Основи економічної теорії - Дзюбик С. Д. - Науково-технічний прогрес і обсяг капіталу.

Збільшення реального продукту і доходу може відбуватися двома основними способами. По-перше, шляхом залучення більшого обсягу ресурсів і, по-друге, шляхом продуктивнішого їхнього використання. Найважливішими чинниками, що обумовлюють реальний обсяг виробництва, є трудозатрати (відроблені людино-години) і продуктивність праці (середньогодинний виробіток на одного зайнятого). Реальний ВВП у будь-який час визначається як трудозатрати (у людино-годинах), помножені на продуктивність праці (реальний годинний виробіток на одного зайнятого).

Трудозатрати, або кількість відпрацьованих годин, залежать від числа зайнятих і середньої кількості відпрацьованих годин; У свою чергу, число зайнятих залежить від кількості населення працездатного віку та рівня залученості робочої сили до виробництва, тобто від частки працездатного населення, реально зайнятої виробництвом. Середня кількість відпрацьованих годин здебільшого виступає у вигляді тривалості середнього робочого тижня, що визначається правовими та інституційними нормами, а також колективними договорами.

Продуктивність праці залежить від таких чинників, як технічний прогрес, обсяг капіталовкладень, освіта і професійна підготовка, ефективність розміщення ресурсів тощо! Іншими словами, зростання продуктивності праці зумовлене станом здоров'я, рівнем професійної підготовки, освіти і підвищенням зацікавленості; кращим забезпеченням машинами та устаткуванням, а також природними ресурсами; кращою організацією і кращим управлінням виробництвом; переміщенням робочої сили із менш ефективних у більш ефективні галузі.

Досвід показує, що підвищення продуктивності праці є найважливішим чинником, що забезпечує зростання ВВП і НД. Вплив трудозатрат на приріст реального доходу постійно знижується. За розрахунками економістів, у другій половині XX ст. у розвинутих країнах збільшення затрат пращ забезпечувало приблизно ⅓ приросту реального національного доходу, а ⅔ припадало на підвищення продуктивності.

Кількість зайнятого населення в економіці України за останні роки мала тенденцію до зниження. Так, у 1990 році кількість зайнятих загалом в економіці України складала 25,4 млн осіб, у 1995 — 23,7, у 2000 — 20,4 млн осіб. У 2002 році — 20,4, у 2003 — 20,5 млн осіб. Досить різкими темпами знижується природний приріст населення. Якщо в 1980 році на 1000 осіб наявного населення він складав 3,5 осіб, то в 1990 — 0,6 осіб. На початку 1990-х років кількість померлих в Україні перевищила кількість народжених. У 1995 році природне скорочення населення на 1000 осіб складало 5,8 осіб, у 2000 — 7,5, у 2002 — 7,6, у 2003 — 7,3, у 2004 році — 6,8 осіб.

Підвищення продуктивності праці здійснюється за рахунок таких чинників: технічного прогресу; затрат капіталу; економії, обумовленої масштабами виробництва; поліпшення розподілу ресурсів.

Науково-технічний прогрес і обсяг капіталу.

Найвагомішим чинником, що впливає на підвищення продуктивності праці, є технічний прогрес. Він включає в себе не лише нові методи виробництва, але й нові форми управління та організації виробництва. Під технічним прогресом розуміють наукові відкриття та винаходи, які дозволяють по-новому комбінувати ці ресурси з метою збільшення кінцевого випуску продукції.

На практиці технічний прогрес і капіталовкладення (інвестиції) тісно взаємопов'язані: технічний прогрес зумовлює інвестиції в нові машини та устаткування. Виходячи з цього, цілком зрозумілою стає необхідність будувати атомні електростанції для застосування технологій з використанням атомної енергії.

Вагома частка щорічного приросту реального національного доходу визначається нагромадженням капіталу. Не дивно, що продуктивність праці робітників підвищується, якщо ними буде використовуватися більше капіталу.

Важливо підкреслити, що обсяг капіталу, який припадає на одного робітника, є важливим чинником, що визначає динаміку продуктивності праці. За певний період часу цілком можна збільшити сукупний обсяг капіталу, але якщо робоча сила зростає швидше, продуктивність праці буде падати, оскільки скорочується обсяг капіталу на кожного працівника.