Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у різноманітних формах. Закон "Про режим іноземного інвестування" (ст. 3) розрізняє численні шляхи (називаючи їх формами) інвестування, а саме:
часткової участі у підприємствах чи інших організаціях корпоративного типу, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств; при цьому можуть використовуватися усі організаційно-правові форми господарських організацій корпоративного типу (господарські товариства, кооператив, господарське об'єднання, промислово-фінансова група);
створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, у порядку, передбаченому законодавством України;
створення філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб; представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, що відкриваються в Україні, повинні реєструватися згідно зі ст. 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"; порядок реєстрації визначається Інструкцією про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18.01.1996 р. № ЗО;
придбання у власність діючих підприємств повністю;
не заборонене законами України придбання нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
придбання інших майнових прав;
в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.
Узагальнивши вищезазначені положення Закону "Про режим іноземного інвестування", можна виділити дві основні правові форми іноземного інвестування: корпоративну та договірну, які можуть поєднуватися (наприклад, у разі створення кількома особами, за участі іноземного інвестора/інвесторів, господарського товариства; укладення засновницького договору в такому випадку є обов'язковою передумовою інвестування в корпоративній формі).
4.1. Корпоративна форма іноземного інвестування
Корпоративна форма іноземного інвестування має місце у разі:
створення іноземним інвестором самостійно чи за участю українських суб'єктів господарювання господарських організацій;
набуття іноземним інвестором корпоративних прав діючої господарської організації чи цілісного майнового комплексу унітарного підприємства;
створення іноземним інвестором з правами юридичної особи філії чи представництва, реєстрація яких здійснюється відповідно до Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18.0J.1996 р. № ЗО.
Особливу роль серед організаційно-правових форм іноземного інвестування відіграють підприємства з іноземними інвестиціями та іноземні підприємства, особливості правового статусу яких визначаються ГК України (ч. 2 ст. 63, статті 116-117) та Законом "Про режим іноземного інвестування" (оперує лише поняттям підприємства з іноземними інвестиціями - п. Зет. 1, статті 16-21).
Підприємством з іноземними інвестиціями визнається підприємство (господарська організація) будь-якої організаційно-правової форми, в статутному фонді якого не менше 10% становить іноземна інвестиція.
Іноземне підприємство є різновидом підприємства з іноземними інвестиціями. Характерною ознакою іноземного підприємства є 100-відсоткова іноземна інвестиція в його статутному капіталі (фонді).
Набуття спеціального статусу - підприємства з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства - відбувається з дня зарахування іноземної інвестиції на баланс такої організації.
Іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, у тому числі внески до статутного фонду таких підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України. При цьому перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України.
До установчих документів підприємств з іноземними інвестиціями (іноземного підприємства) ставляться спеціальні вимоги: крім відомостей, передбачених законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, вони також повинні містити відомості про державну належність засновників такого підприємства.
Іноземна юридична особа, засновуючи або беручи участь у заснуванні на території України суб'єкта підприємницької діяльності, повинна засвідчити свою реєстрацію у країні місцезнаходження відповідним документом, яким може бути витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо.
Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. Порядок пропуску такого майна на територію України визначається ст. 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" та постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. № 937 "Про порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна".
Підприємство з іноземними інвестиціями є самостійним у здійсненні господарської діяльності. Воно самостійно визначає умови реалізації продукції (робіт, послуг), включаючи ціну на них, якщо інше не передбачено законодавством України.
Продукція цих підприємств не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови їх сертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями (іноземних підприємств) здійснюється у загальному для всіх суб'єктів підприємницької діяльності порядку, тобто відповідно до податкового законодавства України.
Охорона та здійснення підприємствами з іноземними інвестиціями прав інтелектуальної власності забезпечується згідно з законодавством України. Ці підприємства самостійно приймають рішення про патентування (реєстрацію) в Україні та за кордоном винаходів, промислових зразків, товарних знаків та інших об'єктів інтелектуальної власності, які їм належать, керуючись при цьому українським законодавством.
Законом можуть бути визначені галузі господарювання та/або території, в яких встановлюється загальний розмір участі іноземного інвестора, а також території, на яких діяльність підприємств з іноземними інвестиціями (іноземних підприємств) обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.
Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затв. постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 280, виділяє такі різновиди корпоративного інвестування за критерієм об'єкта інвестування:
а) портфельне (передбачає придбання цінних паперів, їх похідних та інших
фінансових активів за кошти на фондовому ринку);
б) пряме (полягає у придбанні об'єктів нерухомого та рухомого майна та
пов'язаних з ним майнових прав, а також внесення коштів і майна до статутного
фонду (статутного капіталу) юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані цією юридичною особою).
Для портфельного інвестування в Україну іноземний інвестор має право:
перераховувати на поточний рахунок торговця цінними паперами в уповноваженому банку іноземну валюту з-за кордону;
відкрити інвестиційний рахунок та перераховувати на нього іноземну валюту з-за кордону;
зараховувати ввезену в Україну в межах, визначених Національним банком України, і задекларовану митним органом під час в'їзду в Україну готівкову іноземну валюту, що визнається вільноконвертованою (за наявності митної декларації або документа банку про одержання іноземним інвестором готівкової іноземної валюти), на поточний рахунок фізичної особи-нерезидента в уповноваженому банку;
перераховувати іноземну валюту з поточного рахунку фізичної особи-нерезидента в уповноваженому банку на власний інвестиційний рахунок або на інвестиційний рахунок іноземного інвестора - юридичної особи;
перераховувати з інвестиційного рахунку іноземну валюту на поточний рахунок торговця цінними паперами;
перераховувати кошти в гривнях, отримані як прибутки, доходи, інші кошти, одержані іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні з інвестиційного рахунку на поточний рахунок торговця.
Для прямого інвестування в Україну іноземний інвестор має низку вищезгаданих та деякі специфічні права, а саме:
• перераховувати безпосередньо на поточний рахунок резидента іноземну ва люту з-за кордону;
відкрити інвестиційний рахунок та перераховувати на нього іноземну валюту з-за кордону;
зараховувати ввезену в Україну в межах, визначених Національним банком України, і задекларовану митним органом під час в'їзду в Україну готівкову іноземну валюту, що визнається вільно конвертованою (за наявності митної декларації або документа банку про одержання іноземним інвестором готівкової іноземної валюти) на поточний рахунок фізичної особи-нерезидента и уповноваженому банку;
перераховувати іноземну валюту з власного поточного рахунку фізичної особи-нерезидента в уповноваженому банку на власний інвестиційний рахунок іноземного інвестора - фізичної особи або на інвестиційний рахунок іноземного інвестора - юридичної особи;
перераховувати з інвестиційного рахунку іноземну валюту на поточний рахунок резидента;
здійснювати продаж іноземної валюти з інвестиційного рахунку та зараховувати на інвестиційний рахунок кошти в гривнях, отримані від продажу іноземної валюти, для подальшого здійснення прямої інвестиції;
перераховувати кошти в гривнях, отримані як прибутки, доходи, інші кошти, одержані іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, з інвестиційного рахунку на поточний рахунок резидента.
Розрахунки за об'єкти інвестування здійснюються виключно через рахунки, відкриті в уповноважених банках.
Здійснюючи корпоративне (портфельне чи пряме) інвестування, іноземний інвестор має право:
розмістити інвестиційний вклад в іноземній валюті на підставі укладеного з уповноваженим банком в письмовій формі договору банківського вкладу;
перераховувати кошти в іноземній валюті на інвестиційний вклад з інвестиційного рахунку та з власних рахунків за кордоном, додержуючись при цьому письмової форми договору, що є обов'язковою умовою взаємовідносин між уповноваженим банком та іноземним інвестором;
перерахувати іноземну валюту з інвестиційного рахунку на поточний рахунок резидента для розрахунків за об'єкт інвестування без індивідуальної ліцензії Національного банку України на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.
4.2. Договірна форма іноземного інвестування
ТЕМА 29. СПЕЦІАЛЬНІ РЕЖИМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ
1. Правовий режим спеціальних (вільних) економічних зон
1.1. Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон
1.2. Система нормативно-правових актів про спеціальні (вільні) економічні зони
1.3. Порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон
1.4. Управління спеціальними (вільними) економічними зонами
1.5. Особливості правового регулювання господарювання у спеціальних (вільних) економічних зонах
2. Правовий режим концесійної діяльності