Основи економічної теорії - Дзюбик С. Д. - 2.3. Перспективи економічного зростання

Важливо зрозуміти ситуацію, коли перші три припущення, що лежать в основі побудови кривої виробничих можливостей, не спрацьовують. Перше припущення полягає в тому, що економіка характеризується повною зайнятістю ресурсів і повним обсягом виробництва. А як же змінилися б аналіз і висновки, коли б у суспільстві існували бездіяльні ресурси (незайнятість) або коли б ресурси, що застосовуються, використовувались неефективно (неповно)? За повної зайнятості ресурсів і повного обсягу виробництва наші шість альтернатив (див. рис. 2.1) являють собою ряд максимальних обсягів виробництва, тобто вони показують, яка кількість масла і гармат може бути вироблена, коли економіка функціонує на повну потужність. Але за умови незайнятості або неповної зайнятості ресурсів економіка вироблятиме менше продукції, ніж показано в табл. 2.1.

Якщо ж відмовитись від припущення, згідно з яким кількість і якість ресурсів і технологій залишається незмінною, то крива виробничих можливостей зміститься, тобто зміниться потенційний обсяг виробництва в економіці. У реальному житті зростання населення країни веде до кількісного збільшення робочої сили і підприємницького таланту. І, незважаючи на те, що суспільство вичерпує деякі із своїх енергетичних і мінеральних ресурсів, воно відкриває все нові їх джерела. Осушення ґрунтів і проведення іригаційних робіт, реалізація програми освоєння цілини розширює площі орних земель. Збільшення цих ресурсів за умов збереження повної зайнятості і повного обсягу виробництва веде до збільшення виготовлення кількості і масла, і гармат. Отже, збільшення наявних ресурсів веде до зростання потенційного обсягу виробництва одного або обох продуктів у кожному варіанті.

Поліпшення техніки і технології виробництва обумовлює технічний прогрес. Нові і кращої якості товари, а також вдосконалення способу виробництва цих товарів змінює попередню характеристику проблем економіки. Підвищуючи ефективність виробництва, технічний прогрес дозволяє виготовляти більше товарів із незмінної кількості ресурсів.

Збільшення пропозиції ресурсів або вдосконалення техніки і технології обумовлює зміни кривої виробничих можливостей, що показано на рис. 2.2. При цьому крива зміщується ззовні і вправо. Економічне зростання — здатність виготовляти більший загальний обсяг продукції — виражається у зміщенні кривої виробничих можливостей вправо внаслідок збільшення пропозиції ресурсів і технічного прогресу. Результатом економічного зростання є те, що економіка за такої зайнятості ресурсів може забезпечити більший обсяг виробництва і масла, і гармат. Тоді як статична (незростаюча) економіка вимушена жертвувати частиною масла, щоб отримати більше гармат, динамічна (зростаюча) економіка здатна виготовити більшу кількість і масла, і гармат.

Звісно, економічне зростання не веде за собою пропорційного збільшення потужностей країни з виробництва різних товарів. Рис. 2.2 показує, що, хоча економіка спроможна виробляти масла більше на 60 %, зростання виробництва гармат складає лише 33 %. Це означає, що позитивні зміни в технології виробництва масла проходять значно швидше, ніж зміни в технології виробництва гармат.

У сучасному цивілізованому світі економічне зростання розглядається як аксіома, тобто вважається нормальним явищем більш або менш постійне зміщення кривої виробничих можливостей вправо. Однак, за певних обставин крива виробничих можливостей може зміщуватися і вліво, що видно на прикладі України та інших країн, які виникли через розпад Радянського Союзу. Це передусім було результатом зміни соціально-економічного ладу і викликане труднощами, пов'язаними із переходом цих країн від адміністративно-командної системи управління до саморегульованої ринкової економіки.