Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В.М - 17.5. Федеральний устрій Російської Федерації

Численні національні держави і національно-державні утворення в Російській Федерації розглядались як різноманітні форми національної державності, як форми здійснення права націй на самовизначення, втілення суверенітету націй.

Федеральний устрій Росії відображає її багатонаціональний склад. Вона включає багато національних держав і національно-державних утворень, зокрема республіки, автономну область, автономні округи. Деякі автономні утворення створювались як форма національної державності не тільки одній нації, а, наприклад, двох і більше.

Формами самовизначення багатьох народів, народностей є республіки, автономні утворення у складі Російської Федерації – її суб'єкти, організовані на основі національно-територіального принципу. Усі народи, народності, етнічні групи можуть здійснювати право на самовизначення у сфері культури, освіти, розвиваючи національну культуру, свої мови, організовуючи навчання цими мовами.

Сьогодні РФ включає суб'єкти федерації, утворені за національним (національно-територіальним) принципом (республіки, автономна область, автономні округи) і за територіальним (краї, області, міста Москва і Санкт-Петербург). При цьому населення республік, автономних утворень має багатонаціональний характер; у краях, областях, двох найбільших російських містах також живуть представники багатьох націй і народностей (хоча в них, в основному, зосереджене російське населення). У сучасному федеральному устрої Росії набуває розвитку територіальний (регіональний) принцип. Ці два принципи організації суб'єктів федерації (національно-територіальний і територіальний) – також істотні характеристики федерального устрою Росії.

У Росії – декілька видів суб'єктів федерації. Загальне число суб'єктів – 89: 21 республіка, 6 країв, 2 міста федерального значення (Москва і Санкт-Петербург), автономна область, 10 автономних округів, решта суб'єктів – області. Конституція РФ допускає можливість прийняття до Російської Федерації і утворення в її складі нового суб'єкта. Це робиться в порядку, встановленому федеральним конституційним законом.

Республіки – суб'єкти РФ – це держави у складі Російської Федерації, які володіють всією повнотою державної влади поза межами компетенції Російської Федерації. Вони утворені як форми національної державності, втілюють самовизначення відповідних націй. Статус республіки визначається Конституцією РФ і конституцією республіки. Республіка має державно-правові ознаки держави у складі РФ. До них належать:

– конституція республіки, республіканське законодавство;

– система органів державної влади республіки, яка встановлюється нею самостійно відповідно до основ конституційного ладу РФ і загальних принципів організації представницьких і виконавчих органів державної влади, закріплених федеральним законом;

– територія, причому межі між суб'єктами можуть бути змінені лише з їх взаємної згоди;

– республіканське громадянство;

– державна мова;

– власні символи держави.

У складі РФ як її суб'єкти сьогодні 21 республіка. Республіїса у складі РФ – це демократична правова держава, створена в рамках РФ.

Згідно з Конституцією РФ (ст. 66) статус республіки визначається федеральною конституцією і конституцією республіки. Таким чином, Конституція РФ встановлює конституційно-правовий характер взаємовідносин між федерацією та її суб'єктами – республіками у складі РФ.

Конституційно-правовий статус республіки у складі РФ характеризується перш за все тим, що республіка є державою у складі РФ, яка володіє всією повнотою державної влади на своїй території, крім тих повноважень, які відповідно до Конституції РФ перебувають у віданні федеральних органи державної влади. Державна влада республіки виходить від її народу, що реалізував своє право на самовизначення у формі держави у складі РФ.

Конституційно-правовий статус республіки у складі РФ характеризується тим, що кожна республіка має свою територію. Межі республіки визначаються державним кордоном республіки. Республіка має внутрішню межу, що відокремлює її від іноземних держав.

Республіка володіє територіальним верховенством. Її територія є просторовою межею її влади. Територія республіки встановлена без її згоди. Межі між республікою та іншими суб'єктами РФ згідно з Конституцією РФ (ст. 38) можуть бути ' змінені зі взаємної згоди відповідних суб'єктів.

У конституції республіки встановлюється порядок висловлення такої згоди. Наприклад, зміни території республіки здійснюються шляхом референдуму. Обов'язково потрібно, щоб за переділ проголосували більше 50 % осіб, що проживають у суб'єкті федерації та мають право голосу.

Конституційно-правовий статус республіки у складі РФ характеризується також тим, що кожна республіка має свою конституційно-правову систему, яка включає конституцію республіки, республіканські закони та інші нормативні правові акти, видані в межах її компетенції.

Конституції республік приймаються ними самостійно в порядку, визначеному самою республікою, і не потребують подальшого їх затвердження найвищими органами державної влади РФ.

Закони республік, прийняті В межах їх повноважень, на території відповідних республік мають верховенство і є обов'язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами.

Республіка у складі РФ користується правом законодавчої ініціативи у Федеральних зборах РФ, а також правом самостійно визначати систему органів державної влади республіки відповідно до основ конституційного ладу, загальних принципів організації представницьких і виконавчих органів державної влади в РФ і законодавства республіки.

Кожна республіка має свій представницький і законодавчий орган (парламент), главу виконавчої влади або главу республіки (президента), свій уряд, Верховний суд і Вищий арбітражний суд. Багато республік має також свій Конституційний суд. Систему органів прокуратури в республіці очолює прокурор республіки, підлеглий генеральному прокурору РФ.

Важливим компонентом конституційно-правового статусу республіки у складі РФ є наявність республіканського громадянства. Кожна республіка має своє громадянство, яке визначається республіканським законом.

Конституційно-правовий статус республіки у складі РФ характеризується наявністю республіканської власності. Вона включає землю, її надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ тощо.

Згідно з Конституцією РФ (ст. 68) республіки мають право встановлювати свої державні мови. Республіки визнають і гарантують різні права всіх національних мов на їх збереженні і розвиток.

Республіки, крім того, володіють міжнародною правосуб'єкт-ністю. Вони мають право виступати учасниками міжнародних відносин і зовнішньоекономічних зв'язків, підписувати договори і угоди з іноземними державами, відкривати зарубіжні представництва, брати участь у діяльності міжнародних організацій.

Нарешті, одним з елементів конституційно-правового статусу республік є їх право на державну символіку, що включає державний герб, прапор і державний гімн, а також на столицю. Краї, області, міста федерального значення, автономна область, автономні округи – це державні утворення у складі РФ, що володіють усією повнотою державної влади поза межами компетенції РФ. Автономії утворено за національно-територіальним принципом, а інші з названих – за територіальним. Автономії було створено як форми національної державності відповідних народів, способи їх самовизначення. Статус цих видів суб'єктів федерації (краю, області, міста федерального значення, автономної області, автономного округу) визначається Конституцією РФ і статутом краю, області, міста федерального значення, автономної області, автономного округу. Статут приймається законодавчим (представницьким) органом відповідного суб'єкта.

Для конституційного статусу суб'єктів федерації характерна наявність таких елементів:

– статуту;

– свого законодавства;

– системи органів державної влади відповідного суб'єкта федерації, яка самостійно ним самим встановлюється відповідно до основ конституційного ладу РФ і загальних принципів організації представницьких і виконавчих органів державної влади, визначених федеральним законом;

– території, межі якої можуть бути змінені лише за взаємною згодою органів влади суміжних суб'єктів РФ.

Становище автономії може мати особливості порівняно з іншими суб'єктами. Може бути прийнятий федеральний закон про автономну область, автономний округ за поданням їх законодавчих і виконавчих органів.

Відносини автономних округів, що входять до складу краю або області, можуть регулюватися федеральним законом і договором між органами державної влади автономного округу й органами влади краю або області.

Перебування у складі РФ як суб'єкта передбачає взаємодію з федеральними органами, участь у їх роботі. Рівноправність усіх суб'єктів Російської Федерації між собою, зокрема у взаємовідносинах з федеральними державними органами, зумовлює їх рівну правомочність у таких взаємовідносинах. Суб'єкти мають гарантоване представництво в Раді Федерації, їх законодавчим (представницьким) органам належить право законодавчої ініціативи в Державній думі. Конституція РФ передбачає можливість зміни статусу суб'єкта за взаємною згодою Російської Федерації і суб'єкта відповідно до федерального конституційного закону.