Вітчизняна економіка є складною системою господарювання, регулювання якої здійснюється на основі як юридичних, так і ринкових законів. Побудувати соціально благополучну правову державу неможливо без міцної економічної бази. Тільки в економічно розвиненій державі індивід може повною мірою реалізувати свої економічні, соціальні права і свободи, а держава зобов'язана забезпечити юридичні та економічні гарантії такої реалізації.
Зміст економічної багатоманітності в Україні:
1) держава визнає можливість рівноправного існування різних форм власності (державної, комунальної, колективної, приватної) і різних форм господарювання;
2) держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч. 4 ст. 13 Конституції України);
3) громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів (ч. З ст. 36 Конституції України);
4) держава визнає право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ч. 1 ст. 42 Конституції України);
5) держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, не допускає зловживання монопольним становищем на ринку, не допускає неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції (ч. З ст. 42 Конституції України).
Ідеологічна багатоманітність
Це реальне право різних суб'єктів (окремих осіб та їх об'єднань) безперешкодно формулювати, досліджувати, пропагувати та втілювати в практику суспільних відносин ідеї, теорії, погляди щодо різних аспектів життя держави і суспільства . Поняття "ідеологія" у різних суспільних науках має неоднаковий зміст. Зокрема, у філософії ідеологія трактується як усвідомлення соціальними суб'єктами свого відношення до об'єктивної дійсності через призму власних корінних інтересів . У юрисдикції ідеологія трактується як система правових ідей, теорій, понять, норм, поглядів, заснованих на певних наукових знаннях та уявленнях про право1. Феномен ідеології полягає в тому, що вона впливає на формування і розвиток моральної, політичної, правової свідомості, загальної правової культури і світоглядних цінностей як конкретного індивіда, так і суспільства загалом. Відтак вибір загальнонаціональної ідеології має бути виваженим і таким, що згуртовує Українську державу, не порушує її єдності. Саме така ідеологія повинна мати відповідне нормативне закріплення. Зміст ідеологічної багатоманітності в Україні:
1) жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова (ч. 2 ст. 15 Конституції України);
2) цензура заборона (ч. З ст. 15 Конституції України);
3) кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність (ч. 1 ст. 35 Конституції України);
4) розповсюдження інформації та ідей нерозривно пов'язане з визнанням плюралізму в засобах масової інформації.
Ідеологічна багатоманітність не виключає офіційної загальнонаціональної ідеології, швидше, навпаки, оскільки саме ідеологія української нації має стати основою державної ідеології. Така ідеологія має відповідати загальновизнаним людським принципам - гуманізму, демократії, соціальному спрямуванню держави, моралі та ін. Потрібно пам'ятати, що відсутність єдиної "здорової" державної ідеології деморалізує як суспільство, так і державу загалом, тому безідейну державу легко перемогти. Сучасна ідеологічна ситуація в Україні, як стверджує учений М.І. Михальченко, характеризується багатоаспектною ідеологічною дезінтеграцією, навіть поділ ідеологій (як і партій) на ліві, центристські та правоцентристські не має чіткого ідеологічного критерію . Таким чином, ідеологія держави має формуватися на ґрунті національно-патріотичних ідеологій.
Національний суверенітет
3.5. Форми здійснення народовладдя
Безпосередня (пряма) демократія
3.6. Форма державного правління, форма державного устрою і форма державно-правового режиму України
3.7. Захист конституційного ладу України
3.8. Державні символи України
Розділ 4. Основи правового статусу особи і громадянина
4.1. Основи правового статусу особи і громадянина як загальний конституційно-правовий інститут
4.2. Громадянство України: поняття та ознаки. Принципи громадянства України