Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Д. Електронні бази даних

Вступ

Всупереч загальній думці, до статистики мають відношення не тільки статистики. Навіть такі скептики, як юристи, мають володіти відповідними статистичними даними для того, щоб наводити переконливі аргументи або спростовувати аргументи своїх опонентів. Таку статистичну інформацію можна знайти як в офіційних джерелах Європейського Союзу, так і в приватних виданнях.

Офіційні джерела

Основним джерелом статистичної інформації стосовно всіх аспектів політики Співтовариства виступає EUROSTAT, Департамент статистики Європейських Співтовариств. Щорічно він видає спеціальний реєстр у вигляді серій певного кольору. Ці серії називаються "темами" і є предметом щорічних звітів. Кожна серія розділяється на різні види публікацій, яким відповідають такаі заголовні латинські літери: "А " (щорічники), "В " (короткострокові тенденції), "С" (підрахунки, огляди та статистика), "D " (дослідження та відповідні аналізи), "Е" (методи), "/" (повідомлення).

Статистичні дані, що подаються "Євростатом", повністю комп'ютеризовані, їх можна знайти на комп'ютерних носіях та в режимі "online". Наведені нижче розділи надають таку інформацію.

· CRONOS містить статистичні дані з економічних сфер, енергетики, промисловості, сільського господарства, рибальства, лісового господарства та внутрішньої торгівлі.

· СОМЕХТохоплює статистичні дані з торгівлі.

· REGIO — регіональна статистика.

· EUROCRON включає в себе статистичні дані про національний торговельний баланс, населення та тенденції у сфері зайнятості.

"Євростат" публікує назви покажчиків та джерел, які допоможуть, навіть нефахівцю без зайвих зусиль знайти необхідну статистичну інформацію: " Eurostat Index" (інформація подається відповідно до предметних назв), "Basic Statistics о/the Community" (містить інформацію не тільки про Європейський Союз, а й стосовно держав — членів Європейської асоціації вільної торгівлі, а також США і Японії), " Eurostatisrics" (щомісячне видання, яке надає останню інформацію з економічної статистики), "Europe in figures1' (загально-статистичний огляд різноманітних показників Співтовариства),

Неофіційні джерела

Тут серед найзначніших джерел можна назвати щомісячні додатки ("А " та "В") до журналу "European Economy" та "Results of the Business Survey of Managements in the Community" — щомісячні видання, в яких міститься статистична інформація стосовно підприємницької діяльності та споживацьких тенденцій на території Співтовариства.

Д. Електронні бази даних

Офіційні джерела

У нашому інформаційному суспільстві електронні бази даних стають все більш значним джерелом інформації, і ця тенденція не обійшла і Європейський Союз та його інститути. Відповідно до видання Sources of Information, що публікується Європейською Комісією, приблизно 50 електронних інформаційних баз та 5 компакт-дисків були створені як різними департаментами Комісії, так і іншими організаціями. Доступ до деяких із цих баз даних не потребує передплати; до інших взагалі відкрито безкоштовний доступ і інформацію можна здобути за допомогою ECHO (the European Commission Host Organization), яка знаходиться в Люксембурзі. ECHO також прагне розширити можливості доступу до баз даних шляхом реалізації навчальних програм. До того ж ECHO видає два періодичних безкоштовних видання, а саме ECHO News та І+ТMagazine, а також велику кількість відеолродукції, брошур та посібників. Серед тих, що розповсюджуються безкоштовно, можна згадати:

Introduction to electronic information services — брошура, що видається у форматі А4, яка містить інформацію про роль і діяльність різних організацій, котрі мають відношення до індустрії передачі інформації в електронному вигляді;

Echo Databases and Services — ця брошура представляє ECHO та описує діяльність цієї організації і надає пояснення шодо неї;

Brokersguide — це друкована версія переліку агентів, що міститься в Гт Guide (див. нижче);

Echo Pocket Guide — стислий виклад Common Command Language (CCL), який також місить напрями основних команд.

До того ж Eurobases (див. нижче) надають доступ до Гт Guide. У цьому виданні міститься інформація про всі електронні бази даних, їхніх абонентів та виробників, контактні точки РТТ, мережі та доступ до них, електронні носії та ін., які існують в Європейському Союзі. Три відеодо-бірки — ECHO IN BRIEF, ECHO IN FULL та TED (представлення баз даних TED) — можна придбати за 15 ЕКЮ англійською, французькою, іспанською, німецькою та італійською мовами.

NFO 92 містить дані про два інші інформаційні центри Комісії, а саме, EUROBASES (який розповсюджує такі бази даних: ABEL, CELEX, SESAME, SCAD, OIL, INFO 92, ECUS, RAPID та EUROCRON) та EUROSTAT. Передплатники EUROBASES отримують велику кількість необхідних документів, наприклад, посібники, енциклопедії, різноманітні переліки послуг та іншу інформацію2. Далі ми надаємо пояснення щодо найбільш важливих із вищезгаданих систем.

ABEL — система доставки документів, яка використовується для директив Співтовариства.

SESAME надає інформацію про дослідження та розробки в галузі енергетики.

RAPID — бази даних Департаменту, що представляє Європейську Комісію.

CELEX — офіційна правова база даних, яка містить повні тексти актів законодавства Співтовариства та рішення СЄС. До того ж, вона включає в себе тексти законодавчих пропозицій, політичних документів, запити до Європейського Парламенту та його відповіді, законодавство, що стосується програми створення Внутрішнього ринку, прийнятої відповідно до Єдиного європейського акта, а також законодавство, запропоноване згідно із Соціальною хартією.

SCAD — бібліографічні дані, в яких скоріше містяться посилання на різноманітні документи Європейського Союзу, ніж на тексти цих документів. Тут перелічено всі акти законодавства Співтовариства, запропонованого законодавства та інші офіційні публікації.

TED (Tenders Electronic Daily) містить повні тексти всіх запрошень стосовно пропозицій для державних контрактів, що їх опубліковано в серії "S " "Офіційного вісника" (див. с. 341 )3.

Також слід приділити увагу CORDIS. Таку назву мають різні бази даних, що охоплюють підтримку Європейським Союзом наукових досліджень та розробок, а також "АРС ", яка надає інформацію про стадію, на якій перебуває підготовче законодавство Європейського Союзу (тільки французькою мовою).

Неофіційні джерела

Найбільш важливим із комп'ютеризованих інформаційних джерел у режимі "on-line", які містять інформацію про економічний сектор, вважається система LEXIS, яка охоплює доповіді СЄС, судові справи Комісії стосовно конкуренції, а також надає доступ до текстів CELEX. Також вона включає в себе рішення національних судів, які стосуються права Співтовариства.

Іншою значною базою даних є JUSTICE European References (Context Ltd, London), яка є вдосконаленою CD-ROM-версією SCAD (див. вище), що також містить матеріали, які надаються Центром європейських баз даних (Spice rs Centre for Europe).

Е. Як робити посилання на право

Співтовариства

Для того щоб наводити будь-які юридичні матеріали за допомогою посилань, існує загальновизнаний спосіб, як правильно це робити.

Законодавство

Регламенти наводяться за допомогою двох чисел розділених "/", першим числом є послідовний номер документа, другим — рік прийняття цього документа. Таким чином, Регламент про злиття наводиться як Регламент 4064/89. Директиви та Рішення також наводяться за допомогою двох чисел, але для цих актів перше число означає рік прийняття, а друге — послідовний номер. Так, Директива про рівне ставлення наводиться як Директива 76/207; Рішення про постачання газу для обігріву теплиць наводиться як Рішення 93/389. (Найбільш вимогливі можуть додавати літери "ЄЕС", "ЄОВС" або скорочення "Євроатом" після другої"/", але більшість авторів, включаючи й автора цієї книги, опускають ці абревіатури.)

"Офіційний вісник"

Цитати з "Офіційного віснику" мають містити: а) абревіатуру "Of; б) відповідний рік; в) першу літеру серії; г) порядковий номер у серії. Таким чином, посилання на наведений в "Офіційному віснику" Регламент про злиття 4064/89 вище позначається як 011989 L 395. Посилання на наведений в "Офіційному віснику" Проект Директиви про С02 позначається як OJ1992 С 196.

Документи КОМ (COM documents)

Тут першим наводиться слово "СОМ", після нього в дужках рік, коли цей документ був прийнятий, і номер посилання. Так, документ, в якому йдеться про знамениту "Білу книгу Кокфілда" (Cockfield Wliite Paper) стосовно завершення внутрішнього ринку наводиться як СОМ (85)310.

Рішення Суду Європейських Співтовариств

Рішення наводиться таким чином.

1. Буква ("С", иТ" або "Р") яка означає, до якого типу належить відповідний позов (див. с. 343).

2. Номер справи. Зазвичай він складається з двох чисел, розділених "/", друге число означає рік, коли було подано заяву. Іноді посилання складається з двох або більше таких чисел; це має місце, якщо ці справи були об'єднані, тому що по суті мали один предмет розгляду.

3. Назви сторін, включаючи, у разі необхідності, найменування осіб, які не є сторонами справи, але які мають у ній свій інтерес. Іноді це призводить до плутанини, оскільки автори не завжди дотримуються точних назв сторін так, як посилається на них Суд.

4. У дужках — рік "Збірника рішень Суду Європейських Співтовариств"

(ECR) та номер видання (римськими числівниками).

5. Сторінка, на якій розпочинається доповідь про справу.

6. Сторінка, на якій міститься параграф, на який робиться посилання (якщо необхідно).

Так, типове посилання на прецедент буде мати такий вигляд (наприклад, візьмемо відому справу Frankoyich): Справи С-6/90 та С-9/90, Francovich and Bonifaci v Italian Republic (1991) ECR 1-5403 at 5422. (Більш вимогливі автори також додають збірник "Огляд судової практики Спільного ринку" (CMLR).)