Екологічне право України - Шуміло О.М. - 8. Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Відповідальність за порушення водного законодавства

Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства , геології, місцевими радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством. У разі, якщо позивачем виступає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства, то його органи на місцях звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів на відшкодування збитків, завданих порушеннями водного законодавства.

Особливістю є те, що спори з питань використання та охорони вод, які виникають з іншими державами, а також між іноземними юридичними особами і громадянами та власником вод, розглядаються відповідно до законодавства України.

Інституту відповідальності за порушення водного законодавства притаманні основні риси відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Так, у разі порушення водного законодавства винна особа може бути притягнута до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності згідно із законодавством України.

Адміністративна відповідальність є найбільш поширеним видом юридичної відповідальності, що застосовується за порушення норм водного законодавства. Нормативною базою застосування адміністративної відповідальності є ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", КУпАП та ВК України.

КУпАП передбачає в ст. 48, 59-62 відповідальність за порушення водного законодавства.

Чинне кримінальне законодавство має досить обмежений набір норм, що передбачають кримінальну відповідальність за А порушення водного законодавства. Кримінальна відповідальність ^ за порушення правил охорони вод передбачена в ст. 242, а ст. 243 КК України передбачає відповідальність за забруднення моря.

Рідше застосовується дисциплінарна відповідальність за порушення водного законодавства, яка передбачає порушення винною особою своїх трудових обов'язків.

ВК України передбачає перелік порушень законодавства, згідно з яким винні особи несуть відповідальність при:

1) самовільному захопленні водних об'єктів;

2) забрудненні та засміченні вод;

3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;

9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їхньої роботи;

10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;

11) використанні земель водного фонду не за призначенням;

12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;

13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;

14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.

Цей перелік не є вичерпним, і законодавством України може бути встановлена відповідальність й за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Пункти переліку кореспондуються із відповідною статтею КК України або КУпАП і мають обов'язково застосовуватись у сукупності із ВК України.

Окремо розглядається відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства. Так, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Цивільно-правова відповідальність передбачає (в першу чергу) покриття правопорушником шкоди, що завдана особі (здоров'ю) та майну потерпілого суб'єкта - відповідно юридичній чи фізичній особі. Цивільно-правова відповідальність може застосовуватися одночасно в поєднанні з іншими видами відповідальності: кримінальної, адміністративної та дисциплінарної.

ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" в ст. 69 розкриває особливості застосування цивільної відповідальності за шкоду, яка заподіяна внаслідок порушення екологічного законодавства і підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне використання води, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Аналізуючи норми водного та екологічного законодавства, можна дійти висновку, що ВК України передбачає відшкодування збитків, а ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" - відшкодування шкоди. Однак поняття шкоди є більш широким і включає в себе збитки, тому в природоохоронному законодавстві необхідно виробити єдину термінологію для того, щоб визначитись, що стягувати.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, здійснюється за допомогою відповідної Методики. Вказана Методика спрямована на реалізацію Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи "Про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства" від 15 лютого 2006 року і розроблена відповідно до ВК України та ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища".

Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

- забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин зі зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових і промислових відходів та обумовлені:

самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування;

забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин зі зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Методика не застосовується у випадках оцінки шкоди, заподіяної:

- здоров'ю і майну громадян, майну юридичних осіб, а також водним біоресурсам у результаті погіршення екологічного стану водних об'єктів;

- водним об'єктам у результаті стихійного лиха;

- затопленням і підтопленням сільськогосподарських угідь, будинків, споруд і комунікацій при руйнуванні гідротехнічних споруд на водних об'єктах.

Методика не поширюється на розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок:

o порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

o порушення правил експлуатації та режимів роботи водогосподарських споруд і пристроїв, а також пошкодження цих споруд;

o самовільного проведення гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

o самовільного каптажу джерел;

o руйнування природного стану русел річок, струмків і водостоків.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їхньої експлуатації, здійснюється за допомогою відповідної Методики. Вона розроблена згідно зі ст. 68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 111 ВК України та Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів .

Методика встановлює єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства. Вона є обов'язковою для використання органами Держводгоспу України, які здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, у порядку, встановленому законодавством України, і може застосовуватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Завдані збитки розраховуються органами Держводгоспу в тому випадку, якщо вони завдані суб'єктами господарювання, які використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність на землях водного фонду (крім земель водного фонду, зайнятих морями та островами на них), а також суб'єктами, розташованими за межами земель водного фонду, які звітують про використання вод за формою державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп).

Постанова Пленуму ВС України "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля"1 9 роз'яснює, що у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, ст. 111 ВК України, ст. 1166, 1192 ЦК України. Розмір шкоди при цьому визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

При вирішенні справ, пов'язаних із відшкодуванням збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, необхідно керуватися Постановою КМ України "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України" і Положенням про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України.