Господарське право - Вінник О.М. - 4. Заходи щодо стимулювання інноваційної діяльності

У сфері інноваційної діяльності держава застосовує стимули двох видів - позитивні та негативні. До перших (позитивних) належать пільги та переваги, що надаються суб'єктам інноваційної діяльності з метою їх заохочення до здійснення такої діяльності.

Позитивне стимулювання інноваційної діяльності включає; фінансову підтримку та пільги.

Фінансова підтримка за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів (у межах коштів, передбачених відповідними бюджетами) може надаватися у таких формах (ст. 17 Закону "Про інноваційну діяльність"):

а) повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації)

пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів;

б) часткового (до 50%) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної

індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів

за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб'єктів інноваційної діяльності;

в) повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Державного бюджету

України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним

банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних

проектів;

г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

д) майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України "Про страхування".

Закон "Про інноваційну діяльність" (до внесення в нього змін відповідно до Закону № 2505-IV від 25.03.2005) передбачав також (статті 211 22) право суб'єктів інноваційної діяльності на отримання таких пільг: а) податкових, б) амортизаційних; в) митних. Слід, однак, зазначити, що протягом наступних років дія статей 21 і 22 Закону "Про інноваційну діяльність" стосовно цих пільг призупинялася згідно з законами від 26.12.2002 р. "Про Державний бюджет України на 2003 рік", від 27.11.2003 р. "Про Державний бюджет та 2004 рік", а Законом від 25.03.2007 р. статті 21-22 були виключені із Закону "Про інноваційну діяльність".

Позитивно стимулювання трансферу технологій як різновиду інноваційної діяльності відповідно до Закону України від 14.09.2006 р. "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" може здійснюватися шляхом:

кредитування трансферу технології"! (ст. 21): підприємствам, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, Національної та галузевих академій наук, що здійснюватимуть випуск продукції за державним замовленням, за рішенням Кабінет}' Міністрів України, виключно у межах повноважень, встановлених законом про Державний бюджет України, можуть надаватися державні гарантії щодо погашення кредитів комерційних банків, наданих для придбання технологій та їх складових, необхідність застосування яких визначена потребами держави і суспільства у цих технологіях;

субсидіювання трансферу технологій (ст. 22 на трансфер технології), що здійснюється за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, встановлюється режим його цільового субсидіювання в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік; цільові субсидії встановлюються у розмірах: а) суми податку на прибуток підприємств, одержаного від впровадження зазначених технологій, нарахованої за період та у порядку, що встановлені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"; б) суми ввізного мита, що нараховується згідно з митним законодавством України при ввезенні в Україну для реалізації проектів трансферу технологій, устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, що не виробляються в Україні.

Негативні стимули у формі відповідальності за порушення вимог інноваційного законодавства та умов договорів інноваційного характеру спрямовані на захист публічних інтересів у цій сфері, а також законних приватних інтересів суб'єктів інноваційної діяльності та тих її учасників, що належать до інноваційної інфраструктури. Система негативних стимулів у формі відповідальності за порушення вимог інноваційного законодавства виконує не лише стимулюючу, а й інші функції - попередження правопорушень у сфері інноваційної діяльності, контролю за ефективністю діяльності її суб'єктів, інформування учасників інноваційної діяльності про результати діяльності - як їх власної, так і їх партнерів, контрагентів, виробників інноваційної продукції.

Негативне стимулювання застосовується у таких формах: відшкодування збитків (застосовується у разі порушення договірних зобов'язань)' сфері інноваційної діяльності, завдання шкоди її суб'єктам та іншим учасникам);

оперативно-господарських санкцій (дострокове розірвання в установленому порядку договорів інноваційного характеру у разі грубого порушення іншою стороною договірних зобов'язань; зміна порядку оплати виконання - відповідно до умов договору - з метою уникнення повторення порушень строків оплати; прийняття виконання після застосування спеціальної процедури, передбаченої договором на випадок виявлення порушень щодо якості виконання, та ін.);

адміністративно-господарські санкції, а саме:

а) позбавлення передбачених законом пільг (так, у ризі використання сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, ввезених в Україну без сплати ввізного мита та податку на додану вартість, згідно з положеннями ч. 1 ст. 20 Закону "Про інноваційну діяльність", не для потреб виконання інноваційного проекту ввізне мито та податок на додану вартість сплачуються до бюджету в повному обсязі; при цьому платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, та суму ввізного мита і податку та додану вартість, що мали були сплачені при ввезенні на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на суму податків, виходячи зі 120% облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, за період їх нецільового використання);

б) стулювання державної реєстрації інноваційного/пріоритетного інноваційного проекту та запису про реєстрацію у Реєстрі до закінчення строку дії свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту (здійснюється спеціально

уповноваженим органом у сфері інноваційної діяльності України за результатами

аналізу даних моніторингу виконання такого проекту на підставі рішення, погодженого Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних

структур інших типів та затвердженого наказом MOM України);

в) анулювання державної реєстрації інноваційної структури та виключення її

з Державного реєстру інноваційних структур (здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері інноваційної діяльності України у разі виявлення невідповідності її діяльності критеріям, визначеним Комісією з організації діяльності

технологічних парків та інноваційних структур інших типів).

Закон "Про інноваційну діяльність" містить положення щодо відповідальності спеціально уповноваженого органу у сфері інноваційної діяльності за повноту і достовірність експертизи і за збереження конфіденційної інформації, пов'язаної з інноваційними проектами. Неправомірні кваліфікація і державна реєстрація проекту як інноваційного тягнуть за собою відповідальність згідно з законом. Правопорушеннями при кваліфікуванні і державній реєстрації інноваційних проектів вважаються:

а) прийняття рішення про кваліфікування інноваційного проекту і його державну реєстрацію без проведення експертизи;

б) фальсифікація висновків експертизи;

в) вчинення дій, що перешкоджають проведенню експертизи;

г) умисне примушування або створення для експертів чи експертних комісій

обставин, які зумовлюють необ'єктивне проведення експертизи;

д) переслідування експертів за підготовлені ними висновки, несприятливі для

тієї чи іншої особи чи організації;

е) залучення до експертизи посадових осіб та фахівців, безпосередньо заінтересованих у результатах експертизи;

є) розголошення конфіденційної інформації, пов'язаної з розглядуваними інноваційними проектами.

За подібні порушення можуть застосовуватися різні види та форми юридичної відповідальності. У разі якщо подібні дії завдали шкоди учасникам інноваційної діяльності, вони підлягають відшкодування за рахунок спеціально уповноваженого органу у сфері інноваційної діяльності України. Крім тоги, посадові особи, в діях яких є склад відповідного адміністративного правопорушення, злочину чи дисциплінарного проступку, можуть бути притягнені відповідно до адміністративної, кримінальної чи дисциплінарної відповідальності.

Стимулювання ІД - заходи, що прямо чи опосередковано спонукають учасників господарського життя до участі в інноваційній діяльності та/або дотримання в процесі п встановлених вимог актами законодавства та договорами, що опосередковують таку діяльність

Позитивне стимулювання забезпечує надання передбачених законом переваг суб'єктам ІД, що враховують публічні і інтереси при здійсненні ІД 1

Фінансова підтримка за рахунок Державного бюджету України, бюджету АР Крим, місце­вих бюджетів (у межах коштів, передбачених відповідними бюджетами) може налапатися у таких формах (ст. 17 Закону "Про інноваційну діяльність"):

а) повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритет­них інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюдже­ту АР Крим та коштів місцевих бюджетів;

б) часткового (до 50%) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індекса­ції) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бю­джет)' АР Крим та коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб'єктів інноваційної діяльності;

в) повної чи часткової компенсації (за раху­нок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету АР Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;

г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріори­тетних інноваційних проектів;

д) майнового страхування реалізації іннова­ційних проектів у страховиків відповідно до Закону України "Про страхування".

Пільги: податкові; митні та ні. (якщо вони передбачаються актами законодавства): для ма­лих підприємств; суб'єктів СЕ, технологічних парків та ін.

Сприяння ІД в іншій формі: підготовка фа­хівців, підвищення кваліфікації працівників інноваційних структур, організація наукових та науково-практичних конференцій, обмін досвідом; передбачені договором переваги для виконавця, який належним або покраще­ним способом виконує договірні зобов'язання щодо розробки інноваційного проекту та/або його реалізації тощо

Негативне стимулювання спонукає суб'єктів інноваційної діяльності діяти правомірно, щоб уникнути несприятливих наслідків застосування заходів відповідальності за недотримання правил здійсненні ІД

I. Відшкодування збитків (застосовується у разі порушення договірних зобов'язань у сфері іннова­ційної діяльності, завдання шкоди її суб'єктам та іншим учасникам)

II. Оперативно-господарських санкцій (достроко­ве розірвання в установленому порядку договорів інноваційного характеру у разі грубого порушення іншою стороною договірних зобов'язань; зміна по­рядку оплати виконання - відповідно до умов до­говору - з метою уникнення повторення порушень строків оплати; прийняття виконання після засто­сування спеціальної процедури, передбаченої дого­вором на випадок виявлення порушень щодо якості виконання, та ін.)

III. Адміністративно-господарські санкції, а саме:

(а) позбавлення передбачених законом пільг (так, у разі використання сировини, матеріалів, устатку­вання, обладнання, комплектуючих та інших това­рів, ввезених в Україну без сплати ввізного мита та податку па додану вартість згідно з положеннями частини першої статті 20 Закону "Про інноваційну діяльність", не для потреб виконання інноваційного проекту ввізне мито та податок на додану вартість сплачуються до бюджету в повному обсязі; при цьо­му платник податку зобов'язаний збільшити подат­кові зобов'язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося такс порушення, на суму ввізного мита і податку на додану вартість, що мали бути спла­чені при ввезенні на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на суму податків, виходячи із 120 відсотків облікової ставки НБУ, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, за період їх нецільового використання);

(б) анулювання державної реєстрації інноваційно­го проекту та запису про реєстрацію у Реєстрі до закінчення строку дії свідоцтва про державну реє­страцію інноваційного проекту (здійснюється МОН України за результатами аналізу даних моніторингу виконання такого по счету на підставі рішення, пого­дженого Комісією з організації діяльності техноло­гічних парків та інноваційних структур інших типів та затвердженого наказом МОН України);

(в) анулювання державної реєстрації інноваційної структури та виключення її з Державного реєстру інноваційних структур

Контрольні запитання

1. В яких значеннях застосовується поняття "капітальне будівництво" ?

2. В яких формах може здійснюватися капітальне будівництво?

3. Скільки основних стадій має процес капітального будівництва?

4. Які основні нормативно-правові акти регулюють відносини, що складаються в процесі капітального будівництва?

5. Розкрийте поняття "будівельні правовідносини".

6. Яким чином проявляється комплексний характер будівельних правовід­носин?

7. Які категорії осіб беруть участь у будівельних правовідносинах?

8. Наскільки значною є роль держави як учасника будівельних правовідносин ?

9. На яке відомство покладаються функції спеціально уповноваженого органу держави у сфері капітального будівництва?

10. У чому полягають основні функції спеціально уповноваженого органу дер­жави у сфері капітального будівництва?

11. Які види діяльності у сфері капітального будівництва підлягають ліцензу­ванню?

12. В чому проявляється державне регулювання відносин у сфері капітального будівництва?

13. Яка мета проведення державної експертизи інвестиційних проектів будівни­цтва?

14. В якому порядку здійснюється прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію?

15. Які форми відповідальності застосовуються до порушників законодавства про капітальне будівництво?

1б. Чи застосовується повне відшкодування збитків за порушення умов догово­ру (контракту) на капітальне будівництво?

17. Які види господарсько-правових санкцій застосовуються у вертикальних від­носинах з капітального будівництва? Які органи можуть застосовувати такі санкції?

18. Який вид та форми неустойки передбачені ГК за порушення умов договору підряду на капітальне будівництво?