Закон України "Про судоустрій і статус суддів" - Теліпко В.Е. - Розділ IX. Забезпечення судді

Стаття 129. Суддівська винагорода

1. Суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

2. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, яка передбачав доступ до державної таємниці.

3. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно:

з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014року - 12 мінімальних заробітних плат; 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат.

4. Посадові оклади інших суддів установлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом:

1) судді апеляційного суду - 1, 1;

2) судді вищого спеціалізованого суду - 1,2;

3) судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України - и.

5. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям Конституційного Суду України, які вперше призначені на посаду судді, виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 5,5 відсотка за кожен рік роботи.

6. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря судової палати, секретаря пленуму вищого спеціалізованого суду, секретаря Пленуму Верховного Суду України виплачується щомісячна доплата у розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду суддів зазначено, що "рівень оплати повинен встановлюватися так, щоб захистити суддю від тиску, спрямованого на те, щоб вплинути на зміст його рішень і взагалі на його поведінку в суді, порушуючи таким чином його незалежність і неупередженість". Рекомендація № 11(94)12 Комітету міністрів державам-членам про незалежність, ефективність і роль суддів від 13 жовтня 1994 р. акцентує увагу на тому, що рівень винагороди суддів повинен бути пропорційний їх професійному авторитету і рівню відповідальності в суспільстві.

Коментована стаття Закону "Про судоустрій і статус суддів" спрямована на імплементацію положень міжнародних та європейських норм і стандартів щодо незалежності суддів в національне законодавство, закріплює принципи, викладені в документі ООН від 6 вересня 1985 р."Основні принципи незалежності судових органів", Комітету Міністрів Ради Європи 1994 року "Рекомендації щодо незалежності, ефективності та ролі суддів", Європейській хартії про статус суддів 1998 року щодо умов оплати праці суддів та недопустимості її зменшення.

Враховуючи, що професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої (ст. 127 Конституції України), їх винагорода за роботу повинна забезпечувати відповідний життєвий рівень.

Винагорода судді складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, науковий ступінь та роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Розміри посадових окладів суддів місцевого суду визначаються як базові і встановлюються у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, що визначаються законом (зокрема, законом про Державний бюджет України) щороку. Щоправда, це положення впроваджуватиметься поетапно і досягне встановленої норми (15 мінімальних зарплат) лише 1 січня 2015 року. При цьому посадові оклади інших суддів установлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з відповідним коефіцієнтом.

Коментованим Законом суворо заборонено регулювання суддівської винагороди будь-яким іншим нормативно-правовим актом, окрім цього Закону та Закону "Про Конституційний Суд України". Це виступає однією з важливих гарантій правового статусу суддів.

Розмір заробітної плати суддів повинен забезпечити їх фінансову незалежність і не може бути зменшений без відповідної компенсації. Умови оплати праці мають бути чітко регламентовані відповідними нормативно-правовими актами. Прийняття актів, що змінюють структуру заробітної плати, передбачають її зменшення чи взагалі не забезпечують виплату, суперечить Конституції України і цьому Закону.