Прихід до влади фашистів в Італії, Німеччині, поразка республіканців в Іспанії оживили реакційні сили по всій Європі, в тому числі у Франції. Тут виникають фашистські та профашистські організації і спілки: засновані 1927 року "Бойові хрести" (де ля Рок), які виступали за насильницьке зниження парламентського ладу, створена в 1933 року "Французька солідарність", "Патріотична молодь", сформована 1924 року, "Селянський фронт". Фашисти починають створювати свої нелегальні бойові загони, використовують будь-які помилки парламентського режиму для пропаганди своїх ідей. Наприкінці 1933 року вони використали "справу Стависького" як привід для збройного виступу. Олександр Стависький народився 1886 року в Україні поблизу Києва в родині зубного лікаря. У Франції він організував шахрайську акцію - випуск фальшивих облігацій на суму 200 000 000 франків. 9 січня 1934 року він учинив "самогубство". Оскільки Стависький був пов'язаний з багатьма депутатами і міністрами, фашисти вирішили використати цю справу як привід для приходу до влади. Вони висунули гасла "Геть крадіїв!", "Виганяйте геть депутатів!". 6 лютого 1634 року декілька десятків тисяч озброєних фашистів вийшли на вулиці Парижа. Вони намагалися прорватися до парламенту, розігнати палату депутатів і захопити будинки державних установ.
Державний переворот не відбувся. Тоді в ході вуличних боїв стала утворюватися єдність дій комуністів, соціалістів та деяких демократичних партій. 12 лютого 1934 року у всезагальній антифашистській забастовці взяли участь 4,5 млн чоловік. 27 липня 1934 року у Франції відбулося те, що не сталося в Німеччині: було підписано Пакт про єдність дій комуністів і соціалістів. Обидві партії зобов'язувалися вести боротьбу з фашизмом усіма засобами, у разі вуличних зіткнень надавати одне одному підтримку. 14 липня 1935 року склався Народний фронт Франції, куди увійшли комуністи, соціалісти та радикали. Саме тоді сформувалися ті політичні зв'язки, які виявилися у 1946 році під час проголошення Четвертої республіки у Франції. Програма Народного фронту передбачала заборону фашистських організацій, скорочення робочого тижня без зменшення заробітної плати, розширення прав профспілок, поліпшення системи соціального забезпечення, створення національного бюро з продажу зерна, встановлення стабільних цін на сільськогосподарські продукти, націоналізацію французькою банку.
У 1936 р. Народний фронт перемагає на виборах і намагається реалізувати свою програму. Важливо відзначити, що не тільки Франція, а й інші капіталістичні держави у складних економічних умовах вбачали вихід з кризи через державне втручання в економіку й соціальну сферу. З такими ідеями приходить до влади лейбористська партія в Англії, державне регулювання економіки становить основний зміст "нового курсу" Рузвельта. Саме ці ідеї підтримувалися населенням зазначених країн на виборах. Фашисти пішли в підпілля, стали влаштовувати вибухи, підпали, вбивства, створювати таємні склади зброї. Було створено таємну організацію фашистів-кагулярів.
Французькі монополії, протидіючи реалізації соціальної програми Народного фронту, вдавалися до випробуваного засобу боротьби з робітниками - "втечі капіталів". Вони стали переводити грошові засоби в іноземні банки, позбавляючи інвестицій національну промисловість, створюючи штучну господарську кризу, на хвилі якої намагалися змінити владу. І це їм удалося. До влади прийшли реакційні кола на чолі зі зрадниками і капітулянтами Пєром Лавалем і маршалом Петеном. Лаваль відкрито закликав до поразки Франції у війні з фашистською Німеччиною. їхня капітулянтська політика передбачила поразку в 1940 році Франції, яка була окупована Німеччиною протягом двох тижнів. Дякуючи за це, Гітлер дозволив на півдні в неокупованій частині Франції створити крихітну республіку зі столицею в курортному місті Віші. Вона одержала назву "Республіка Віші". П'єр Лаваль відправив до Німеччини на примусові роботи 750 тис. французів. Після розгрому фашистської Німеччини обидва зрадники - Петен і Лаваль - будуть засуджені до смертної кари. Старця Петена пощадять і замінять шибеницю тюрмою, а Лаваль буде повішений.
Уроки Національного фронту відіграли позитивну роль не тільки для Франції, а й для всіх прогресивних сил Європи. Вони довели, що перед загрозою загальної небезпеки прогресивні демократичні сили повинні знаходити спільну мову, іти на взаємні компроміси задля боротьби з силами реакції.
13. П'ята республіка
Глава 26. Німеччина
1. Конституційна хартія Пруссії 31 січня 1850 року
2. Об'єднання Німеччини. Конституція 1871 року
3. Карне уложення Німецької імперії 1871 року
4. Німецьке цивільне уложення 1896 року
5. Листопадова революція 1918 року. Веймарська конституція 1919 року
6. Встановлення фашистської диктатури
7. Утворення Федеративної Республіки Німеччини