Основи економічної теорії - Дзюбик С. Д. - 6.2. Сукупна пропозиція

Сукупна пропозиція (СПр) — це шкала, графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального внутрішнього обсягу продукції, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін та за інших рівних обставин. Вищий рівень цін створює для підприємств стимули виробляти і продавати більше товарів і послуг. При нижчому рівні цін обсяг виробництва зменшується.

Крива сукупної пропозиції.

В макроекономіці точиться полеміка з приводу форми сукупної пропозиції. Однак на цьому рівні аналізу ми вважатимемо, що вона складається із трьох відрізків: 1) горизонтального; 2) проміжного (висхідного); 3) вертикального. Форма цієї кривої відображає зміни, що відбуваються з витратами на одиницю продукції, коли реальний внутрішній обсяг виробництва зростає або зменшується. Витрати виробництва на одиницю продукції для конкретного обсягу продукції — це середні витрати на цей обсяг продукції (рис. 6.3):

Крива сукупної пропозиції

На горизонтальному відрізку реальний внутрішній обсяг виробництва міняється, а рівень цін залишається постійним. На рис. 6.3 Об2 означає потенційний рівень реального обсягу виробництва за повної зайнятості. Горизонтальний відрізок кривої сукупної пропозиції включає реальний обсяг виробництва, який значно менший обсягу виробництва за повної зайнятості Об2.

Горизонтальний відрізок свідчить про те, що економіка перебуває в стані глибокого спаду, або депресії, і що не використовується велика кількість машин, устаткування і робочої сили. Ці невикористані ресурси можна привести в дію і при цьому не чинити або майже не чинити ніякого тиску на рівень цін. Коли на цьому відрізкові обсяг виробництва починає збільшуватися, то немає ні дефіциту, ні слабин у виробництві, що можуть сприяти підвищенню цін.

Вертикальний відрізок характеризується тим, що економіка досягла повного, або природного, рівня безробіття за такого обсягу виробництва Об. Вона перебуває в такій точці кривої своїх виробничих можливостей, коли неможливо швидко домогтися подальшого збільшення обсягу виробництва. Це означає, що будь-яке підвищення цін не призведе до збільшення його реального обсягу, оскільки економіка вже працює на повну потужність.

Третій, висхідний, або проміжний, відрізок кривої сукупної пропозиції характеризується тим, що із розширенням виробництва, коли воно працюватиме на повну потужність, деяким фірмам доведеться використовувати старіше і менш ефективне устаткування та робітників нижчої кваліфікації. Тому на цьому відрізку збільшення реального внутрішнього обсягу виробництва супроводжується зростанням цін.

Визначники сукупної пропозиції.

Аналіз форми кривої сукупної пропозиції показує, що реальний внутрішній обсяг виробництва збільшується, коли економіка розвивається, проходячи спершу горизонтальний, а тоді проміжний відрізки сукупної пропозиції (на графіку — зліва направо). Існуюча крива сукупної пропозиції встановлює залежність між рівнем цін і реальним внутрішнім обсягом виробництва за інших рівних умов. Та коли один або декілька чинників, не пов'язаних з рівнем цін, змінюються, зміщується і сама крива сукупної пропозиції. Переміщення кривої показано на рис. 6.4.

Чинники, що обумовлюють зміщення кривої сукупної пропозиції, називають визначниками сукупної пропозиції. До них належать: зміни цін на внутрішні ресурси (земля, трудові ресурси, капітал, підприємницькі здібності) та зміни цін на імпортні ресурси; зміни продуктивності та зміни правових норм (податки з підприємств і субсидії, державне регулювання).

Зміни сукупної пропозиції

За інших рівних умов підвищення цін на ресурси зумовлює збільшення витрат на одиницю продукції і тим самим скорочення сукупної пропозиції. Зниження цін на ресурси веде до протилежного результату. На ціни ресурсів і сукупну пропозицію також може вплинути послаблення чи посилення панування на ринку, або ринкова монополія, що дає можливість встановлювати ціни вищі, ніж за наявності конкуренції.

Значний вплив на зміщення кривої сукупної пропозиції має продуктивність, яка відображає відношення між реальним обсягом виробництва у країні і кількістю використаних ресурсів. У разі зменшення витрат на одиницю продукції збільшення продуктивності призведе до зміщення кривої сукупної пропозиції вправо; і навпаки, зменшення продуктивності призведе до збільшення витрат на одиницю продукції та зміщення кривої сукупної пропозиції вліво.

На зміщення кривої сукупної пропозиції впливають також зміни правових норм, згідно з якими функціонують підприємства. Ці зміни передусім стосуються податків, субсидій і характеру регулювання. Так, зміна податків з підприємств, зокрема таких, як податок на додану вартість, акцизний збір, податок на соціальне забезпечення, так само, як і збільшення заробітної плати, може збільшити витрати на одиницю продукції і скоротити сукупну пропозицію.

У багатьох випадках збільшує витрати виробництва на одиницю продукції і зрушує криву сукупної пропозиції вліво державне регулювання. Це не означає, однак, що держава зовсім не повинна втручатися в економічні відносини.

Таким чином, крива сукупної пропозиції складається із трьох відрізків: горизонтального, висхідного і вертикального. Припустимо, що на висхідному відрізкові витрати на одиницю продукції, а отже, і рівень цін підвищуються, коли виробництво розширюється, намагаючись досягти свого потенційного рівня. Але існують і інші чинники, які не пов'язані із збільшенням реального обсягу виробництва, що впливають на витрати на одиницю продукції. Такими чинниками є ціни на ресурси, продуктивність і правові норми.

Крива сукупної пропозиції.
Визначники сукупної пропозиції.
6.3. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції
Зміни сукупного попиту.
Ефект храповика.
Зміни в сукупній пропозиції.
Розділ 7. ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ І НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД
7.1. Валовий внутрішній продукт
Особливості та принципи розрахунку ВВП.
Методи розрахунку ВВП.
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru