Бухгалтерський і податковий облік автотранспорту та перевезень - Базилюк А.В. - 6.1. Нормативна база обліку

Вивчивши цю тему, ви повинні знати:

- основні вимоги законодавства з оплати праці та їхній вплив на організацію обліку праці та її оплату;

- види оплати праці водіїв та інших працівників АТП;

- порядок оформлення табелів обліку робочого часу;

- методику відображення нарахованої оплати праці на рахунках бухгалтерського (фінансового) обліку;

- методику відображення сум заробітної плати в формах фінансової та податкової звітності.

На основі набутих знань ви повинні вміти:

- контролювати показники табеля обліку робочого часу та інших документів з оплати праці;

- складати бухгалтерські проведення на суми нарахованої оплати праці залежно від її призначення;

- складати бухгалтерські проведення на суми утримання з оплати праці працівників АТП;

- відображати нарахування оплати праці в реєстрах обліку та формах фінансової звітності.

План

6.1. Нормативна база обліку.

6.2. Склад оплати праці водіїв.

6.3. Графіки робочого часу та первинний облік.

6.4. Фінансовий облік та звітність.

6.5. Податковий облік оплати праці.

6.1. Нормативна база обліку

Вимоги трудового законодавства містяться в Кодексі законів про працю України, на нормах якого базуються всі без винятку відносини між роботодавцями і найманими робітниками. Нормативним документом, що визначає тривалість робочого часу і часу відпочинку водіїв автотранспортних підприємств, є Положення № 18.

Цей документ можна назвати шпаргалкою для бухгалтерів та економістів транспортних підприємств. Він узагальнив у собі норми відносно тривалості робочого і вільного часу водіїв і його обліку, порядку складання графіків змінності, а також щодо організації робочого часу працівників, задіяних у міжнародних перевезеннях. Розклад і графіки руху автотранспортних засобів для всіх видів перевезень повинні розроблятися відповідно до вимог наказу Мінтранспорту України від 07.06.2010 р. № 340 "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" (далі - Положення № 340).

Відповідно до Положення №18, під робочим часом варто розуміти час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, а саме:

а) керування автомобілем на маршруті (в рейсі) ;

б) стоянки (під навантаженням, розвантаженням вантажів, посадки і висаджування пасажирів, використання спеціального обладнання автомобіля наприклад автокрана);

в) зупинки (для короткочасного відпочинку, а також для огляду і технічного обслуговування автомобіля на маршруті (в рейсі) і на кінцевих пунктах);

г) простою не з вини водія;

д) виконання робіт перед виїздом на маршрут (у рейс) чи початком зміни і після повернення, закінчення зміни;

е) проведення медичних оглядів;

є) охорони автомобіля під час стоянки;

ж) проведення робіт з усунення несправностей автомобіля на маршруті (в рейсі);

з) інший, передбачений законодавством.

Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, що затверджуються від імені трудового колективу профспілковим комітетом чи закріплюється в трудовому договорі. Якщо водії, за умовами роботи, не можуть дотриматися щоденної чи щотижневої тривалості робочого часу, допускається ведення підсумкового обліку робочого часу, як правило, за місяць. Якщо тривалість робочого часу водія перевищує 12 годин, то в рейс направляються два водії.

Нормальна тривалість на тиждень - не більше ніж 40 годин (не більше ніж 8 годин на день при 5-денному робочому тижні, 7 годин - при 6-денному).

При підсумковому обліку робочого часу водія нормальна тривалість щоденної роботи не повинна перевищувати 10 годин.

Водіям автотранспортних засобів під час роботи в експедиції чи в польових умовах у разі потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Ця робота не вважається понаднормовою, і перероблений час не підлягає додатковій оплаті. Як компенсація за перероблений час водіям надається щорічна додаткова відпустка чи проводиться відповідна оплата за виконаний обсяг робіт.