Основи економічної теорії - Дзюбик С. Д. - Теорії міжнародної торгівлі.

Основна мета розділу — з'ясування суті міжнародної торгівлі; розкриття вигод, пов'язаних із міжнародним суспільним поділом праці (теорія порівняльних переваг); вивчення економічного значення торгових бар'єрів, таких як тарифи та імпортні квоти, а також ознайомлення із зовнішньоекономічною політикою України в період переходу до ринкових відносин.

20.1. Економічна основа міжнародної торгівлі

Специфічні риси міжнародної торгівлі.

Міжнародна торгівля має певні специфічні риси. До них передусім відносяться відмінності в мобільності. Так, мобільність, або здатність до переміщення, ресурсів між країнами набагато нижча, ніж усередині країни. Робітники будь-якої країни можуть вільно переїжджати із одного району в інший. Перетинання кордону між країнами — зовсім інша справа. Імміграційні закони, не кажучи вже про мовні і культурні бар'єри, ставлять жорсткі обмеження на шляху міграції робочої сили між країнами. Різниця податкового законодавства, інших заходів державного регулювання, ділової практики та ряду інституційних бар'єрів обмежують міграцію реального капіталу через національні кордони.

Міжнародна торгівля виступає в ролі замінника міжнародної мобільності ресурсів. Якщо людські та матеріальні ресурси не можуть вільно переміщатися між країнами, то рух товарів і послуг здатний ефективно заповнити цю прогалину. Оскільки кожна країна використовує різну валюту, то кожне національне підприємство, яке збуває свою продукцію в іншу країну, виручає іноземну валюту для того, щоб закупити за неї необхідну йому продукцію в цій же країні. Торговельна політика кожної країни впливає на обсяг виробництва і зайнятість інших країн.

Оскільки країни використовують різні грошові одиниці, то кожне підприємство, яке збуває свою продукцію в іншу країну і виручає за неї іноземну валюту, потребує обміняти її на власну національну валюту. Тому елементом міжнародної торгівлі є валютний курс, який визначає ціну валюти однієї країни через грошову одиницю другої. Для розвитку міжнародної торгівлі важливе значення має ефективне функціонування міжнародної фінансової системи.

Міжнародна торгівля зазнає також політичного втручання і підлягає контролю, які істотно відрізняються за ступенем і характером від тих, що зазнає внутрішня торгівля.

Загалом міжнародна торгівля є засобом, з допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і таким чином збільшувати загальний обсяг виробництва. Сучасні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на товарах, які вони можуть виготовляти з найбільшою ефективністю, і подальшого їх обміну на товари, які вони не в змозі самі ефективно виробляти. Крім того, торгівля сприяє розповсюдженню нових ідей і технологій. Коли в якійсь країні з'являється новий винахід, міжнародні торговельні зв'язки розносять його по цілому світі.

В основі поглибленого дослідження доцільності розвитку зовнішньої торгівлі лежать дві обставини. По-перше, економічні ресурси — природні, людські, інвестиційні товари — розподіляються між різними країнами світу дуже нерівномірно; країни суттєво відрізняються своєю забезпеченістю економічними ресурсами. По-друге, ефективне виробництво різних товарів вимагає різних технологій або комбінацій ресурсів.

Економічно розвинуті країни перебувають у кращому стратегічному становищі в плані виробництва науковомісткої та технологічно складної продукції. Важливо підкреслити, що економічна ефективність виробництва різних товарів може змінюватися і дійсно змінюється з часом. Зрушення в розподілі ресурсів і технологій можуть приводити до підвищення або зниження ефективності виробництва товарів у різних країнах. Тобто розвиток національних економік може змінювати кількість і якість робочої сили, обсяг і склад капіталу, сприяти виникненню нових технологій. Можуть зазнавати змін навіть масштаби і якість земельних і природних ресурсів. У міру того, як проходять ці зміни, ефективність виробництва різних товарів також змінюватиметься.

Теорії міжнародної торгівлі.

Швидке зростання міжнародного товарообороту і поглиблення спеціалізації роблять закономірним питання про економічні вигоди зовнішньої торгівлі. Чому Україна імпортує нафту та експортує цукор? Чому США імпортують каву та експортують зерно? Чому Японія експортує промислові товари, а імпортує тільки сировину? І найголовніше — програють чи виграють країни від того, що відкривають кордони для міжнародної торгівлі?

Ключ до відповіді на ці запитання дає теорія міжнародної торгівлі, основи якої було сформульовано приблизно 200 років тому двома видатними британськими економістами — Адамом Смітом і Давідом Рікардо. А. Сміт у своїй класичній праці "Дослідження про природу й причини багатства народів" (1776) сформулював теорію абсолютної переваги. Полемізуючи з меркантилістами, він показав, що країни зацікавлені в розвитку міжнародної торгівлі, оскільки мають вигоду незалежно від того, експортерами чи імпортерами вони є. Спеціалізація двох країн відповідно до абсолютної переваги та купівля ними товарів, які всередині кожної країни виробляються з нижчою ефективністю, дає їм змогу досягати вищих рівнів споживання цих товарів.

Абсолютна перевага країни у виробництві певного продукту означає, що ця країна здатна виробляти більшу кількість одиниць цього продукту з певного обсягу ресурсів за наявного рівня технології порівняно з конкурентами.

Д. Рікардо в роботі "Початки політичної економії" (1817) довів, що принцип абсолютної переваги є лише окремим випадком загального правила, і обґрунтував теорію порівняльної переваги. Теорія порівняльної переваги пояснює, чому країни спеціалізуються на виробництві певних товарів.

Спеціалізація, що ґрунтується на принципі порівняльної переваги, сприяє ефективнішому розподілові світових ресурсів, унаслідок чого за однакових сукупних витрат цих ресурсів та технологій світовий обсяг виробництва збільшується. Використання певної кількості обмежених ресурсів для отримання найбільшого світового обсягу продукції потребує, щоб кожний товар виробляла та країна, яка має найнижчу внутрішню альтернативну вартість його виробництва або порівняльну перевагу. Протекціонізм — бар'єри на шляху до вільної торгівлі — зменшує або зводить нанівець вигоди від спеціалізації. Якщо країни не можуть вільно торгувати, вони змушені перекидати ресурси з ефективного виробництва (з низькими витратами) в неефективне з метою задоволення своїх різноманітних потреб.

Вигода від вільної торгівлі полягає в тому, що вона стимулює конкуренцію та обмежує монополію. Зростаюча конкуренція іноземних фірм змушує місцеві фірми впроваджувати виробничі технології з найнижчими витратами. Це також змушує їх ввозити новинки і тримати руку на пульсі технічного прогресу, підвищуючи якість продукції і, використовуючи нові методи виробництва, таким чином сприяти економічному зростанню.

Вільна торгівля розширює асортимент товарів, що їх пропонують споживачеві. Причини, з яких необхідно віддати перевагу вільній торгівлі, по суті, ті ж самі, з яких необхідно стимулювати конкуренцію. Тому нема нічого дивного в тому, що переважна більшість економістів оцінює вільну торгівлю як економічно обґрунтоване явище.