Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Функції та повноваження

Вище вже згадувалося, що Комісія зазвичай розглядається як виконавчий орган Співтовариства, але вона має коло повноважень, які перевищують звичайні уявлення про повноваження виконавчих органів. Вважається, що останні вносять законодавчі пропозиції, впроваджують і забезпечують застосування законодавства. Те, що повноваження Комісії перевищують стандартні, можна збагнути, ознайомившись зі змістом ст. 155 ДЗЄС, яка сама по собі не вміщує вичерпного переліку функцій Комісії.

З метою забезпечення належного функціонування та розвитку спільного ринку Комісія:

· забезпечує застосування положень цього Договору та положень, що приймаються інститутами на їх основі;

· формулює рекомендації і подає висновки з питань, які є предметом цього Договору, якщо останній безпосередньо це передбачає або якщо Комісія буде вважати це за потрібне;

· має власні повноваження з прийняття рішень і бере участь у підготовці актів, що приймаються Радою і Європейським Парламентом відповідно до умов, передбачених цим Договором;

· здійснює повноваження, якими її наділяє Рада для впровадження прийнятих нею постанов.

Варто додати, що Комісія виконує й судові функції при вирішенні питань у галузі конкуренції, діє як юридичний представник Співтовариства, підготовляє бюджет Співтовариства і має безліч адміністративних завдань. У практичному розумінні повноваження Комісії можна поділити на п'ять категорій

Доглядач договору

У цій функції Комісія має повноваження примушувати держави-члени, які не додержуються своїх зобов'язань за договором, змінити це становище і виправитися, якщо треба, через подання справи про їхню невідповідну поведінку на розгляд до Суду Європейських Співтовариств. Відповідно до ст. 169 ДЗЄС Комісія передусім надає зацікавленій державі-члену можливість відповісти на обвинувачення, висунуті Комісією. Комісія приймає мотивований висновок, стосовно якого національні органи влади до визначеної дати мають викласти свої міркування. Якщо зацікавлена держава-член залишає цей висновок без уваги або її відповідь не вважається задовільною, Комісія звертається з цим питанням до Суду Європейських Співтовариств.

Переважно така процедура використовується для забезпечення виконання директив, що видаються Радою або Комісією. Завдання Комісії полегшується тим, що держави-члени повинні регулярно надавати ЇЙ інформацію про шляхи втілення ними змісту цих директив. У більшості випадків початкових заходів процедури, зазначеної в ст. 169 ДЗЄС, цілком достатньо для забезпечення згоди національних властей і досить рідко справа доходить до Суду ЄС. Процедури СЄС щодо цього розглядаються далі, в розд. 6 (див. с. 140).

Саме тут буде доречно згадати, що Комісія виконує й судові функції. Згідно з Регламентом 17/62, від Комісії вимагається розслідувати і приймати рішення, якщо виникає підозра щодо порушення ст. 85, 86 ДЗЄС (а також Регламенту про злиття (Mergers Regulation)). До цієї теми ми ще повернемося в розд. 11 (див. с. 244).

Участь у законодавчому процесі

Відповідно до цієї категорії Комісія може виявляти ініціативу і брати участь у формуванні законодавства, а також видавати законодавчі акти, якщо вважатиме це за необхідне. Що стосується ініціативи, Комісія має як спеціальні, так і загальні повноваження. її спеціальні повноваження виникають з великої кількості матеріальних норм Договору, які вимагають від неї розпочинати прийняття регламентів, директив і рішень у спеціальних галузях. Такі спеціальні повноваження можна знайти inter alia (між іншим) у ст. 43(2) ДЗЄС (сільське господарство), ст. 51 ДЗЄС (соціальне забезпечення), ст. 57 ДЗЄС (координація національних норм про самостійну професійну зайнятість), ст. 70 ДЗЄС (вільне переміщення капіталів), ст. 75 ДЗЄС (транспортна політика) і т. д. Треба додати: якщо будь-коли матеріальна норма договору вказує на необхідність використання процедури, зазначеної в ст. 189Ь ДЗЄС, це неодмінно потягне за собою законодавчу ініціативу Комісії.

Внісши пропозицію, Комісія продовжує брати участь в ініційованому нею законодавчому процесі. Представники Комісії присутні на всіх засіданнях Ради. Вони мають можливість протягом усього часу вносити зміни у свої пропозиції. Необхідність робити виникає доволі часто, оскільки будь-які поправки, запропоновані Радою для внесення у пропозицію Комісії, мають прийматися одностайно ст. 189а(2) ДЗЄС. Обсяг ЇЇ подальшої участі в законодавчому процесі залежить від конкретної законодавчої процедури, що приймається. Це питання стане зрозумілішим після розгляду цих процедур у розд. З (див. с. 78).

Комісія також має законодавчі повноваження, якими ЇЇ наділяють спеціальні положення Договору і які вона може використовувати на свій розсуд. Так, ст. 48(3)(d) ДЗЄС вимагає від Комісії розробляти норми, що встановлюють умови, згідно з якими працівники можуть залишатися на території держави-члена після завершення там своєї трудової діяльності. Відповідно до ст. 90(3) ДЗЄС Комісія може направляти директиви і рішення державам-членам щодо застосування норм про конкуренцію державних компаній.

Компетенція консультанта

Комісія може видавати рекомендації і висновки із зазначених у договорі політичних питань, як у випадку, коли це безпосередньо передбачається останнім, так і за власною ініціативою. Однією з найголовніших сфер, у якій вона використовує ці повноваження, є вільне переміщення товарів (ст. 30—36 ДЗЄС), зокрема після того, як Комісія вирішила зосередити зусилля на розгляді скарг, поданих до неї приватними особами і національними урядами.

Представницька компетенція

Як було згадано вище, Європейський Союз — це юридична особа, шо може виступати стороною у правозобов'язальних відносинах. І саме Комісія в цьому плані представляє Співтовариство. Отже, якщо будь-коли для Європейського Союзу настає договірна чи позадоговірна відповідальність або якщо він має намір притягнути до відповідальності інших, саме Комісія буде діяти від його імені Комісія також представляє Співтовариство у відносинах з державами — не членами Співтовариства та міжнародними організаціями. Це дуже важлива функція, особливо з огляду на значну кількість двосторонніх і багатосторонніх договорів, укладених Співтовариством. Так, на Уругвайському раунді переговорів з партнерами Співтовариства з ГАТТ Європейський Союз представляла Комісія.

Управління фінансами

Комісія також бере участь в управлінні фінансами Співтовариства. Передусім вона відіграє провідну роль у підготовці бюджету Співтовариства. Згідно зі ст. 203(2) ДЗЄС Комісія несе відповідальність за розробку попереднього проекту бюджету, який потім передає до Ради. Під час наступної процедури, що включає участь Ради і Європейського Парламенту, Комісія регулярно надає консультації, виконуючи роль "добросовісного (сумлінного) агента".

Після затвердження бюджету Комісія виконує його під свою відповідальність і в межах виділених асигнувань (ст. 205 ДЗЄС). Окрім цього, вона має надавати Раді і Європейському Парламенту щорічний звіт про виконання бюджету в попередньому фінансовому році (ст. 205а ДЗЄС). Комісія також розпоряджається структурними фондами Співтовариства.

Адміністративні завдання

Як і належить будь-якому виконавчому органові, Комісія має цілий ряд рутинних обов'язків, покладених на неї. Так, ст. 156 ДЗЄС вимагає від неї публікації щорічної загальної доповіді про діяльність Співтовариства, яка зазвичай видається в середині лютого наступного року.

Перспективи подальших змін

Відповідно до декларації, проголошеної під час Амстердамського саміту 1997 p., Комісія отримала офіційне благословення на проведення необхідних приготувань для завчасної реорганізації діяльності того складу Комісії, який розпочне роботу в 2000 р. Мета такої реорганізації буде полягати в забезпеченні оптимального розподілу традиційних "міністерських портфелів" між членами Комісії та спеціальних завдань, які мають бути виконані. Паралельно Комісія повинна була взяти на себе реорганізацію своїх департаментів.