Господарське право - Вінник О.М. - 1.4. Договір міни (бартеру)

Договір міни (бартеру) - ст. 293 ГК України, статті 715 і 716 ЦК України. За цим договором кожна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. Кожна зі сторін вважається і продавцем (щодо товару, який вона передає в обмін), і покупцем (щодо товару, який вона одержує взамін).

Товаром, що є предметом обміну, зазвичай є майно, проте, згідно з ч. 5 ст. 715 ЦК України, договором може бути передбачений обмін майна на роботи (послуга).

Деякі види майна не можуть бути предметом договору міни (бартеру). Так, відповідно до ч. 4 ст. 293 ГК України подібна заборона встановлена для майна, яке згідно із законодавством належить до основних фондів, що перебувають у державній або комунальній власності, а іншою стороною за договором не є відповідно державне чи комунальне підприємство.

До договору міни (бартеру) застосовуються положення ГК та ЦК щодо договорів купівлі-продажу, поставки, контрактації або інших договорів, елементи яких містяться в договорів міни, якщо інше не суперечить законодавству і суті зобов'язань.

Особливості договору міни (бартеру) щодо певних сфер господарювання чи певних видів майна можуть передбачатися спеціальними законами. Так, у сфері зовнішньоекономічної діяльності специфіка цього різновиду договору на реалізацію майна визначається Законом України від 23 грудня 1998 р. "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності":

сфера дії договору - зовнішньоекономічна діяльність, а саме експортно-імпортні операції;

суб'єктний склад - резидент (суб'єкт господарювання, створений та зареєстрований відповідно до законодавства Украй їй) та нерезидент (іноземний суб'єкт господарювання, створений відповідно до законодавства іншої країни);

необхідність збалансування вартості товарів, що підлягають обміну, та пов'язана з цим вимога еквівалентного обміну;

дотримання строків імпорту-експорту товарів, що є предметом договору;

відповідальність за порушення строків проведення товарообмінних операцій за договором: перевищення встановлених строків ввезення товарів за бартерним договором - пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором (проте загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розмір заборгованості).

1.5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

Регулювання відносин, пов'язаних з укладенням та виконання цієї категорії договорів на реалізацію майна, забезпечується:

Господарським кодексом України (статті 275-277); Цивільним кодексом України (ст. 714); законами:

від 16.10.1997 р. "Про електроенергетику" (регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, конкуренцією та захистом прав споживачів);

від 20.04.2000 р. "Про природні монополії" (регулює діяльність суб'єктів природних монополій в Україні, до яких належить більшість підприємств, що здійснюють постачання енергетичними та іншими ресурсами);

підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі Правилами користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. (діє в редакції постанови НКРЕ від 22 серпня 2002 р. № 928).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати іншій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів і дотримуватися передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Предметом договору є окремі види енергії (можуть бути й інші ресурси - наприклад, аміак, гаряча та/або холодна вода), що відповідають державним стандартам або технічним умовам.

Укладення такого договору має свої особливості, оскільки в більшості випадків постачальник є природним монополістом, а постачання здійснюється через приєднану мережу. Відтак постачальник зобов'язаний укласти такий договір на вимогу споживачів (абонентів), що володіють відповідними технічними засобами для одержання енергії (інших природних ресурсів).

Особливості визначення умов договору:

загальна кількість енергії (ресурсів), що постачається, визначається за погодженням сторін або в межах ліміту (якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на державні потреби);

показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі ДСТ, ТУ шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язковим для сторін договору;

строки постачання, що погоджуються сторонами, повинні забезпечувати ритмічність і безперебійність надходження енергії (інших ресурсів) споживачеві (абонентові); при цьому основним обліковим періодом є декада, з коригуванням обсягів протягом доби (можливо, й погодинно, з визначенням часу та тривалості максимальних і мінімальних навантажень);

розрахунки здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до законодавства; при цьому зазвичай застосовується попередня оплата;

користування енергією здійснюється відповідно до встановлених правил;

абонент (основний абонент) має право відпускати енергію (інші ресурси) приєднаним до його мереж вторинним абонентам (субабонентам) на підставі укладених з ними договорів (в цьому випадку абонент виступає як постачальник, а субабоненти - абонентами); перелік субабонентів основний абонент має повідомляти постачальнику, за яким зберігається право контролю енергомереж і приладів абонентів і додержання субабонентами правил користування енергією (ресурсами).

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про поставки, якщо інше не передбачено законом або не випливає із суті відносин сторін.