На ринку з допомогою цін досягається збалансування актів купівлі-продажу товарів. Це має надзвичайно важливе значення. Отже, ринок виконує роль механізму, через який досягається рівновага попиту і пропозиції.
Ринок — це механізм координації різноманітної діяльності людей через систему цін. Він вирішує три основні проблеми: що? як? і для кого виробляти? (рис. 3.5).
Рис. 3.5. Основні проблеми економіки, які вирішує ринок
Що виробляти, тобто які товари і послуги, визначають покупці та продавці. Перші платять гроші за певні товари, які представлені на ринку, а другі виробляють ті товари, які мають збут і приносять прибуток. А тих товарів, що приносять збитки, виготовляти не будуть. Зрозуміло і те, що покупець купить певний товар за ціною, яка його влаштовує, а продавець віддасть його за суму, яка забезпечить йому прибуток. Отже, головна роль у вирішенні питання, що виробляти, належить ціні.
Як виробляти товари, визначає конкуренція між виробниками. Виробники прагнуть одержати більше прибутку, тому запроваджують нову техніку і нові технології виробництва. Ті, що їх запроваджують, мають індивідуальні витрати виробництва, нижчі від середніх (суспільних). Отже, знижуючи витрати виробництва, вони будуть отримувати вищий прибуток.
Для кого виробляти товари, визначає попит. Продукція реалізується на ринку споживачам на основі їх платоспроможного попиту і бажання платити за неї відповідну ціну. А ця спроможність залежить від грошових доходів, які, у свою чергу, залежать від того, яких і скільки ресурсів вони (споживачі) постачають на ринок. Доходи населення диференційовані, на їх основі диференціюється попит. Цю диференціацію доходів враховують виробники, бо на її основі диференціюється попит, і відповідно пристосовують до нього виробництво. Та частина населення, яка має низькі доходи, обмежується переважно купівлею предметів першої необхідності та дешевших товарів, а та, що має високі доходи, купує дорогі товари.
Три фундаментальні проблеми економіки
Ринок забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням, пропорційність процесу відтворення, збалансовує попит і пропозицію. Крім сказаного вище, економісти виділяють такі основні функції-ринку: регулювальну, стимуляційну, розподільчу, інтеграційну та ціноутворювальну (рис. 3.6).
Регулювальна функція полягає в тому, що ринок забезпечує постійні зв'язки між різними галузями виробництва, виробництвом і споживанням, встановлення пропорцій в економіці та забезпечує безперервність процесу відтворення. Через конкуренцію ринок впливає на рівень витрат виробництва різних товарів, на науково-технічний прогрес, забезпечує задоволення платоспроможного попиту населення.
Рис. 3.6. Основні функції ринку
Стимуляційну функцію ринок виконує тим, що спонукає раціонально використовувати ресурси, упроваджувати науково-технічний прогрес для здобуття високих результатів виробництва. Якщо суб'єкти господарської діяльності не впроваджуватимуть НТП, то вони будуть неконкурентоспроможними і збанкрутують.
Розподільча функція проявляється в тому, що через ринок розподіляються засоби виробництва і предмети споживання, а коливання цін зумовлює перерозподіл доходів підприємств і населення.
Інтеграційна функція полягає в тому, що ринок об'єднує економіку в єдиний організм, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків між різними галузями виробництва та регіонами країни. Через ринок здійснюються і міжнародні інтеграційні процеси. Деякі економісти виділяють також інформаційну, посередницьку, ціноутворювальну і санаційну функції.
Ціноутворювальна. Суть даної функції в тому, що внаслідок взаємодії попиту і пропозиції на ринку в умовах досконалої конкуренції визначається ціна, встановлюється вартісна оцінка продукту, тобто сума грошей, яку потрібно заплатити за товар. Вона повинна задовольняти продавця і покупця, і на цій основі відбувається обмін товарів.
Сучасна економіка становить собою синтез великої кількості ринків, які взаємодіють між собою. Їх класифікують за різними критеріями (рис. 3.7 і рис. 3.8). Так, за умовами діяльності виділяють вільний, монополізований і регульований ринок. Залежно від об'єктів купівлі-продажу — ринок предметів споживання, ринок ресурсів і ринок послуг. За територіальною ознакою — внутрішній, або національний, і зовнішній, або міжнародний ринок. Внутрішній ринок поділяють на регіональний, локальний і місцевий. Ринок ресурсів поділяють на ринок капіталу, робочої сили і природних ресурсів. Виділяють також ринки окремих товарів. На основі співвідношення попиту і пропозиції виділяють перенасичений, збалансований і дефіцитний ринок. Наведену класифікацію не можна вважати вичерпною. Ринок можна класифікувати і більш детально.
Рис. 3.7. Класифікація ринків за економічним призначенням об'єктів
Рис. 3.8. Основні види ринків
3.2.1. Суть конкуренції. Конкуренція і ринок. Позитивні і негативні наслідки конкуренції
3.2.2. Конкуренція і монополія. Суть монополізму. Типи монополізму
3.2.3. Види конкуренції
8.2.4. Суть ціни. Фактори, що її визначають
8.2.5. Інфраструктура ринку. Суть і функції
3.3. Аграрні відносини та їх система. Місце аграрних відносин у ринковій економіці
3.3.1. Аграрна сфера виробництва та її особливості
3.3.2. Сутність і особливості аграрних відносин. Власність на землю
3.3.3. Форми господарювання в аграрному секторі економіки