Господарське право - Вінник О.М. - 4. Правове становище суб'єктів внутрішньогосподарських відносин

Особливе становище притаманне суб'єктам внутрішньогосподарських відносин, до яких належать:

відокремлені підрозділи, філії, представництва господарські їх організацій зі статусом юридичної особи;

цехи, лабораторії, відділи, департаменти господарських організацій, територіальне розташування яких збігається з основним місцезнаходженням такої організації;

органи управління та контролю господарської організації корпоративного типу: загальні збори, виконавчий орган/органи), спостережна/наглядова рада, ревізійна комісія (ревізор) та /або орган внутрішнього аудиту.

Перша з вищезгаданих категорій суб'єктів внутрішньогосподарських відносин відіграє особливу роль у діяльності господарської організації, до структури якої належить, виконуючи частину її функцій в іншій місцевості (районі міста чи області, в іншому місті чи навіть на території іншої держави). Тому законодавець приділяє ним суб'єктам досить значну увагу, визначаючи особливості їх правого становища.

Відокремлений підрозділ (філія, представництво, структурна одиниця) господарської організації (ВП) - це суб'єкт внутрішньогосподарських відносин без прав юридичної особи, що створюється за рішенням організації, до структури якої входить, і діє в межах повноважень, закріплених у положенні, затвердженому організацією-засновником.

Характерні ознаки:

1. Відокремлений підрозділ (філія, представництво, структурна одиниця) господарських організацій (ВП) - це суб'єкт внутрішньогосподарських від­носин, що входить до організаційної структури підприємства (господарської організації), не має статусу юридичної особи, створюється за рішенням орга­нізації (підприємства), до структури якої входить, і діє в межах повноважень, закріплених у положенні, затвердженому організацією-засновником.

2. Спеціальне регулювання: А) акти законодавства: ч. 5 ст. 55, стаття 132 ГК України; ст. 95 ЦК України; закони: "Про господарські товариства" (ст. 9), "Про банки і банківську діяльність" (статті 23-25) та ін.; Б) локальне регулювання: статут господарської організації (підприємства), до структури якої входить ВП; положення про ВП; довіреність, що вітається керівникові ВП господарською ор­ганізацією (підприємством), до структури якого входить ВП

3. Наявність у ВП статусу суб'єкта внутрішньогосподарських відносин і відсутність у нього прав юридичної особи

4. Господарська організація (підприємство), що створює ВП, повинна мати права юридичної особи

5. ВП створюється за рішенням господарської організації (підприємства), до структури якої входить; відомості про ВП включаються до відомостей держреєстрації господарської організації (підприємства), яка утворила ВП в своїй організацій­ній структурі

6. Повна залежність ВП (юридична, майнова, організаційна) від організації (під­приємства), до структури якої входить і за рішенням якої створюється (відсут­ність необхідного для суб'єкта господарювання рівня самостійності - юридичної та майнової)

7. ВП діє на підставі положення, в якому визначаються повноваження (компетен­ція) ВП; положення ВП затверджується організацією (підприємством), складовою якої є і за рішенням якої створюється ВП

8. Здійснення господарської діяльності ВП від імені господарської організації, до структури якої він входить

9. Управління ВП здійснюється його одноособовим керівником, який призначаєть­ся господарською організацією (підприємство) і у міжгосподарських відносинах (з третіми особами) діє на підставі довіреності, виданої господарською організа­цією (підприємством), до структури якої входить ВП

10. Відповідальність за зобов'язаннями ВП несе зазвичай господарська організація (підприємство), до структури якої входить ВП

11. Ліквідація ВП здійснюється за рішенням господарської організації, до структу­ри якої він входить; відповідно - відомості про ВП виключаються з відомостей держреєстрації господарської організації (підприємства), до структури якої вхо­див ВП

Характерними рисами цих категорій суб'єктів внутрішньогосподарських відносин є:

спеціальне регулювання: ст. 64 ГК України; ст. 95 ЦК України; закони: "Про господарські товариства" (ст. 9), "Про банки і банківську діяльність" (статті 23-25) та ін.;

наявність у ВП статусу суб'єкта внутрішньогосподарських відносин і, відповідно, відсутність прав зори динної особи;

наявність статусу юридичної особи у господарської організації (ГО), що створила ВП;

належність ВП до організаційної структури ГО, що його створила;

визначення повноважень ВП в установчому та внутрішніх документах ГО, до організаційної структури якої належить ВП;

обсяг повноважень ВП визначається в положенні про нього, що затверджується ГО, яка його створила;

керівництво ВП здійснюється одноособовим керівником, який у зовнішніх відносинах може діяти від імені ГО, до організаційної структури якого він належить, у межах і на підставі довіреності, підписаної керівником цієї ГО;

майнова основа діяльності ВП - майно, закріплене за ним ГО, що відображається в актах бухгалтерського обліку та інвентаризації;

залежність ВП у майновому та організаційному відношенні від ГО, до структури якої вій входить і за рішенням якої створюється;

територіальна відокремленість ВП від ГО, до структури якої він входить;

діє на підставі положення, що затверджується організацією, складовою якої є і за рішенням якої створюється ВП;

здійснення господарської діяльності ВП від імені ГО, до структури якої він входить;

відповідальність за зобов'язаннями ВП несе зазвичай ГО, до структури якої входить ВП;

ліквідація ВП здійснюється за рішенням ГО, до структури якої він входить.