Екологічне право України - Шуміло О.М. - 12. Вирішення спорів у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства

Спори з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів вирішуються в установленому порядку органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища, судами.

Виключно судом вирішуються спори з питань володіння, користування і розпоряджання лісами, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Органи виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища вирішують спори, пов'язані з охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, що перебувають у державній власності.

Органи місцевого самоврядування вирішують спори, пов'язані з охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, що перебувають у комунальній власності.

У разі незгоди власників лісів і лісокористувачів з рішенням органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища чи органу місцевого самоврядування спір вирішується судом.

Рішення органів виконавчої влади з питань лісового господарства, охорони навколишнього природного середовища, органу місцевого самоврядування щодо спору з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів набирає чинності з дня його прийняття. Оскарження зазначеного рішення у суді зупиняє його виконання.

Виконання рішення щодо спору з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів здійснюється органом, який його прийняв. І це не звільняє особу від відшкодування збитків, завданих нею внаслідок порушення лісового законодавства.

Згідно зі ст. 105 ЛК України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у:

1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;

2) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної безпеки в лісах;

3) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу;

4) засміченні лісів побутовими і промисловими відходами;

5) порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

6) знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;

7) порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів;

8) розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу;

9) самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;

10) порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;

11) заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;

12) порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;

13) невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки;

14) знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах;

15) введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів;

16) порушенні строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

17) пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення;

18) знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках;

19) невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Цей перелік, наведений у ЛК України, не є вичерпним, і тому законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства. Кожному виду лісопорушення має відповідати стаття КК України або КУпАП.

Так, КУпАП України розглядає види правопорушень у галузі лісового законодавства, що містяться у таких статтях: 49 Порушення права державної власності на ліси (яка є вже дещо застарілою, бо в сучасній правовій системі відсутнє монопольне право державної власності на ліси); 64 - Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці; 65 - Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка; 65-1 - знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень; 66 - Знищення або пошкодження підросту в лісах; 67 - Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку; 68 - Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини; 69 - Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду; 70 - Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід; 71 - Введення в експлуатацію виробничих об'єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси; 72 - Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками; 73 - Засмічення лісів відходами; 74 - знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду; 75 - знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах; 76 - Знищення корисної для лісу фауни; 77 - Порушення вимог пожежної безпеки в лісах.

Законодавець і надалі посилює адміністративну відповідальність за лісопорушення. Як приклад можна навести ЗУ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за забруднення лісів".

КК України містить статті 245 і 246, що передбачають кримінальну відповідальність за знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу та незаконну порубку лісу. Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу настає у випадках, коли остання здійснювалася з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок порубки дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях (якщо при цьому заподіяно істотну шкоду), або в заповідниках чи на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

У справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК України, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні та інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилася якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; виникла ерозія грунту тощо. Якщо незаконна порубка дерев, чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях не спричинила істотної шкоди, винна особа за наявності для цього підстав несе відповідальність за статтями 64-67 КУпАП. Порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду (ст. 4 ЛК України), не тягне відповідальності за ст. 246 КК України. За наявності відповідних підстав такі дії можуть бути кваліфіковані як крадіжка, самоправство тощо.

Незалежно від того, чи притягнута винна особа до адміністративної або кримінальної відповідальності, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Це вимоги ЦК України відповідно до ст. 1166 щодо загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду.

Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. У разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їхня вартість.

Розрахунок розміру збитків, завданих лісовому господарству підприємствами, установами, організаціями та громадянами, проводиться відповідним обласним Державним управлінням екології та природних ресурсів на підставі такс для обчислення шкоди, заподіяної лісовому господарству, затверджених постановою КМ України. В Україні діють такі такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами:

- незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту;

- пошкодженням дерев і чагарників до ступеня неприпинення росту;

- знищенням або пошкодженням лісових культур, природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;

- знищенням або пошкодженням сіянців, саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях;

- самовільною заготівлею сіна та випасанням худоби на лісових ділянках;

- знищенням або пошкодженням відмежувальних знаків у лісах;

- пошкодженням сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення;

- знищенням або пошкодженням лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках;

- порушенням правил заготівлі лісової підстилки;

- порушенням правил заготівлі лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо.

Оскільки розмір заподіяної шкоди визначається в гривнях, то починаючи з 01.01.2009 р. проводиться індексація затверджених такс для обчислення розміру шкоди, завданої лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Зазначені такси застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду.

Велике значення для правильного обчислення та відшкодування шкоди, завданої лісу внаслідок порушення лісового законодавства, мають настанови Вищого господарського суду України. Так, ним було розіслано листа "Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища", у якому в п. 2.4 наведені особливості справ зі спорів, пов'язаних з порушенням законодавства про охорону та використання лісового фонду.

Практику розгляду спорів, пов'язаних із застосуванням лісового законодавства, викладено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", де у п. 6 розглянуті питання, пов'язані з порушенням лісового законодавства.

Що стосується дисциплінарної відповідальності за порушення лісового законодавства, то ст. 159 КЗпП України передбачає обов'язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, згідно з якими працівник зобов'язаний співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці; особисто вживати посильних заходів з усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу життю чи здоров'ю його самого або оточення і навколишньому природному середовищу; повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу. У разі невиконання цих вимог працівник буде притягнутий до дисциплінарної відповідальності.