політичні погляди, національність та інші.

Рис. 2.6. Фактори, що впливають на загальний рівень заробітної плати

Треба відзначити, що в деяких регіонах може складатися така ситуація, коли попит на робочу силу пред'являє тільки один роботодавець. Наприклад, у багатьох населених пунктах Донбасу в ролі наймача виступає тільки одна шахта. Такий стан економісти називають монопсонією.

Пропозиція праці виходить від людини, яка шукає роботу. Працівник хоче одержати найбільшу вигоду від продажу своєї послуги. Він прагне продати свої трудові здібності найвигідніше. Пропозиція робочої сили може залежати також від неекономічних факторів, наприклад, від віддаленості роботи від місця проживання, сімейних обставин, престижності роботи, її режиму, екологічних умов, психологічної атмосфери в колективі і подібного.

На заробітну плату впливають також політика держави та профспілки. Для багатьох людей держава є роботодавцем — наприклад, для вчителів, лікарів, водіїв міського транспорту, військовослужбовців, працівників державних підприємств, державних установ і багатьох інших. Вплив держави на умови праці в державному секторі більший, ніж у приватному.

Держава має певний вплив на умови праці і в приватному секторі. Наприклад, на приватний сектор поширюється встановлена державою мінімальна заробітна плата, соціальні відрахування до пенсійного фонду, фонду зайнятості. Держава визначає тривалість робочого дня, тижня, мінімальну тривалість оплачуваної відпустки, умови виходу на пенсію, порядок звільнення, прийняття на роботу та інше.

Вплив профспілок. Наймані працівники об'єднуються в профспілки для того, щоб колективно впливати на умови найму робочої сили. Основним питанням тут є заробітна плата. Впливати на ставки заробітної плати профспілки можуть шляхом укладання угод між профспілками і роботодавцями. Такі угоди можуть укладатися на трьох рівнях: 1) на рівні підприємства — колективний договір між профспілковим комітетом і адміністрацією; 2) на рівні галузі — тарифна угода між галузевою профспілкою та урядом або об'єднанням підприємців; 3) на рівні держави — тарифна угода між федерацією профспілок та урядом або союзом підприємців. Такі угоди укладаються переважно на рік. У них визначаються умови праці, соціальні і технічні умови виробництва та інше.

Профспілки можуть також організовувати страйки, протестувати проти закриття підприємств, впливати на обмеження доступу на ринок праці іноземних робітників.

Крім розглянутих нами факторів, на рівень заробітної плати впливають (рис. 2.7):

Рис. 2.7. Фактори, що впливають на рівень індивідуальної заробітної плати

1) рівень кваліфікації працівника. Складніша праця повинна вище оплачуватися, бо вона за одиницю часу створює більшу вартість і більші затрати працівника на одержання кваліфікації;

2) умови праці. У різних галузях виробництва і на різних ділянках роботи можуть бути різні умови праці, які по-різному

впливають на здоров'я людини, наприклад, загазованість, запиленість, протяги, пов'язана з ризиком робота під землею тощо.

3) дискримінація в оплаті праці. Вона проявляється в тому, що рівень оплати за одну й ту ж роботу може залежати від громадянства, кольору шкіри, віку, статі, походження працівника;

4) національні відмінності в економіці. До них відносять попит і пропозицію робочої сили, кліматичні умови, ступінь механізації праці, автоматизації, фондоозброєності і так далі.