Господарське право України - Несинова С.В. - 21.1. Порядок зміни та розірвання господарських договорів

21.1. Порядок зміни та розірвання господарських договорів.

21.2. Припинення господарських договорів.

21.3. Належне виконання господарських договорів.

21.4. Господарсько-правові засоби забезпечення належного виконання господарських зобов'язань.

21.1. Порядок зміни та розірвання господарських договорів

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені у ЦК України, згідно з якими зміна або розірвання договору допускається:

- за згодою сторін, якщо ця можливість обумовлена в договорі, а в актах законодавства закріплено право вимагати цього (крім договорів на користь третьої особи). Зміна або розірвання виникають з моменту висловлювання наміру скористатись своїм правом (ст. 651 ЦК України);

- за взаємною згодою у зв'язку з істотними змінами обставин (ст. 652 ЦК України): на відміну від форс-мажору - виконання можливе, проте не є вигідним для сторін. Наприклад, договір купівлі-продажу після прийняття закону про необхідність отримати ліцензію для реалізації товару, в результаті чого постачальник не має наміру займатись поставкою. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом (наприклад, згідно зі ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків);

- за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі:

1) істотного порушення договору іншою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України);

2) якщо сторона - ініціатор зміни або розірвання договору не отримала відповіді протягом 20 днів, або отримала негативну відповідь іншої сторони (ч. 4 ст. 188 ГК України): з причин інших, не пов'язаних з істотними змінами обставин.

3) якщо договір не приведений у відповідність до істотних змін обставин або щодо його розірвання не досягнуто згоди сторін (ч. 2 ст. 652 ЦК України) за наявності одночасно таких умов:

а) при укладенні договору сторони не могли передбачити можливість настання таких змін;

б) зміни у зв'язку з причинами, які сторона договору не може усунути;

в) виконання договору на нових умовах порушує майновий баланс;

г) договір не містить положень, що ризик змін повинна нести зацікавлена сторона.

Згідно зі ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно з вимогами цієї статті ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором у вигляді додаткової угоди про зміну умов договору, його розірвання, проведення новації, надання відступного замість виконання зобов'язання тощо. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, в двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Рішення може являти собою:

- згоду на зміну (розірвання) договору - повертається підписаний екземпляр додаткової угоди зацікавленій стороні;

- відмову від зміни (розірвання) договору або ненадання відповіді на зроблену пропозицію у встановлений законом строк;

- згоду змінити договір, проте на інших умовах - оформлюється протокол узгодження розбіжностей до додаткової угоди.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності цим рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору здійснюється у тій формі, в якій укладено основний договір (наприклад, нотаріально посвідчена письмова форма, державна реєстрація договору).

Ст. 206 ГК України зазначає, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених ст. 188 ГК України. Державний контракт підлягає розірванню у разі зміни або скасування державного замовлення, яким передбачено припинення дії контракту, з моменту, коли про це стало відомо сторонам зобов'язання. Наслідки розірвання державного контракту для його сторін визначаються відповідно до закону.

Договір вважається зміненим або розірваним з моменту:

- підписання додаткової угоди;

- нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації (ст. 640 ЦК України);

- набрання чинності рішення суду (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

Наслідками зміни та розірвання договору є: у разі зміни договору - зобов'язання виконувати договір на нових умовах; у разі розірвання - припинення зобов'язань за договором.

За загальним правилом ч. 4 ст. 653 ЦК України з моменту зміни або розірвання договору сторони не можуть вимагати того, що було ними вже виконано, за виключенням випадку, коли це передбачено законом або договором.