Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 8.4. Податкова дискримінація

Загальні положення

Відмінності між податковими системами, що застосовуються в державах-членах, також являють собою потенційну перешкоду формуванню вільного від бар'єрів ринку. Вища податкова ставка в державі-члені не буде перешкодою для своїх товарів, що перетинають кордони, але буде стримуючим фактором для торговців з інших країн, які намагаються знайти в цій державі ринки збуту. І, навпаки, нижча податкова ставка в країні також може зашкодити торгівлі, тому що це надає несправедливу перевагу товарам, які постачаються до неї, і приваблює інвесторів з інших держав. З огляду на те, що пряме оподаткування є одним із наймогутніших інструментів національної економічної політики, вважалося за краще зосередити увагу на непрямих податках. Додамо, що ці положення про податкову дискримінацію були доповнені позитивним законодавством, спрямованим на гармонізацію непрямого оподаткування, як вимагається ст. 99 ДЗЄС.

Дискримінаційне внутрішнє оподаткування: правила Договору

Положення, що стосуються дискримінаційного оподаткування, містяться у двох статтях ДЗЄС (ст. 95, 96). Перша формулюється так:

· Жодна держава-член не буде обкладати, прямо чи опосередковано, продукцію інших держав-членів внутрішніми податками будь-якого характеру в розмірах, що перевищують пряме чи опосередковане оподаткування вітчизняної Продукції.

· Більше того, жодна з держав-членів не буде обкладати продукцію інших держав-членів внутрішніми податками з метою непрямого захисту іншої продукції.

· Не пізніше, ніж до початку другого етапу, держави-члени скасують або виправлять положення, які діятимуть на момент набрання чинності цим Договором, якщо вони супереч йтимуть вищезгаданим правилам.

Цю статтю необхідно сприймати як єдине ціле, а не окремі її абзаци. У своєму недавньому рішенні Суд постановив, що будь-яка система оподаткування, яка має дискримінаційний і захисний характер у розумінні ст. 95, повинна бути визнана невідповідною Договору.

Ст. 96 вимагає, щоб будь-яке відшкодування внутрішніх податків, стосовно продукції на експорт, не перевищувало суми внутрішнього оподаткування, якому вона підлягала.

Значення поняття "внутрішнє оподаткування"

Формулювання Договору не містять терміна внутрішнє оподаткування. Однак зрозуміло, що саме воно є предметом положень, якими забороняється податкова дискримінація — якщо тільки остання цілком належить до внутрішнього оподаткування продукції. Пряме оподаткування застосовується до доходів і прибутків, і тому як таке випадає з обсягу дії ст. 95—98. Що ж до вказаного обмеження Сул надто широко тлумачить види зборів, що підпадають під сферу дії цих положень. Воно охоплює не тільки непряме оподаткування як таке, а и усі збори, що стосуються виробництва продукції і накладаються державними органами. Наприклад, деякі збори, які стягуються як відсоткові відрахування з імпорту продукції не входять до системи загального оподаткування, а є відрахуваннями до спеціальних державних органів. Суд також визначив збори, які можуть не братися до уваги, серед них — підвищена ціна на вітчизняну сировину або вища собівартість продукції.

Значення поняття "дискримінація"

Це поняття не пояснюється в ст. 95. Суд вивів його з перших двох речень цієї статті. У справі Hum blot СЄС треба було прийняти рішення щодо відповідності положенням ст. 95 диференційованої ставки податку на автомобілі. Суд встановив, що така система ставок "відповідає ст. 95 тільки доти, доки вона не містить дискримінаційного чи протекціоністського ефекту (підкреслення автора). Таким чином, Суд встановив, що елемент дискримінаційності є ключовим критерієм, згідно з яким оцінюватиметься відповідність систем оподаткування праву Співтовариства. Суд схильний тлумачити це поняття якомога ширше (тобто не на користь владних органів держав-членів). Так, в одній із справ він постановив, що не тільки податок як такий, а й умови, згідно з якими він стягується, можуть мати дискримінаційний ефект — як наприклад, встановлення строків щодо сплати відповідних податків.