Політична економія - Федоренко В.Г. - 9.5.1. Сутність ціни. Теорії ціноутворення

9.5.1. Сутність ціни. Теорії ціноутворення

У ринковому механізмі особливе значення мають ціна і ціноутворення. Вона є основною формою здійснення товарно-грошових відносин. Ціна в ринковій економіці є найбільш поширеною категорією: її мають всі види продукції, послуг та виробничих ресурсів. За допомогою ціни виражаються різні економічні показники, вимірюються різні економічні величини: обсяги виробництва, обігу і споживання, різноманітні ресурси тощо. Ціна є формою зв'язку між виробником товару і його споживачем. Від рівня ринкової ціни залежить можливість реалізації економічних інтересів як товаровиробника, так і споживача. Тому правильне визначення ціни має надзвичайно важливе значення і для товаровиробників, і для споживачів. Через ринкові ціни доходи перерозподіляються між товаровиробниками (підприємцями) і споживачами (покупцями). Отже, ціна є однією з найважливіших економічних категорій як на рівні суспільства, так і на рівні окремих суб'єктів господарської діяльності та споживачів.

У світовій економічній науці існують різні концепції ціни і ціноутворення. Так, теорія трудової вартості виходить з того, що основою ціни є вартість, яка визначається затратами праці у їх суспільно необхідній формі на виробництво товарів. Марксистська політична економія розглядає ціну як грошове вираження уречевленої в товарі праці, показник величини вартості товару. Отже, ціна є грошовим вираження вартості товару. Це визначення ціни у сучасній вітчизняній економічній літературі є найпоширенішим.

Прихильники концепції граничної корисності У. Джевонс, Ю Менгер, Ф. Візер, Є. Бем-Баверк та ін. при визначенні ціни на перший план ставлять корисність товару. Згідно з цією концепцією, ціна товару визначається суб'єктивно-психологічною оцінкою споживачів: ціною граничної останньої одиниці товару. Тобто концепція граничної корисності ввела споживача до числа учасників ціноутворення, встановила мотиви його поведінки у цьому економічному процесі.

У світовій економічній теорії найпоширенішою концепцією ціноутворення є неокласична теорія англійського економіста кінця XIX- початку XX ст. А. Маршалла, яка поєднує три концепції - витрат виробництва, граничної корисності та попиту і пропозиції. Ціна будь-якої речі, за теорією А. Маршалла, є її міновою вартістю щодо всіх речей загалом, або її купівельною вартістю.

Серед сучасних західних економістів поширилася багатофакторна теорія ціни. Згідно з нею, ціна визначається сукупністю чинників - затратами виробництва, співвідношенням попиту і пропозиції, продуктивністю праці, станом грошового обігу, наявністю циклів в економіці, характером державного регулювання тощо.

Згідно з Господарським кодексом України, ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт і послуг), яку реалізують суб 'єкти господарської діяльності. Вона є важливою умовою господарського договору (контракту).

Ринкова ціна має покривати витрати на виробництво товару (послуги) і давати змогу товаровиробнику отримати оптимальний прибуток за докладені зусилля і ризик. Рівень ринкової ціни товару залежить не тільки від витрат виробництва. Ринкова ціна перебуває під впливом різних ціноутворюючих чинників: корисності товару для споживача, продуктивності праці, ефективності виробництва, попиту і пропозиції на ринку як товарів, так і чинників виробництва, конкуренції, стану грошового обігу, платіжного балансу, методів державного регулювання, психологічних і соціальних чинників, економічної і політичної стабільності тощо.

Такий багаточинниковий підхід спрямований на виявлення впливу на рух ціни в сучасній ринковій економіці як умов виробництва (кількості вироблених товарів, їх якості і витрат, так і умов попиту (місткості ринків, наявності конкурентів, взаємозамінюваних товарів тощо).

Чинники, що впливають на рівень та динаміку ринкових цін, можна представити так:

1. Чинники, які сприяють зниженню цін:

– зростання продуктивності праці на основі науково-технічного прогресу;

– зростання виробництва;

– зниження витрат виробництва;

– зниження податків;

– конкуренція;

– розвиток прямих економічних зв'язків.

2. Чинники, які сприяють зростанню цін:

– спад виробництва та монополізм;

– збільшення маси грошей в обіговості;

– зростання податків;

– збільшення заробітної плати;

– зростання прибутковості;

– ажіотажний попит;

– погіршення якості продукції;

– нестабільність економічної, соціальної та політичної ситуації.