Політична економія - Ніколенко Ю.В. - Абстрактний метод

Багатогранність відносин, що виникають у процесі економічної діяльності, вивчається за допомогою аналізу і синтезу. Аналіз - це процес розумового або фактичного розкладання цілого на складові частини. Синтез означає поєднання різних елементів, сторін предмета в єдине ціле.

Такий аналіз дає можливість вивчити окремі сторони об'єкта, зробити низку наукових абстракцій, виявити певні поняття. Подальше поєднання їх призводить до вивчення більш глибокої сутності цілого. Наприклад, величина попиту залежить від багатьох факторів: ціни на даний товар, доходу споживачів, наявності товарів замінників і т.п. Щоб мати уявлення про попит на даний товар треба вивчити всі ці зв'язки. Другий приклад. Ціна визначається великою сукупністю факторів: попитом, пропозицією, корисністю товару чи послуги, конкуренцією. Всі ці факти треба детально проаналізувати, щоб зрозуміти суть цієї категорії.

Поєднання теорії і практики

В економічному аналізі важливо дотримуватися принципу поєднання теорії і практики. Справа в тому, що жодна наукова теорія, у т.ч. й економічна, не володіє абсолютною точністю. Теорія визначає тенденції. Корисність і значення економічної теорії залежить від того, наскільки успішно вона пояснює і прогнозує тенденції явищ, які вивчаються. З цією метою теорії постійно провіряються практикою. У результаті подібної перевірки теорії нерідко модифікуються, вдосконалюються, а інколи від них доводиться навіть відмовлятися.

Факти, тобто реальна поведінка господарюючих суб'єктів та інститутів у процесі виробництва, обміну і споживання товарів і послуг, з часом змінюються. Тому необхідно постійно звіряти існуючі принципи і теорії із економічним середовищем, що змінюється. Історія економічних ідей показує, що багато у свій час правильних узагальнень економічної поведінки застарівали із зміною умов. З цього випливає, що процес перевірки і вдосконалення теорій є принциповим для розвитку економіки як науки.

Використання середніх величин

Наукова теорія оперує економічними фактами, які, як правило, дуже різноманітні. Тому економічні узагальнення часто формуються у вигляді середніх даних або статистичних вірогідностей. Наприклад, коли економісти говорять, що в 2001 р. середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України становила 311 грн, то тим самим робиться узагальнення. Зрозуміло, що деякі працівники отримували набагато більшу заробітну оплату, в той час як значна їх частина значно менше. Подібні узагальнення за правильного їх застосування і трактування можуть мати великий сенс для аналізу розвитку явища.

У ринковій економіці зростає значення використання середніх показників в економічному аналізі. Справа в тому, що ринок - досить динамічна система. Тут постійно змінюється ситуація і точно її передбачити практично неможливо. Наприклад, ми не можемо сказати сьогодні, яка точно буде ціна, скажімо, яблук на ринках Києва через півроку. Проте приблизно таку ціну можна обчислити і одержати показник, який є орієнтиром підприємцю для прийняття відповідних рішень.

Припущення "за інших рівних умов"

Економічні узагальнення часто виражаються також у формі вірогідностей. Скажімо, дослідник може припустити, що з вірогідністю в 95% зниження податку на додану вартість на 1% спричинить збільшення виробництва на 3%.

Подібно іншим вченим, економісти використовують у побудові своїх узагальнень припущення "за інших рівних умов". Іншими словами, вони припускають, що всі інші змінні, за винятком тих, які вони в даний момент розглядають, залишаються незмінними. Такий метод спрощує процес аналізу шляхом виділення досліджуваного зв'язку.

Наприклад, під час аналізу зв'язку між ціною продукту "X" і купленою кількістю цього продукту надзвичайно важливо застосувати припущення, що з усіх факторів, які здатні вплинути на куплену кількість "X" (скажімо, ціни інших товарів-замінників, доходи, смаки споживачів), лише ціна "X" змінюється. При цьому економіст отримує можливість зосередити свою увагу на співвідношенні "ціна X - закупівля X". ігноруючи вплив інших змінних.

У природничих науках, як правило, можна провести контрольні експерименти, за яких "всі інші умови" дійсно зберігаються незмінними або практично незмінними. Тому передбачуваний зв'язок між двома змінними вчений в спромозі емпірично оцінити з більшою точністю. Проте економіка - не лабораторна наука. Емпірична перевірка економічних закономірностей базується на реальних явищах, які виникають в процесі функціонування економіки. У такому досить хаотичному середовищі "інші умови" змінюються. Незважаючи на розвиток складних статистичних методів збереження рівності "інших умов", ці методи виявляються далеко не досконалими. В результаті економічні принципи меншою мірою суворі і не такі чіткі, ніж принципи лабораторної науки.

Абстрактний метод

Метод наукової абстракції передбачає вилучення з аналізу другорядних фактів, які не мають істотного значення. На жаль, абстрактний характер економічної теорії спонукає нетямущих людей розцінювати цю теорію як щось непрактичне і нереальне. У дійсності економічні теорії практичні саме тому, що вони являють собою абстракції. Світ реальності надто складний і заплутаний, щоб його можна було уявити суворо впорядкованим. Економісти будують свої теорії з метою виявити логічний зміст у хаотичному наборі фактів, який в іншому випадку вводив би в оману і не приносив би ніякої користі.

Поєднання якісного і кількісного аналізу

Економічні процеси мають кількісну і якісну сторони. Тому вони мають вивчатися з цих обох сторін. Якісна сторона виражає суть явища, а кількісна - величину даної якості.

Економічна теорія вивчає виробничі відносини в кількісній і якісній визначеності. Для економіста, наприклад, важливо розкрити не лише суть заробітної плати, а й визначити її величину та частку у формуванні життєвих засобів. Крім того, економічна теорія враховує, що кількісні зміни неминуче ведуть і до якісних змін. Так, нарощування здійснюваних нині в Україні трансформаційних перетворень сприяє поступовому становленню соціально орієнтованої ринкової економіки.

Для економічного аналізу характерне широке використання математичних моделей, побудова різноманітних графіків, діаграм, що відображають поведінку господарюючих суб'єктів на мікро- і макрорівнях залежно від постійно змінюваних ринкових умов. Побудова моделей базується на узагальненні статистичних даних. Використовуються ці моделі для кількісних прогнозів.

Під час оцінки теорії важливо пам'ятати, що вона не може бути справедливою абсолютно для всіх випадків. Це стосується будь-якої галузі науки. Наприклад, закон Бойля-Маріотта у фізиці: добуток об'єму даної маси ідеального газу і його тиску є постійним за постійної температури. Закон виходить з передбачення, що окремі молекули газу ведуть себе подібно до крихітних еластичних більярдних кульок. Сьогодні фізики знають, що в дійсності молекули газу не завжди ведуть себе подібним чином, закон Бойля-Маріотта не спрацьовує за крайніх значень тиску і температури. Незважаючи на це, у більшості випадків він прекрасно визначає динаміку температури газу за зміни тиску і об'єму і є важливим інструментом проведення наукових досліджень та інженерних розрахунків.

В економіці ситуація може складатися подібним чином. Наприклад, фірма не завжди максимізує свій прибуток. Тому теорія, що розрахована на максимізацію прибутку, не завжди прийнятна. Проте ця теорія пояснює широкий спектр явищ стосовно господарської діяльності та еволюції як фірм, так і окремих галузей, і економіки в цілому. Така теорія є важливим інструментом в руках менеджерів і спеціалістів, які відповідають за розробку економічної політики і прийняття господарських рішень на мікро- і макрорівнях.