2.6.1. Акціонерне товариство. Види акціонерних товариств
Акціонерне товариство — це підприємство, капітал якого утворюється за рахунок внесків його учасників шляхом придбання акцій. Капітал, утворений таким чином, називається акціонерним капіталом. Отже, акціонерне товариство — це підприємство, в якому функціонує колективний капітал. Частка кожного акціонера у цьому капіталі визначається кількістю акцій, якими він володіє.
Випуск і функціонування акцій є головною особливістю, що відрізняє акціонерне товариство від інших підприємств. Ще однією особливістю є демократична організація управління справами акціонерного товариства.
Акціонерне підприємство повинно працювати ефективніше, ніж одноосібне. В одноосібних підприємствах нижньою межею ефективності є нульовий прибуток. Що це означає? Якщо власник одноосібного підприємства не одержує необхідного прибутку, але й не має збитків, то він ще може існувати. В акціонерному товаристві ситуація інша. Відсутність прибутку буде означати для нього загибель. Чому? Тому, що прибуток тут конче потрібен для розрахунків з акціонерами, для виплати їм дивідендів за акціями. Якщо ж дивіденди виплачуватися не будуть, то це викличе масовий продаж акцій, які почнуть катастрофічно падати в ціні. За цим неминуче наступить банкрутство. Таким чином, акціонерна форма організації виробництва неодмінно вимагає одержання прибутку.
Акціонерні товариства бувають закриті і відкриті. Закриті
— це такі товариства, акції яких розподіляються між засновниками й не можуть розповсюджуватись за підпискою та вільно купуватися й продаватися на ринку цінних паперів. Відкриті
— це такі товариства, акції яких вільно розповсюджуються за підпискою, купуються й продаються на фондовій біржі.
У нашій країні акціонерні товариства почали створюватися з переходом до ринкової економіки. їх метою є одержання прибутку на основі залучення до господарського обороту вільних грошових коштів населення та підприємств для вирішення певних господарських завдань — технічної реконструкції підприємств, збільшення виробництва продукції та створення нових робочих місць.
Найвищим органом управління акціонерного товариства е загальні збори акціонерів. Вони скликаються раз на рік. Але акціонери, які володіють не менше, як 20% голосів, мають право в будь-який час вимагати проведення зборів. В акціонерному товаристві обирається рада акціонерів. Вона здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу. До ради можуть входити представники трудового колективу, профспілкових та інших громадських організацій. Члени ради не можуть бути одночасно членами виконавчого органу — правління. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю. Його роботою керує голова, який призначається або обирається згідно зі статутом товариства. Діяльність акціонерного товариства регламентується статутом, який затверджується зборами акціонерів.
2.6.2. Акції, їх соціально-економічна суть і значення
Капітал акціонерного товариства формується шляхом випуску й продажу акцій. Акція — це цінний папір, який свідчить про внесення певного паю в капітал акціонерного товариства й дає право її власникові на одержання доходу у формі дивіденду. Розмір дивіденду залежить від рівня прибутковості підприємства.
Акція є документом, який дає її власнику певні права щодо акціонерного капіталу. Вона засвідчує внесення паю до сукупного капіталу товариства. Власник акції користується нею як власністю й одержує за нею дивіденди, може її продати, подарувати, закласти в банк. Акції є засобом здійснення інвестицій для технічної реконструкції підприємства. Кошти, одержані внаслідок продажу акцій, стають фінансовими ресурсами і через банківську систему інвестуються у виробництво. Людина, яка володіє акціями, прямо чи опосередковано користується правом контролю й участі в управлінні справами акціонерного товариства.
Акції є привілейовані та звичайні. Привілейовані акції гарантують їх власникам першочергову виплату дивідендів у фіксованих процентах до номінальної вартості акції. Вони також забезпечують пріоритетну участь у розподілі майна на випадок ліквідації акціонерного товариства. Водночас власники привілейованих акцій не мають права голосу на зборах акціонерів, а, отже, не мають формального права брати участь в управлінні акціонерним товариством. Але це зовсім не означає, що вони не можуть впливати на діяльність акціонерних товариств. Акціонери можуть швидко продати акції, а масовий продаж акцій веде до падіння їх курсу, яке може привести підприємство до банкрутства. Тому керівництво підприємства змушене вживати захисних заходів: наприклад" підвищувати розміри дивідендів, скуповувати знецінені акції, вживати заходів щодо збільшення прибутку. Отже, вплив власників привілейованих акцій на діяльність акціонерного товариства є досить сильним.
Звичайні акції дають їхньому власнику право участі в справах акціонерного товариства. Вони можуть брати участь у загальних зборах акціонерів, бути обраними до складу правління, спостережної ради або ревізійної комісії. Міра участі акціонера в роботі акціонерного товариства визначається кількістю акцій, якими він володіє. Кожна акція дає право одного голосу. Отже, більший вплив на діяльність акціонерного товариства мають ті акціонери, які мають більше акцій. А основну політику акціонерного товариства визначають власники контрольного пакету акцій.
Звичайні акції дають також право їхньому власнику на одержання дивідендів, але після виплати їх за привілейованими акціями і здійснення різних першочергових платежів. Великі доходи одержують ті акціонери, які володіють великими пакетами акцій, перебувають у керівництві акціонерних товариств, або ті, що спекулюють на фондових біржах, купуючи й перепродуючи цінні папери. Різниця в цінах є джерелом збагачення акціонерів і причиною банкрутства. При ліквідації акціонерного товариства претензії власників звичайних акцій задовольняються в останню чергу.
Акції можуть бути іменними і на пред'явника. Громадяни, як правило, можуть бути власниками іменних акцій. їх обіг фіксується в книзі реєстрації, до якої вносяться відомості про придбання акцій та їх кількість на руках кожного акціонера. Акції на пред'явника реєструються лише за загальною кількістю.
2.6.3. Курс акцій. Дивіденди і їх значення
Розділ 3. ОСНОВИ МАКРОЕКОНОМІКИ
3.1. Суть ринку. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
3.1.1. Суть ринку. Ринкові відносини, їх суб'єкти й об'єкти
3.1.2. Основні умови формування ринку і принципи його функціонування
3.1.3. Ринковий попит, ринкова пропозиція і фактори, що на них впливають
3.1.4. Взаємозв'язок попиту, пропозиції і ціни. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
3.1.5. Функції ринку. Види ринків
3.2. Конкуренція і монополія в ринковій економіці. Ринкова ціна