Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 2.7. Економічний і соціальний комітет (ЕСК)

Вступ

Одразу ж після Другої світової війни були засновані органи, призначення яких полягало в забезпеченні представництва найбільших соціальних і економічних груп суспільства, таких як профспілки та організації підприємців. Поштовхом до цього стали нарікання на парламентське представництво, яке іноді неадекватно відображає суспільство в усіх його аспектах. Ці органи були засновані не тільки на національному рівні (наприклад створення у Франції Міністерства економічної та соціальної політики (Counseil economique et social)), а й на рівні міжнародних організацій. В ООН, наприклад, була створена Економічна і Соціальна Рада.

Після заснування Співтовариства були висловлені побажання включити до Його інституційної структури подібний орган. Так з'явився Економічний і соціальний комітет (згідно зі ст. 193—198 ДЗЄС). Оскільки Європейський Парламент зараз звільнився від свого попереднього скромного статусу радника, можна сказати, що Економічний і соціальний комітет є найважливішим консультативним органом Співтовариства. Засідає він у Брюсселі.

Склад і призначення

Комітет складається з представників різних категорій економічної діяльності, зокрема "представників виробників, фермерів, працівників транспорту, комерсантів, ремісників, представників вільних професій та широкої громадськості" (ст. 193 ДЗЄС). Цей перелік ніколи не вважався вичерпним, але він досить гнучкий для того, щоб дозволити новим категоріям, наприклад, членам організацій захисту прав споживачів і груп захисту навколишнього середовища, отримати представництво. На практиці структура ЕС К включає три складові: організації підприємців, профспілки і представників "інших інтересів". Це відповідає поняттю соціального партнерства, яке стало однією з ключових концепцій у соціальній політиці Європейського Союзу.

Тепер ЕСК налічує 222 місця, які поділені між державами-членами відповідно до стандарту, вказаного в ст. 194 ДЗЄС. Надаючи Люксембургу можливість мати 6 членів і Німеччині 24, він являє собою приклад найменш пропорційного співвідношення між кількістю населення і представництвом у комітеті. Члени ЕСК призначаються Радою на підставі одноголосно прийнятого рішення терміном на чотири роки (ст. 194, абз. 2 ДЗЄС). Члени ЕСК не отримують заробітної плати за виконання своїх обов'язків, однак Рада, приймаючи рішення кваліфікованою більшістю голосів^ встановлює відшкодування дорожніх витрат і витрат, пов'язаних з відрядженнями (ст. 194, абз. 4 ДЗЄС).

Функції

Економічний і соціальний комітет має надавати консультації з різних питань, якщо це прямо передбачається в ДЗЄС. Серед прикладів таких обов'язкових консультацій можна згадати ст. 43 (заходи щодо створення і втілення в життя Спільної сільськогосподарської політики), ст. 49 (директиви, спрямовані на забезпечення свободи пересування працівників), ст. 54 (заходи щодо свободи облаштування), ст. 75 (заходи щодо спільної транспортної політики) та ін. Амстердамський договір також вимагає проведення консультацій з ЕСК, які є обов'язковими з питань найму на роботу, охорони здоров'я та соціальних питань. Треба додати, що ЕСК також може надавати консультації іншим інституціям у разі необхідності, навіть якщо договір не містить будь-яких зобов'язань щодо цього. Амстердамський договір офіційно підтверджує право Європейського Парламенту консультуватися з ЕСК.

Члени ЕСК більше представляють інтереси своїх соціальних і економічних груп, аніж свої країни. Вони не можуть бути зв'язані ніякими зобов'язувальними інструкціями. Відповідно, вони є повністю незалежними у виконанні своїх обов'язків, діючи в інтересах усього Співтовариства (ст. 194, абз. З ДЗЄС).