Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В.М - Підбиття підсумків референдуму.

У різних країнах питання про підбиття підсумків вирішується по-різному. Найсуворіші критерії встановлено в Італії. Для того щоб питання, винесене на референдум, вважалося вирішеним, необхідно, щоб у референдумі взяла участь більшість виборців (тобто 50% + 1 голос) і було зібрано більшість дійсних голосів. У деяких країнах більш ліберальні вимоги. Наприклад, у Данії для того, щоб питання було вирішено, закріплюється положення, щоб кількість тих, що висловилися за конкретне рішення, була більшою, ніж кількість виборців, що висловилися проти, але не менше 40 % внесених у списки. У деяких країнах не передбачаються якісь відсотки участі, а кількість тих, що проголосували, має значно перевищувати кількість тих, хто дотримується іншої думки (тобто число голосів "за" має бути явно більшим, ніж "проти" і навпаки). Йдеться, звичайно, про оцінний підхід. Така система застосовується у Франції і США. Зауважимо, що в США референдуми проводяться лише в масштабах штату або ще на більш низькому (міському) рівні.

Часто питання, поставлене на референдум, уважається схваленим, якщо за нього було віддано більшість дійсних голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Іншими словами, скільки взяло участь виборців, не так важливо, важливо, щоб більшість із тих, що взяли участь, схвалили поставлене питання. Такий порядок, наприклад, установлено федеральним конституційним законом Австрії.

Для схвалення конституційних поправок, як правило, потрібно більше голосів, ніж для вирішення якихось простіших питань. Наприклад, у Швейцарії, якщо обговорюється поправка до федеральної конституції, щоб вона була прийнята, потрібна абсолютна більшість голосів виборців, що взяли участь у референдумі, причому така абсолютна більшість має бути отримана в більшості кантонів. Якщо вирішується питання про затвердження звичайного закону, то досить звичайної більшості голосів громадян – учасників референдуму.

Цікавим є питання про визнання результатів референдуму і взагалі про явку або неявку громадян на референдум. Іноді деякі автори вважають, що для схвалення або несхвалення питань, поставлених на референдум, потрібно дійсно більше половини виборців, інакше рішення буде нелегітимним. Але є позиція, суть якої зводиться до того, що думку активної частини народу, якщо вона навіть не становить половини або 40 % можна вважати думкою більшості громадян, тому що ті громадяни, які не приходять на вибори або на референдуми, готові прийняти рішення будь-якої більшості, а ті, хто ставиться небайдуже до політичного вибору, очевидно, точніше й адекватніше за інших оцінюють поставлені питання, і їхнє рішення може бути обов'язковим для всіх, включаючи тих, хто не прийшов на референдум.

На закінчення зазначимо, що референдум – це як правовий, так і політичний інститут. Найчастіше він призначається главою держави для того, щоб "обійти" парламент, або "по-

ставити крапку" в суперечці з представницькою владою. Важливе значення мають і умови проведення референдуму. Справді, в умовах воєнного стану, коли обмежено права і свободи громадян, говорити про вільне волевиявлення неможливо. Також результати референдумів багато в чому залежать від того, яке становище засобів масової інформації. Якщо, скажімо, супротивники поставлених на референдум питань не мають вільного доступу на радіо й телебачення, друк контролюється правлячим режимом, то про вільне волевиявлення не йдеться, оскільки більшість громадян у результаті масованої атаки засобів масової інформації не може прийняти правильне рішення, і референдум у таких випадках не визнається громадською думкою як дійсний інститут демократії, а результати його не можуть уважатися справжньою волею народу.

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте юридичне визначення політичної партії.

2. Які функції виконують політичні партії?

3. Назвіть типи політичних партій.

4. Що таке виборче право в об'єктивному і суб'єктивному розумінні?

5. Назвіть і охарактеризуйте стадії виборчого процесу,

6. Дайте визначення поняття виборчої системи.

7. У чому сутність мажоритарної виборчої системи?

8. Що таке пропорційна виборча система?

9. Які особливості має змішана виборча система? 10. Що таке референдум?

Розділ 5 ФОРМИ ДЕРЖАВИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
5.1. Поняття форми держави
Державно-правовий принцип поділу влади.
5.2. Форма державно-територіального устрою
Федеративна держава.
5.3. Форма правління в зарубіжних країнах
5.4. Форма державного режиму
Поняття політичного режиму.
Класифікація політичних режимів.
Державний режим як складова форми держави.
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru