Господарське право України - Несинова С.В. - 25.3. Прийняття вантажу до перевезення та отримання вантажу в пункті призначення. Зміни умов перевезення

Вантаж для перевезення приймається перевізником залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального та незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає в момент прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності і збереження його в процесі перевезення та має право застрахувати вантаж. Правила прийняття вантажу до перевезення деталізовані в транспортних кодексах, статутах.

Так, згідно з Кодексом торговельного мореплавства (ст. 142) вантажі, для яких необхідна тара і упакування для попередження втрати, пошкоджень, повинні пред'являтись для перевезення в цілій тарі або упакуванні, що б забезпечило збереження вантажу в процесі перевезення. На кожному вантажному місці повинна бути нанесена повне та чітке маркування, передбачене правилами морського перевезення вантажів. Вантажовідправник повинен своєчасно передати всі документи, які стосуються вантажу, і які необхідні згідно з портовими, митними, санітарними та іншими адміністративними правилами. Після прийняття вантажу для перевезення перевізник, капітан чи агент перевізника зобов'язані видати вантажовідправнику коносамент, який є доказом прийняття перевізником вантажу, який в цьому коносаменті вказаний.

У випадках, якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачені спеціальні документи, які підтверджують якість та інші властивості вантажу, який перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізнику разом з вантажем. Так, наприклад, згідно зі Статутом залізниці України вантажовідправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, або сертифікат на продукцію, якщо вона підлягає сертифікації, а також на її тару.

Згідно зі ст. 310 ГК України перевізник зобов'язаний повідомити вантажоодержувача про прибуття вантажу на його адресу.

Вантажоодержувач зобов'язаний прийняти вантаж, який прибув. Він має право відмовитись від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним призначенням.

Згідно з Кодексом торговельного мореплавства, а саме ст. 162 вантаж видається в порту призначення:

а) за іменним коносаментом - одержувачу, який вказаний в коносаменті, або особі, якій коносамент був переданий за іменним передаточним написом або в іншій формі з дотриманням правил, встановлених для передачі боргової вимоги;

б) за ордерним коносаментом - вантажовідправнику або вантажоодержувачу залежно від того, складений коносамент "наказу відправника" або "наказу одержувача", а при наявності в коносаменті передаточного напису - особі, яка вказана останньою із безперервного ряду передаточних написів, або пред'явнику коносаменту з останнім бланковим підписом;

в) за коносаментом на пред'явника - пред'явнику коносамента.

Вантажоодержувач та перевізник мають право вимагати до видачі вантажу огляду та (або) перевірки його кількості. Якщо при прийомі вантажу, який перевозиться за коносаментом, вантажоодержувач письмово не заявив перевізнику про недостачу або пошкодження вантажу, то вважається, що вантажоодержувач отримав вантаж згідно з умовами коносаменту, якщо інше не буде доведено. Якщо вантаж був оглянутий та перевірений вантажоодержувачем спільно з перевізником, одержувач може не робити вказаної заяви. У випадках, коли втрата, недостача чи пошкодження не могли бути виявлені при звичайному способі прийому вантажу, то заява перевізнику може бути зроблена вантажоодержувачем протягом трьох діб після прийому вантажу.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється в момент його видачі вантажоодержувачу в пункті призначення.

Якщо вантажоодержувач не затребував вантаж, що прибув в установлений строк, або відмовився його прийняти, перевізник має право залишити вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це. Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом 30 днів після спливу строку його доставки вважається втраченим, якщо більш тривалий строк не встановлений договором.

Вантаж, який не отриманий протягом місяця після повідомлення перевізником вантажоодержувача, вважається не витребуваним вантажоодержувачем та реалізується у встановленому законом порядку.

Зміни умов перевезення. Згідно зі ст. 309 ГК України вантажовідправник має право в порядку, встановленому транспортними кодексами або статутами, отримати назад зданий для перевезення вантаж до його відправлення, замінити вказаний в перевізному документі вантажовідправника вантаж (до його видачі адресату), розпорядитись вантажем у випадку неприйняття його вантажоодержувачем або у випадку неможливості видачі вантажу вантажоодержувачу.

Правила зміни умов перевезення деталізують транспортні кодекси та статути. Наприклад, згідно з п. 43 Статуту залізниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6.04.1998 р. № 457 вантажовідправник має право змінити вказаного в накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Заява про зміну вантажоодержувача подається начальнику станції відправлення з додатком вантажної квитанції. У випадку неможливості надання цієї квитанції, відправник надає копію письмового чи телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоодержувача про таку зміну. Залізниця виконує розпорядження вантажовідправника тільки в тому випадку, якщо вантаж не виданий вантажоодержувачу. Залізниця може за заявою вантажовідправника, вантажоодержувача змінити станцію призначення вантажу, який прийнятий для перевезення з оплатою витрат за договірним тарифом. В усіх випадках зміни вантажоодержувача чи станції призначення підприємство, організація чи громадяни, за заявою яких здійснена така зміна, несуть відповідальність перед попереднім вантажоодержувачем за наслідки такої зміни та зобов'язані відрегулювати розрахунки між вантажовідправниками, попередніми адресатами та фактичними вантажоодержувачами.

У випадках переривання чи припинення перевезення вантажів через незалежні від перевізника обставини, він (перевізник) зобов'язаний повідомити вантажовідправника та отримати від нього відповідне розпорядження щодо вантажу.