Закон України "Про судоустрій і статус суддів" - Теліпко В.Е. - Стаття 133. Забезпечення потреб судді, пов'язаних з його діяльністю

1. Суддя забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України мантією та нагрудним знаком.

2. Суддя забезпечується окремим кабінетом, робочим місцем та необхідними для роботи засобами.

Стаття 133 коментованого Закону встановлює засади забезпечення потреб судді, пов'язаних з його діяльністю на посаді судді. До переліку потреб судді, які Закон відносить до таких, що пов'язані з суддівською діяльністю, належать:

а) мантія і нагрудний знак судді;

б) окремий кабінет, робоче місце та необхідні для роботи засоби (комп'ютерна техніка, канцелярські вироби в достатньому для роботи обсязі тощо).

Мантія і нагрудний знак судді водночас виступають символами судової влади (детальніше про це див. коментар до ст. 16 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів").

Стаття 134. Державний захист суддів та членів їхніх сімей

1. Судді, члени їхніх сімей та їх майно перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява.

2. Вчинені у зв'язку із службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров'я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

3. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються органами внутрішніх справ.

Суддя, члени його сім'ї та їх майно знаходяться під особливим соціальним і правовим захистом держави. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 р. правові норми, що містять положення про соціальний захист суддів, не можуть бути скасовані чи змінені у бік зменшення гарантій, що містяться в них, без відповідної компенсації.

Відповідно до ч. 1 коментованої статті Закону органи внутрішніх справ зобов'язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження належного йому майна, якщо від судді надійде відповідна заява.

До заходів державного захисту цей Закон та Закон України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" відносять:

- спеціальні заходи щодо забезпечення особистої безпеки судді та членів його сім'ї, а також охорони належного йому майна. Спектр таких заходів досить широкий: від надання суддям зброї й інших засобів індивідуального захисту до встановлення сучасних технологій охоронної сигналізації у приміщеннях, де мешкають судді та члени їх сімей. Обов'язок по забезпеченню та вжиттю перелічених заходів, а також охороні приміщень судів і громадського порядку під час здійснення правосуддя покладається на Міністерство внутрішніх справ України і спеціальні підрозділи міліції (Законом "Про міліцію" передбачено існування судової міліції, завданням якої є підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорона приміщень судів, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу тощо);

- підвищену кримінальну відповідальність за вчинене у зв'язку із службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров'я, а також його близьких родичів, знищення чи пошкодження майна, погрозу вбивством, насильством чи пошкодженням їх майна;

- заходи соціального захисту суддів.

Відповідно до закону життя і здоров'я судді підлягають обов'язковому страхуванню за рахунок Державного бюджету на суму десятилітньої грошової винагороди на останній посаді. Законом передбачена виплата у випадку загибелі (смерті) судді унаслідок тілесного ушкодження чи заподіяння іншої шкоди його здоров'ю, пов'язаних із виконанням службових обов'язків, непрацездатним членам його сім'ї щомісячної грошової компенсації. Збитки, заподіяні знищенням чи пошкодженням майна судді у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, відшкодовуються державою в повному розмірі. У разі залишення посади суддя має право на солідну пенсію чи неоподатковуване щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 % від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Держава гарантує повну виплату пенсії чи довічного грошового утримання судді незалежно від заробітку, одержуваного після виходу його у відставку чи на пенсію.

Додаткові гарантії встановлюються Законом України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" від 4 березня 1998 року. Так, відповідно до ст. 6 зазначеного Закону держава забезпечує безпеку суддів, які обіймають посади Голови Конституційного Суду України та Голови Верховного Суду України, у місцях їх постійного і тимчасового перебування. Окрім того, протягом строку повноважень цих суддів також забезпечується безпека членів їх сімей, які проживають разом з ними або супроводжують їх. Після припинення повноважень зазначені посадові особи забезпечуються державною охороною протягом року, крім випадків набрання законної сили обвинувальним вироком щодо них.

Необхідно також додати, що згідно ст. 7 ЗУ "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" державна охорона може здійснюватись і щодо суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду України у разі наявності загрози їх життю чи здоров'ю. Рішення про доцільність здійснення державної охорони щодо них приймає Президент України за поданням відповідно Голови Конституційного або Голови Верховного Суду України, або за поданням Начальника Управління державної охорони України.