Господарське право - Вінник О.М. - 2. Класифікація господарських товариств

Господарські товариства можуть бути різних видів і форм. Поділ господарських товариств на види здійснюється за певними ознаками, а на ( форми - за сукупністю ознак. Класифікація господарських товариств має практичне значення: законодавство передбачає застосування різних принципів правового регулювання щодо певних видів господарських товариств, насамперед щодо товариств, які належать до об'єднань капіталів і персональних товариств. Подібний поділ господарських товариств, широко відомий у комерційному праві (як зарубіжному, так і вітчизняному - дореволюційному, періоду непу, сучасному), здійснюється за ознакою домінування в цих майнових чи персональних елементів.

Персональними товариствами або об'єднаннями осіб с такі господарські товариства, в яких домінують особисті елементи. Для таких товариств (а до них належать повне товариство і командитне товариство) притаманні специфічні риси:

• установчий документ - засновницький договір, а в командитному товаристві з одним повним учасником - меморандум;

• обов'язковість не лише майнової, a й персональної участі в товаристві для всіх (повне товариство) або частини його учасників (командитне товариство);

• створення товариства з метою спільного здійснення його учасниками підприємницької діяльності, у зв'язку з чим традиційною (зафіксованою в законодавстві країн ринкової та більшості країн перехідної економіки) вимогою до учасників повного товариства та повних учасників (повних товаришів) командитного товариства є наявність у них статусу зареєстрованого суб'єкта підприємництва (в Законі "Про господарські товариства" та Цивільному кодексі України така вимога відсутня, але передбачена ч. 7 ст. 80 Господарського кодексу України);

наявність у всіх (повис товариство) або частини учасників (командитне товариство) повної субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства;

відсутність законодавчих вимог до мінімального розміру майна товариства та порядку його формування (за окремими винятками); це має визначатися засновницьким договором/меморандумом;

управління справами здійснюється безпосередньо самими учасниками товариства, що несуть повну субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями;

порядок управління справами товариства визначають самі учасники, закріплюючи його в засновницькому договорі,

заборона для таких учасників конкурувати з товариством;

складність виходу з товариства (заборона або обмеження можливості відступлення учасником своєї частки третім особам, необхідність повідомлення про вихід за певний термін).

До об'єднань капіталів належать господарські товариства, в яких домінуючими t майнові елементи (акціонерне товариство/АТ, товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ і товариство з додатковою відповідальністю/ ТДВ). Попри наявність значних відмінностей між цими товариствами, вони мають спільні ознаки, що є характерними саме для цієї групи господарських товариств;

обмеження ризику учасників товариства за результати діяльності товариства розміром сплачених вкладів (акцій) і відсутність у них (учасників AT, ТОВ) чи обмеженість субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства (притаманно для учасників ТДВ), що викликає застосування спеціальних механізмів захисту інтересів кредиторів товариства;

законодавчі вимоги до мінімального розміру статутного фонду (капіталу), резервного фонду, порядку їх формування та необхідності підтримання не нижче певного розміру (подібні вимоги встановлюються з метою захисту інтересів кредиторів товариства);

основний установчий документ - статут;

Персональні товариства - це такі господарські товариства, в яких >

домінують персональні елементи і відповідно обов'язковою є персо­нальна участь в них всіх (ПТ) або частини учасників (повні учасники в КТ)

Характерні риси

Мінімальний склад засновників (учасників) - дві особи (фізичні та/або юридичні з відповід­ним обсягом правосуб'єктності)

Установчий документ - засновницький договір, а в КТ з одним повним учасником - підписа­ний ним меморандум

Обов'язковість не лише майнової, а й персональної участі в товаристві для всіх (повне товари­ство) або частини його учасників (командитне товариство)

Створення товариства з метою спільного здійснення йот учасниками підприємницької діяль­ності, у зв'язку з чим традиційною (зафіксованою в законодавстві країн ринкової та більшості - країн перехідної економіки) вимогою до учасників повного товариства та повних учасників командитного товариства є наявність у них статусу зареєстрованого суб'єкта підприємництва передбачена ч. 7 ст. 80 Господарського кодексу України)

Наявність у всіх (повис товариство) або частини учасників (повні учасники командитного товариства) повної субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства

Відсутність законодавчих вимог до мінімального розміру майнової бази (складеного майна) товариства та порядку його формування (це має визначатися засновницьким договором чи меморандумом КТ з одним повним учасником)

Управління справами здійснюється безпосередньо самими учасниками товариства, що несуть повну субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями

Порядок управління справами товариства визначають самі учасники, закріплюючи його в за­сновницькому договорі (меморандумі КТ з одним повним учасником)

Заборона для учасників ПТ і повних учасників КТ конкурувати з товариством (а саме: забо­рона без згоди інших повних учасників товариства вчиняти віл свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, що становлять предмет ді­яльності товариства; заборона брати участь в іншому персональному товаристві)

Складність виходу з товариства (заборона або обмеження можливості відступлення учасни­ком своєї частки третім особам, необхідність повідомлення про вихід за певний термін)

участь учасників в управлінні справами та розподілі прибутку товариства залежить, як правило, від розміру їхніх часток у статутному фонді/капіталі товариства;

здійснення управління товариством за допомогою його органів (вищий - загальні збори учасників; виконавчий орган, що може формуватися не лише з учасників товариства, а й з найманих працівників; контрольний орган чи інші форми контролю за діяльністю виконавчого органу), порядок формування та вимоги до яких встановлюються законом і статутом товариства;

обов'язковість майнової та необов'язковість персональної участі в товаристві (за деякими винятками) для його учасників;

можливість виходу учасника а товариства в будь-який момент за його бажанням з дотриманням встановленої законом і статутом товариства процедури;

можливість створення таких товариств однією особою та функціонування у складі однієї особи (ч. 2 ст. І14, ч. 1 ст. МО, ч. 1 ст. 151, ч. А ст. 153 цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 79 Господарського кодексу України, щодо створення HAT у процесі приватизації шляхом перетворення державних унітарних підприємств - ч. З ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", щодо державних акціонерних товариств і державних холдингових компаній - Указ Президента України від 15.06.1993 р. "Про корпоратизацію підприємств", ст. 6 Закону України від 15.03.2006 р. "Про холдингові компанії в Україні").

можливість здійснення контролю над товариством з боку одного учасника, який володіє контрольним пакетом акцій (відповідною часткою в статутному фонді товариства).

3. Форми господарських товариств
3.1. Повне товариство
3.2. Командитне товариство
3.3. Акціонерне товариство
3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю
3.5. Товариство з додатковою відповідальністю
ТЕМА 9. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПІДПРИЄМЦІВ ТА ІНШИХ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ (УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН)
1. Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права
2. Кредитні спілки у сфері господарювання
3. Особисте селянське господарство
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru